Геологічна будова Албанії є однією з найскладніших у Південно-Східній Європі. Вона сформувалася внаслідок тривалих тектонічних процесів, пов'язаних із взаємодією великих літосферних плит, розвитком давнього океану Тетіс та подальшим формуванням складчастих гірських систем Балканського півострова. Сучасний рельєф країни, що характеризується переважанням гірських територій, безпосередньо відображає її геологічну історію.

Геологічна будова

Територія Албанії входить до складу молодої альпійської складчастої геосинклінальної області і є частиною Дінарид, що складають південну гілку Альпійського поясу Європи.

Основні геологічні структури мають переважно північно-західне простягання.

В північній частині країни, що належить до Дінарид, виділяються зони Дурмітору і Високого Карсту, або Північноалбанських Альп, які належать до зовнішньої міогеосинкліналі. У Дурміторській зоні виходять палеозойські породи, прорвані невеликими інтрузіями діоритів. У зоні Високого Карсту переважають карбонатні товщі мезозою, які лежать на теригенних відкладах верхнього палеозою.

На території Албанії виділяються також зони: Корабі, Мірдіта, Цукалі-Краста-Пінда і Адріатично-Іонічна, з яких перші дві належать до внутрішні евгеосинкліналі, четверта — до міогеосинкліналі, а третя займає проміжне положення.

Всі зони насунені одна на іншу в південно-західному напрямі, утворюють тектонічні покривала. У зоні Корабі нижня частина розрізу характеризується вулкано-осадовою серією, мармурами і філітовими сланцями силурійсько-девонської доби, невеликими виходами вулканогенно-осадових порід, евапоритами і теригенною серією пермо-тріасу. Вище залягають тріасові карбонатні товщі, вапняки верхньої крейди і сланці палеогену. З корисних копалин в цій зоні відомі родовища гіпсу, сірки, мармуру.

У зоні Мірдіта, що є основним рудним районом Албанії і що простягається в північно-західний-південно-східному напрямі через всю країну на 300 км при ширині близько 50 км, виділяються три структурних яруси.

Нижній ярус складений вулканогенно-осадовими товщами нижнього і середнього тріасу, серед яких виступають великі масиви магматичних порід ультралужного, лужного, середнього і кислого складів юрської доби. З ними пов'язані родовищ хромових і мідних руд, сірки, азбесту, магнезиту та інші.

Середній структурний ярус характеризується трансгресивними серіями верхньої юри-крейди, серед яких переважають карбонатні породи. До цього ярусу належить залізонікелева кора вивітрювання гіпербазитових масивів зони Мірдіта в ранній крейді до настання морської трансгресії.

Верхній структурний ярус зони Мірдіта представлений моласами, переважно неогеновими, які заповнюють тектонічні депресії. У породах верхнього ярусу відомі поклади нікелевих латеритів, бурого вугілля (Алярупі-Мокра, Дренова, Мбор'я), каоліну та інші. Далі на захід за зону Мірдіта простягається зона Цукалі-Краста-Пінда, яка в нижній частині розрізу складена карбонатними породами, що чергуються з кременистими утвореннями, туфітами і сланцями середнього тріасу. Вище залягають вапняки середньої і верхньої юри та кременисті породи, а далі вапняки верхньої крейди, перекриті, в свою чергу, молодим флішем. Родовища корисних копалин для цієї зони не характерні.

Південно-західна частина Албанії займає Адріатично-Іонічну зону, де виділяють дві підзони: прибережну Далматську, або Гавровську, та Іонічну. Найбільш древніми породами вважаються докарнійські гіпси гори Домдю-Дулер. Нижня частина розрізу Іонічної підзони представлена потужними карбонатними відкладеннями верхнього тріасу — середнього еоцену, вище за які залягає палеоген-нижньоміоценовий фліш, перекритий, в свою чергу, моласами. До останніх належать родовища нафти, газу, бурого вугілля, кам'яної солі, гіпсу та фосфатів.

Сейсмічність

Територія Албанії входить в Середземноморський сейсмічний пояс. В ХХ столітті зареєстровано близько 10 великих землетрусів (1921, 1924—25, 1942, 1967 та інші). Виділяються сейсмічні зони долин річок Дрин, Вльора-Дібра.

Гідрогеологія

Типово карстові області з підземними озерами і джерелами перемежаються із зонами артезіанських напірних вод. Відомі мінеральні джерела, на базі яких створені курорти: Пешкопія, Ліджі, Гліна, інші.

Див. також Корисні копалини Албанії, Історія освоєння мінеральних ресурсів Албанії, Гірнича промисловість Албанії.

Примітки

Література

Атлас вчителя : Географічний атлас для вчителя / В. В. Молочко, Ж. Є. Бонк, І. Л. Дрогушевська та ін. / відп. ред. В. В. Молочко. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 328 с. — ISBN 978-966-475-506-8 Геологія материків і океанів / За ред. В. Г. Крочака. — Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2012. — 392 с.

Гілецький Й. Р. Природні ресурси світу : Навч. посібник. — Львів : Світ, 2004. — 304 с. — ISBN 966-603-307-0 Гожик П. Ф. Регіональна геологія з основами палеогеографії. — К. : Логос, 2003. — 288 с. Гожик П. Ф., Лялько В. І., Бабаєв Ю. Ю. Регіональна геологія світу. — К. : Наук. думка, 2015. — 424 с. </div>

Посилання

Огар В. В. Регіональна геологія: Навч. посібник. К., 2017