Нільс Ареструп (; 8 лютого 1949, Монтрей, Франція — 1 грудня 2024) — французький театральний і кіноактор, сценарист та режисер данського походження. Тричі лауреат премії «Сезар» за найкращу чоловічу роль другого плану та низки інших професійних та фестивальних кінонагород .
Біографія та кар'єра Нільс Ареструп народився 8 лютого 1949 в Монтреї (департамент Сена-Сен-Дені у Франція) у скромній родині данця, який емігрував до Франції під час Другої світової війни, та француженкиPortrait de Niels Arestrup par Sabrina Champenois, Libération, 10 квітня 2007. В юнацькі роки навчався на курсах акторської майстерності . Починав акторську кар'єру у театрі.
1973 року Нільс Ареструп дебютував в кіно, зігравши невелику роль у фільмі Самі Павела «Міс О'Жіні та чоловіки-квіти». У 1974 році знявся в авантюрній драмі режисера Алена Рене «Ставіський», в якій зіграв роль Рудольфа, секретаря Льва Троцького. Паралельно з виступами на театральній сцені, Ареструп продовжував зніматися у кіно, створюючи образи яскравих персонажів другого плану, що запам'ятовуються, найчастіше негативних або двоїстих. Подібні ролі актор виконав у фільмах «Виверт» (1979), «Жінка-поліцейський» (1979), «Вовки серед вовків» (1985).
З середини 1980-х років Нільса Ареструпа почали запрошувати на головні ролі. Так, у 1984 році він зіграв роль коханця одруженої головної героїні у фільмі Марко Феррері «Майбутнє — це жінка», у 1991-му з'явився у фільмі «Зустріч з Венерою» в ролі диригента угорського оркестру Золтана Шанто, який «воює» з Паризьким оперним театром. У 2002 році Ареструп виконав головну роль у режисерському дебюті Софі Марсо, драмі «Поговори зі мною про любов».
Світову славу Нільсу Ареструпу принесли ролі у фільмах Жака Одіара «І моє серце завмерло» (2005) та «Пророк» (2009). За кожну з цих ролей актор отримав премію «Сезар» у номінації «Найкращий актор другого плану». У драмі «І моє серце завмерло» Ареструп зіграв власника напівкримінального бізнесу, який перепродує покинуті будинки, безжально виганяючи нелегальних іммігрантів, що оселилися в них, та примушує свого сина Тома (Ромен Дюріс) займатися тим же. У тюремному трилері «Пророк», який отримав Гран-прі 62-го Каннського кінофестивалю, та 9 премій «Сезар», Нільс Ареструп зіграв роль «пахана», ватажка банди корсиканців, яка тримає у страху решту ув'язнених.
У 2006 році Нільс Ареструп дебютував як режисер, знявши політичну драму «Кандидат», головну роль в якій виконав актор Іван Атталь.
У 2014 році Нільс Ареструп отримав третю премію «Сезар» як найкращий актор другого плану за роботу у фільмі «Набережна Орсе» Бертрана Таверньє, де він зіграв роль глави уряду Клод Мопа. У цьому ж році актор зіграв роль німецького коменданта Парижу, що отримав наказ підірвати історичну частину міста у фільмі Фолькера Шльондорфа «Дипломатія». За цю роботу актора було вперше номіновано на премію «Сезар» як найкращого актора головної ролі. Партнером Ареструпа у фільмі виступив Андре Дюссольє, що виконав роль французького дипломата.
У 2015 році Нільс Ареструп знявся з Бредом Піттом, Анджеліною Джолі та Мелані Лоран у фільмі Анджеліни Джолі «Біля моря», де зіграв роль власника бару.
У 1988 році Ареструп відкрив свою власну театральну школу «Ménilmontant» у Парижі. Майбутні актори, окрім курсу драматичної майстерності, отримують уроки танців, співу, акробатики, фехтування, англійської мови.
Фільмографія (вибіркова)
Визнання
+ Нагороди та номінації Нільса АреструпаПовний перелік нагород та номінацій Нільса Ареструпа на сайті IMDb Рік Категорія Фільм Результат Премія «Сезар»Найкращий актор другого плануІ моє серце завмерло Пророк Людина, яка хотіла жити по-своєму Набережна Орсе Найкращий акторДипломатія Найкращий актор другого плануДо побачення там, нагорі Асоціація кінокритиків Лос-АнджелесаНайкращий актор другого плануПророк Міжнародна спілка кіноманівНайкращий актор другого плануПророк Міжнародний кінофестиваль у СіетліНайкращий акторБудь моїм сином Кришталевий глобусНайкращий акторНабережна Орсе
Примітки
Посилання