Паралати, царські скіфи () — назва скіфської етногрупи, яка відома нам виключно з «Історії» Геродота. В. В. Латышев. Известия древних писателей о Скифии и Кавказе. ВДИ, 1947.
За Геродотом (Іст., IV, 6) Ήρόδ., IV, 6 паралати були нащадками легендарного молодшого сина першолюдини Таргітая Колаксая, та були складовою етносу скіфів-сколотів, і, судячи з опису, паралати і скіфи-царські — це одна група скіфів (хоча сам Геродот про це не пише). Ані в повідомленнях Плінія, ані у Діодора Сицилійського (інформація яких щодо скіфів, найімовірніше, мала боспорське походження) паралатів не згадано.
За Геродотом, скіфи-царські мали наступні кочові володіння:
Варто звернути увагу на наступне:
Етимологія назви: < скіф. *paralatā- < авест. *paradāta- — .ВИТЧАК К. Т. СКИФСКИЙ ЯЗЫК: ОПЫТ ОПИСАНИЯ. Вопросы языкознания № 5, 1992г
Окремої уваги заслуговують дослідження філологами характерних особливостей скіфської мови, які дають підстави для наступного припущення:
Враховуючи наведене, можливо припустити наступне. Паралати (скіфи-царські) — назва соціального прошарку Ж. Дюмезиль. Скифы и нарты. Наука, 1990. та військово-політичної верхівки скіфо-сколотського об'єднання, Мурзин В. Ю. Происхождение скифов: основные этапы формирования скифского этноса. К., Наукова Думка, 1990г. βασιλειον γένος скіфо-сколотської орди, рід/плем'я сакралізованих царів-жерців з «…космологічними функціями, подібними до функцій інших сакральних представників „центру світу“ (світове дерево, світова гора, божество, трон тощо)» Топоров В. Н. Мировое дерево. Универсальные знаковые комплексы. Том 1. М.: Рукописные памятники Древней Руси. 2010. який, ймовірно, сформувався на основі однієї з етнічних складових скіфського загалу ще до сер. VII ст. до н. е. (беручи до уваги згадку Колаксая у Алкмана () А. И. Иванчик. Накануне колонизации. Северное Причерноморье и степные кочевники VIII — VII вв. до н. э. в античной литературной традиции: фольклор, литература и история. Москва, Берлин, «Палеограф», 2005).
Антропонім paralata-/ paradāta- в епіграфіці
*Paradāta- — антропонім, відомий з арамейських надписів Персеполя.Тохтасьев С. Р. Проблема скифского языка в современной науке. Ethnic Contacts and Cultural Exchanges North and West of the Black Sea from the Greek Colonization to the Ottoman Conquest. Edited by Victor Cojocaru. Iani, 2005.
Примітки. Джерела. Посилання
Додатково Царські скіфи //