Оле́кса Олекса́ндрович Бакало (*11 лютого 1895, Гульськ — †після 10 червня 1922) — військовий і громадський діяч; сотник Армії УНР. Голова комісії з українізації при штабі 12-ї армії. Комендант міста Кам'янець-Подільський(1920).
Відповідно до українського законодавства може бути зарахований до борців за незалежність України у XX столітті.
Нагороджений Хрестом Симона Петлюри.
Біографія Народився в сім'ї Олександра Дмитровича Бакала та Федори Кіндратівни Дмитренко. Батько помер 1898 року, а мати — 1910-го. Закінчив Лубенську вчительську семінарію (1915) та 1-шу Костянтинівську військову школу (Київ, 1916). Служив прапорщиком 18-го Сибірського стрілецького полку (1916 — липень 1917). Іспит зрілості склав у 6-й Київській гімназії (1918). Того ж року вступив до Київського університету Святого Володимира.
10 червня 1922 року у «Cuniculum vitae» писав:
Очевидно, дістав відмову.
Нагороджений Хрестом Симона Петлюри.
Примітки
Джерела Коваль Р., Моренець В. «„Подєбрадський полк“ Армії УНР». — Т. 1. — Київ: Історичний клуб «Холодний Яр», «Український пріоритет» (2016). — С. 51 — 52. ЦДАВО України. — Ф. 3795. — Оп. 1. — Спр. 667. — Арк. 7—8 зв.