Стаття містить хронологію окупації Криму і Севастополя Росією, що відбулася у лютому-березні 2014 року. ЗС РФ вдалось заблокувати військові частини ЗСУ в Криму і окупувати півострів. Підготовка Росії до захоплення Криму особливо активізувалась з 2013 року.

Стаття є частиною циклу «Хронологія російської збройної агресії проти України (з 2014)»

Передумови окупації (січень–лютий 2014) 16 січня — Верховна Рада України прийняла пакет т. зв. «диктаторських» законів, якими вводилась кримінальна відповідальність за наклеп, екстремістську діяльність, посилювались обмеження на проведення масових акцій і т. ін., що викликало вкрай негативний резонанс у суспільстві.

Середина січня — «Російська громада Криму» і партія «Русское единство», спільно з представниками козацтва та організацій ветеранів-афганців, взяли на себе ініціативу у формуванні народних дружин самооборони, сил народного опору на випадок «спроб проникнення до Криму екстремістів і неонацистів»

19 січня — в Києві активізувалися масові протести, викликані прийнятими Верховною Радою 16 грудня «поліцейськими» законами

20 січня — до В. Януковича почали надходити дані розвідки про те, що в Криму значно активізувалися росіяни. Але інформація була проігнорована.

21 січня — проукраїнський та провладний мітинги у Сімферополі за участі близько 200 осіб

22 січня — Верховна рада АР Крим прийняла заяву «Про політичну ситуацію», в якій, зокрема, говорилося: «Кримчани ніколи не братимуть участі в нелегітимних виборах, не визнають їх результати і не будуть жити в „бандерівській“ Україні». Під час обговорення депутат, голова фракції «Союз» Світлана Савченко з трибуни заявила про подальше «самовизначенні Автономної Республіки Крим» у разі дострокової зміни влади в Україні.

У середмісті Києва з'явився перший загиблий серед протестувальників — Сергій Нігоян. Опозиція оголосила про «повну мобілізацію»

23 січня — У Сімферополі відбулася презентація "всекримського руху «СТОП Майдан».

24 січня — у Севастополі відбувся сход Севастопольського відділу Таврійської сотні Терського Військового Козачого Товариства (Ставропольський край РФ) з вимогами до Януковича припинити масові акції протесту в Києві. Там же містилася вимога до севастопольської адміністрації про відтворення народних формувань для охорони правопорядку в Севастополі. Ці формування згодом стали основою «кримської самооборони».

Партія «Русский блок» оголосила про набір в загони самооборони «для боротьби з бандерівською сволотою». Одночасно понад десяти громадських організацій підготували звернення до городян, в якому говорилося, що в разі державного перевороту «Севастополь, використовуючи своє право на самовизначення, вийде з правового поля України». Ініціатором звернення стала Севастопольська координаційна рада, активісти якої також виступали за створення на південному сході і в центрі України Федеративного держави Малоросія з орієнтацією на Росію. Колишній президент Республіки Крим Юрій Мєшков закликав до проголошення самостійності Криму, назвавши політичну кризу на Україні «чужою для кримчан війною» і заявив, що півострів «знаходиться в стані окупації»

25 січня — у центрі Сімферополя міліція попередила зіткнення між антимайданівцями (близько 250 осіб) і ультрас «Таврії», які вийшли на захист мітингу прихильників «Євромайдану»

26 січня — у Сімферополі біля бази «Беркуту» «євромайданівці» у кількості близько 30 осіб намагалися провести пікет, але їм завадила агресивно налаштована група «тітушок».

27 січня — на засіданні Асоціації органів місцевого самоврядування АР Крим і Севастополя під головуванням спікера кримського парламенту Володимира Константинова було ухвалено рішення про створення Кримських добровільних дружин «з метою надання сприяння правоохоронним органам в охороні громадського порядку». З різкими протестами проти створення добровільних дружин виступив кримськотатарський Меджліс, розцінивши це рішення як прояв сепаратизму в АРК.

28 січня — трьохтисячний антиурядовий мітинг, організований Меджлісом у Сімферополі.

Мітинг «Русского единства» під Верховною Радою Криму зібрав близько півтори тисячі осіб. Виступили депутат ВР АР Крим Юхим Фікс і лідер «Русского единства» Сергій Аксьонов

29 січня — Росія розпочала торговельну війну проти України з метою здійснення тиску на олігархів, зокрема, митна служба РФ почала застосовувати режим 100 % -го огляду товарів, що імпортуються з України.

30 січня — на аеродромі «Бельбек» біля Севастополя приземлився літак російського підприємця Костянтина Малофєєва з «Дарами волхвів» — християнською святинею, яку за його ініціативою привезли з гори Афон. В делегації також були депутат Держдуми РФ Олег Лебедєв, лідер «Бойового братерства» Дмитро Саблін і Ігор Гіркін, що став згодом одним з найвідоміших діячів «російської весни». Формально він забезпечував безпеку святині і був у всіх інших точках маршруту. Україна, країни ЄС, США і Канада підозрюють Малофєєва в співучасті в анексії Криму та розпалюванні збройного конфлікту на сході України.

4 лютого — Президія Верховної Ради Криму ухвалила рішення розглянути питання зміни Конституції Криму та просити у Росії гарантій прав мешканців півострова. СБУ в зв'язку з подіями в кримському парламенті відкрила кримінальне провадження.

З загрозою розпустити ВР Криму виступив депутат Верховної Ради Микола Томенко, а депутат від ВО «Свобода» Олександр Шевченко вимагав притягти кримських парламентаріїв до кримінальної відповідальності.

В Криму голова всеросійської партії «Батьківщина», депутат Держдуми РФ Олексій Журавльов і лідер партії «Русское единство», депутат ВР Криму Сергій Аксьонов заснували громадський рух «Слов'янський антифашистський фронт» (САФ) і домовилися сприяти вступу України в Митний Союз. При цьому, лідер «Русского единства» Сергій Аксьонов визнав, що в Криму на сьогодні немає екстремістів і неонацистських організацій.

6 лютого — Радник президента Російської Федерації Сергій Глазьєв підтримав ідею глибокої федералізації України і зближення південно-східній частині країни з Митним союзом

7 лютого — Верховна Рада Криму ухвалила рішення, яке затверджує раніше розпочате формування «народних дружин». Вони створюються «для припинення можливих провокацій в мирному Криму». Партія «Русское Единство» під керівництвом Сергія Аксьонова активно включається в процес їх формування.

7—23 лютого — Зимові Олімпійські ігри 2014 в Сочі.

12 лютого — голова Верховної ради АР Крим Володимир Константинов, виступаючи на Всеукраїнському форумі обласних рад і ВР Криму, що проходив в Лівадійському палаці, заявив, що «нинішня модель кримської автономії, закладена в Конституції України і в нашій Конституції зразка 1998 року, повністю себе вичерпала. Ми хочемо зовсім іншої автономії…»

18—20 лютого — загострення протистояння на Майдані, на думку низки політиків і експертів навмисне спровоковане російськими спецслужбами .

19 лютого — ряд депутатів парламенту Криму підтримав ініціативу народного депутата Вадима Колісниченка (Партія регіонів), який запропонував, у разі якщо на Україні найближчим часом не буде врегульована криза, підняти питання про приєднання Криму до Росії

20 лютого — Чорноморський флот Росії переводить свої військові частини в Криму на посилений режим охорони. З Севастополя в напрямку Феодосії і ряду аеродромів морської авіації ЧФ висунулися бронетранспортери, призначені нібито для того, «щоб зміцнити охорону флотських об'єктів».

Так під «димовою завісою» подій у Києві почалася операція по захопленню Криму, про що свідчить, зокрема, надпис на російській державній нагороді — медалі «За повернення Криму».

Глава кримського парламенту Володимир Костянтинов, який у той час знаходився у Москві, заявив, що не виключає відокремлення Криму від України у разі загострення ситуації в країні: «Можливо. Якщо країна розвалиться. Все до цього і йде»https://investigator.org.ua/news/118761/ Того ж дня у Севастополі знаходився В. Сурков — помічник президента В. Путіна.

«Корсунський інцидент» — 5 автобусів з кримськими «тітушками» і «Беркутом», які повертались з київського майдану до Криму, були зупинені прибічниками Євромайдану у Корсунь-Шевченківському на Черкащині, де кримчан змусили вийти з автобусів, обшукали, а хто чинив спротив — побили. Також у них відібрали закривавлену холодну зброю і звільнили 3-х евромайданівців, захоплених раніше у Миронівці. Тілесні ушкодження отримали троє пасажирів автобусів, але кримські, а незабаром і російські пропагандистські ЗМІ розповсюдили фейкову інформацію про нібито 8-х загиблих кримчан, яка в подальшому була використана як виправдання російської агресії проти України у Криму.

21 лютого — В Києві між владою і опозицією укладено Угоду про врегулювання політичної кризи, яку підписали Президент України Віктор Янукович і лідери опозиції Віталій Кличко, Арсеній Яценюк та Олег Тягнибок. Свідками підписання виступили міністри закордонних справ Німеччини і Польщі — Франк-Вальтер Штайнмаєр, Радослав Сікорський і керівник департаменту континентальної Європи міністерства закордонних справ Французької Республіки Ерік Фурньє. Показовим є той факт, що спеціальний представник президента Російської Федерації Володимир Лукін, який також брав участь у переговорах, відмовився поставити свій підпис під документом.

Того ж, 21 лютого – прибуття до Криму групи російського диверсанта І. Гіркіна — одного з засновників і керівників т. зв. «самооборони Криму»

Спроба президії Верховної Ради Криму скликати позачергову сесію парламенту для обговорення питання «Про суспільно-політичну ситуацію в Україні». Коли прихильники Євромайдану спробували вранці провести біля будівлі парламенту акцію — пікет проти можливого ухвалення рішення про відділення Криму від України, їм завадили близько ста молодих людей, які назвалися активістами «Народно-визвольного руху»

Мітинги на підтримку київського Євромайдану у Криму (Євпаторія, Керч) почали розганяти особи з георгіївськими стрічками на одязі. Серед антиукраїнських протестувальників у містах Криму були помічені російські громадяни, у тому числі представники силових структір.

Проросійський мітинг у Сімферополі

22 лютого — рано вранці Президент України В. Янукович залишив свою резиденцію у Межигір'ї під Києвом і перелетів до Харкова, а незабаром — до Донецька. Цього ж дня Верховна Рада оголосила про самоусунення В. Януковича від виконання обов'язків і обрала Головою Верховної Ради О. Турчинова

У Харкові відбувся з'їзд депутатів всіх рівнів південно-східних областей, Автономної Республіки Крим і Севастополя, ініційований губернатором Харківської області Михайлом Добкіним (З'їзд «Українського Фронту»). Від Криму участь в ньому брали керівник Ради міністрів АР Анатолій Могильов і заступник голови Верховної Ради Криму Сергій Донич. За неофіційною інформацією повідомлялося і про підвезення кримських активістів автобусами. На з'їзді була присутня також російська делегація в складі депутата Держдуми Олексія Пушкова, губернатори чотирьох південних областей РФ. Перед палацем було організовано мітинг з бюджетників та шахтарів, а напроти — мітинг Євромайдану.

До Сімферополя за дорученням міністра оборони Росії для організації захоплення Криму незаконно прибув його друг Олег Белавенцев.

23 лютого — за свідченням екс-депутата російської Держдуми Іллі Пономарьова, В. Путіним особисто ухвалено остаточне рішення про початок захоплення Криму: О 7:00, закриваючи нараду з керівниками задіяних спецслужб, Путін заявив: «Ситуація розгорнулася таким чином на Україні, що ми змушені почати роботу по поверненню Криму до складу Росії, тому що ми не можемо кинути цю територію і людей, які там проживають, напризволяще під каток націоналістів».

В. Янукович виїхав з Донецька і російським військовим гелікоптером, який незаконно перетнув кордон, був таємно вивезений з України з-під Бердянська. Екс-прем'єр-міністр Азаров, міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко та генпрокурор Віктор Пшонка втекли в Росію.

Верховна Рада України обрала т. в. о. Президента України Голову Верховної Ради О. Турчинова і призначила позачергові вибори Президента України на 25 травня 2014 р.