Метаболізм (; від  — «перетворення, зміна») — течія в архітектурі і містобудуванні середини XX ст., що представляла альтернативу пануючій у той час в архітектурі ідеології функціоналізму. Зародилася в Японії наприкінці 50-х років XX століття. В основу теорії метаболізму ліг принцип індивідуального розвитку живого організму (онтогенезу) і коеволюції. Метаболізм не варто, проте, плутати з органічною архітектурою і біо-теком, в яких наслідування живої природи не розгорнуте в часі і зачіпає, головним чином, принципи формоутворення.

Так визначав концепцію метаболізму один з її головних ідеологів, Кійонорі Кікутаке:

Особливостями архітектурної мови метаболістів стали незавершеність, «недомовленість», відносна «деструктивність» і відкритість структури будівель для «діалогу» з мінливим архітектурним, культурним і технологічним контекстом міського середовища. Поширений прийом акцентування уваги на порожнечі, з метою створення ефекту «матеріалізації уваги», візуальне закріплення незабудованих і неосвоєних просторів за допомогою символічних просторових структур. При цьому створюється деякий проміжний простір (інакше — мезопростір), який згідно з теорією метаболізму являє собою бракуючу ланку між архітектурою (як вкрай впорядкованим місцем існування) і навколишнім хаосом мінливого міського середовища або «вакуумом» природного ландшафту. У структурі як окремих будівель, так і їх комплексів і навіть цілих міст, розроблених під впливом ідей метаболізму, завжди чітко простежується тимчасова і постійна складові. Ще одна ознака такої архітектури — її модульність, чарунчастість, найнаочніше ілюстровані на прикладі вежі «Накагін» (Nakagin Capsule Tower) (архітектор К. Курокава).

Варто, проте, зазначити, що алгоритми, закладені в проектах метаболістів, на практиці не завжди відтворюються і спрацьовують належним чином. Проте, ці заздалегідь розроблені «сценарії» життя будівель і міст відіграють істотну роль в обґрунтуванні проектних рішень, а їх наочне представлення у вигляді відеороликів і тому подібне служить ефектним доповненням до архітектурної візуалізації проєкту.

Споріднені концепції У СРСР однодумцями в області архітектури і містобудування японських метаболістів фактично були учасники проектної групи «Новий елемент розселення» — Олексій Ельбрусович Гутнов, Ілля Георгійович Лежава та ін. У Великій Британії — проєктна група «)».

На відміну від ідей японських колег, концепції вищеназваних груп в реальному проектуванні успіху не мали.

Галерея

Література

Kikutake Assocs, May-June 1970, «EXPO Tower», The Japan Architect .

Sasaki, Takabumi, May-June 1970, «reportage: A Passage Through the Dys-topia of EXPO'70», The Japan Architect

Tange & Kawazoe, May-June 1970, «Some thoughts about EXPO 70 — Dialogue between Kenzo Tange and Noboru Kawazoe», The Japan Architect

Noboru Kawazoe, et al. (1960). Metabolism 1960: The Proposals for a New Urbanism. Bitjsutu Shuppan Sha. Kisho Kurokawa (1977). Metabolism in Architecture. Studio Vista. ISBN 978-0-289-70733-3 Kisho Kurokawa (1992). From Metabolism to Symbiosis. John Wiley & Sons. ISBN 978-1-85490-119-4

Примітки