Палата сукнарів — пам'ятка архітектури у бельгійському місті Херенталс, у провінції Антверпен (Фландрія). Є класичним прикладом середньовічної палати сукнарів — громадської будівлі, де базувалася гільдія сукнарів, яка очолювала усіх сукнарів міста, організовувала і регулювала торгівлю тканинами та виробами з них, встановлювала певні стандарти якості для тканин тощо. Башта-бефруа будівлі палати сукнарів внесена разом з низкою інших бефруа Бельгії та Франції до списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.
Історія Будівлю палати сукнарів звели на початку XV століття для місцевої гільдії вовнярів і сукнарів, ймовірно, за проектом брюссельського майстра де Боссхере (de Bosschere). Спочатку будівля згадувалася як gulden huys (, тобто місце грошових операцій), meethuys (, тобто місце встановлення певних стандартів) або loterhuys. В історичних документах, датованих періодом після 1430 року, будівля фігурує в історичних документах як ратуша (stadhuis), проте 1998 року міська рада Херенталса затвердила офіційну назву будівлі — «Палата сукнарів» (Lakenhal) .
1512 року сталася пожежа, яка майже знищила будівлю. Незабаром почалася відбудова, завершена у 1534 році; роботи проводилися під керівництвом майстрів Петера Мунса (Peter Moens) та Мертена Касуса (Merten Casus). Разом із відновленою будівлею палати сукнарів, звели і 35-метрову башту-бефруа з червоної цегли, виробленої у сусідньому селі Увель (Oevel).
У XIX–XXI століттях будівля неодноразово реставрувалася. Так, 1880 року архітектор П. Й. Тейманс (P.J. Taeymans) переобладнав інтер'єри будівлі під виставковий простір, у 1906–1910 роках додані дахові вікна, проведено реставраційні роботи у 1996–1997 та 2010 роках.
У XXI столітті будівля палати сукнарів слугує культурним простором, тут регулярно проводяться виставки і концерти.
Опис Будівля палати сукнарів у Херенталсі зведена у готичному стилі, із вапняка, видобутого в околицях міста Леде. Будівля порівняно невелика, прямокутна у плані, спланована по осі північ-південь, із двосхилим шиферним дахом. Південний фасад має типовий для фламандської архітектури східчастий фронтон, оточений невеликими круглими кутовими башточками. З північного фасаду до основного об'єму прибудована восьмикутна башта-бефруа, увінчана цибулеподібною маківкою.
У бефруа розташований карильйон з 50 дзвонів, загальна вага яких становить майже 4 тони. Перший карильйон у бефруа з'явився у середині XVI століття, а сучасний встановлено 1965 року.
Примітки
Посилання