Першими цвинтарями в Чернігові були приходські та монастирські. Але зростання міської території та збільшення кількості населення призвело до перепланування місць поховання.
Станом на 2016 рік у Чернігові знаходиться 11 цвинтарів, з яких 5 чинних: Яцево — площею понад 100 га (понад 97 000 поховань), Коти — 1,32 га, р-н ТЕЦ (вул. Заміська) — 0,67 га, Півці —1,52 га, Олександрівка — 0,42 га. Кладовища по вулицях Кочерги, Шевченка, Любецькій, Старобілоуській, в урочищі Ялівщина і Німецьке кладовище закриті. Найбільшим є «Яцево»Атрошенко не пошел на повышение стоимости ритуальных услуг http://www.gorod.cn.ua/news/gorod-i-region/70895-atroshenko-ne-poshel-na-povyshenie-ceny-na-ritualnye-uslugi.html .
У березні 2022 року деяких загиблих чернігівців ховали на кладовищі в мікрорайоні Забарівка — і військових, і цивільних.
Кладовища Чернігова
В урочищі Ялівщина На Болдиних горах Міське
Єврейське
Кладовище у «Берізках» Військове кладовище «Холерне кладовище» Некрополь Дзвонкевичів
Церковні некрополі
Некрополь Спасо-Преображенського собору Некрополь Борисоглібського собору
Почав формуватися на початку ХІІ ст. Борисоглібський собор був побудований як родинна усипальниця чернігівських князів династії Святославичів, які князювали в Чернігові понад сто років.
Некрополь Успенського собору Архімандрит Єлецького монастиря Іоаникій Галятовський у збірці оповідань з історії Єлецького монастиря «Скарбница потребная» (1676): «Под полом Соборной Успенской церкви погребены тела князей и дворян русских. Такое усердие имели они к Елецкой иконе Богоматери вследствие ее чудес»Марков М. О. О достопамятностях Чернигова / М. О. Марков — Б.м., 1816. — С. 3..
Цвинтар Катерининської та Покровської церков
Старовинні цвинтарі
У 2018 р. на Єлецькій горі знайдене старовинне семиярусне кладовище що сформувалося після нашестя монголів у XIII сторіччі.
Примітки
Джерела Барадулин Г. Церковь святого пророка Илии и пещеры преподобного Антония Печерского в г. Чернигове // Малорусский сборник. — Чернигов, 1897 Бережков М. С. К истории Черниговского Спасскаго собора. — М., 1911 Добровольский П. М. Черниговский Успенский Елецкий первоклассный монастырь. — К., 1900 Відомі діячі культури, науки, політики Придесення. — Чернігів, 1995 Карнабіда А. А. Чернігів. Архітектурно-історичний нарис. — К., 1980 Логвин Г. Чернигов, Новгород-Северский, Глухов, Путивль. — М., 1980 Милорадович Г. Описание Черниговских соборов Спасопреображенского и Борисоглебского. — Чернігів, 1890 Некрополь Черниговского Елецкого монастыря // Календарь Черниговской епархии на 1891 год Рыбаков Б. А. Древности Чернигова // Материалы и исследования по археологоии СССР. — М., 1949.— № 11 Смолічев П. Чернігів та його околиці за часів великокнязівських // Записки Українського наукового товариства в Києві — К., 1928 Холостенко Н. В. Архитектурно-археологические исследования Успенского собора Елецкого монастыря в Чернигове // Памятники культуры. Исследования и реставрация. — М., 1961 Холостенко Н. В. Исследования Борисоглебского собора в Чернигове. // Советская археология. — М., 1967. — № 2 Чернігів і Північне Лівобережжя. Огляд, розвідки, матеріали. — К., 1928 Чернігівщина. Енциклопедичний довідник. — К., 1990 Чернигову — 1300 лет. Сборник документов и материалов. — К., 1990 Сытый Ю. Н., Луценко Р. Н. Церковные кладбища детинца древнерусского Чернигова // Русский сборник. — Брянск, 2011. — Вып. 6. — С. 46-52