Євген Ігорович Баров ( 2 липня 1948, с. Петриків Тернопільського району Тернопільської області) — український радіожурналіст, публіцист. Син Ігоря Барова. Заслужений журналіст України (2004). Член НСЖУ (1981).
Життєпис Закінчив факультет журналістики Львівського університету (1979, нині національний університет).
Працював у м. Тернопіль: робітником заводу «Електроарматура» (нині ВО «Ватра»), галантерейної фабрики «Подолянка».
Від 1968 — в редакції Тернопільського обласного радіо: звукооператор, технік облтелерадіокомбінату, кореспондент редакції вістей (1974). Від 1986 — власний кореспондент Українського радіо (нині Національна радіокомпанія) в Тернопільській області.
Автор і ведучий інформаційно-музичної передачі «А у нас, на Тернопіллі» на каналі «Промінь» Українського радіо (1992-2006, у прямому ефірі — понад 500 передач). Автор статей у місцевій пресі, слів до пісень, зокрема, Василя Дунця «Запізніла любов»Запізніла любов // Українські пісні., «Сонячні веснянки»Сонячні веснянки // Українські пісні. та інших.
Відзнаки секретаріату НСЖУ, Міністерства надзвичайних ситуацій, «Людина року» на Тернопільщині ( 2008).
Примітки
Джерела Б. Мельничук. Баров Євген Ігорович //
Посилання 2 липня 65-річчя святкує відомий радіожурналіст Євген Баров // Тернопільський прес-клуб, 2 липня 2013.