Лангобарди в Італії: місця зосередження влади (568–774 рр.) ()) — офіційна назва ЮНЕСКО для семи груп історичних будівель, які демонструють досягнення германського племені лангобардів (що дало назву італійському регіону Ломбардія), які оселилися в Італії у VI сторіччі та заснували Лангобардське королівство, яке проіснувало до 774 р.
До групи входять монастирі, церкви та замки, які були включені до Світової спадщини ЮНЕСКО у червні 2011 року як свідчення «великої ролі Лангобардів у духовному та культурному розвитку середньовічного європейського християнства».
Перелік місць
Чивідале-дель-Фріулі ( провінція Удіне) Територія Гастальдага та Єпископський комплекс патріарха Каллісто
Брешія Територія пам'ятників з монастирським комплексом Сан Сальваторе-Санта Джулія<«„Brescia: description of heritage“ на Italialangobardorum.it»
Кастельсепріо (провінція Варезе) Археологічний парк Кастельсепріо: фортеця (каструм) з вежею Торба (пізніше частина монастиря Торба) та церква поза стінами, «Церква Санта-Марія-форіс-портас»
Сполето (провінція Перуджа) Базиліка Сан-Сальваторе
Кампелло-суль-Клітунно (провінція Перуджа) Храм Клітунно
Беневенто Комплекс церкви Санта-Софія
Монте-Сант-Анджело (провінція Фоджа) Святилище Архангела Михаїла
Див. також Лангобардська архітектура
Примітки