Аргот () — антропонім, відомий з напису на наразі втраченій каблучці Скіла. IGDOlbia 4 Скіфська належність антропоніму вже не викликає сумніву. Щодо власника імені висловлено наступні гіпотези: Аргот — династ та засновник нової династії скіфів, до якої належали Аріапейт та його сини, почав правити між 510—490 рр до н. е.; Виноградов Ю. Г. Перстень царя Скила. Политическая и династийная история скифов первой половины V ст. до н. э.- СА.- 1980.- № 3. Аргот — представник династії, родич Скіла. Тохтасьев С. Р. Проблема скифского языка в современной науке. Ethnic Contacts and Cultural Exchanges North and West of the Black Sea from the Greek Colonization to the Ottoman Conquest. Edited by Victor Cojocaru. Iani, 2005.
Гіпотетично, ніщо не заважає бачити у Арготі одного зі скіфських династів, але щодо іншої / нової династії — у Геродота жодним чином не сказано, що хтось з перелічених ним скіфських царів не належав до Паралата, чи що це були інші / нові скіфи-царські. Наразі можна констатувати наступне:
Аргот — представник скіфського правлячого дому, можливо один з династів, що правив у проміжку (орієнтовно) між 500—480 рр. до н. е.; можливо родич Скіла, наближений до нього та підтримувавший його під час заколоту Октамасада.
Етимологія етноніму: < д. ір. Arəg-aut- / vat- — ; Кулланда С. В., Раевский Д. С. Эминак в ряду владык Скифии // ВДИ . — № 1 . — 2004 . у порівнянні ос. Arğud — . Абаев В. И. Осетинский язык и фольклор. — Москва, 1949
Інші відомі на сьогодення згадки цього імені та історичні персони з даним ім'ям Аргот Ідантід () — представник правлячої династії скіфів на Боспорі 2-ї третини II ст. до н. е., відомий з двох епіграфічних пам'яток — поетичної епітафії з Неаполя Скіфського Ю. Г. Виноградов, Ю. П. Зайцев. Новый эпиграфический памятник из Неаполя скифского. Археологія, № 1, 2003 та посвяти з Пантикапею (CIRB 75 / КБН 75). CIRB 75 / КБН 75
Примітки. Джерела. Посилання