Олів'є Пі (, ; 24 липня 1965, Грасс, Приморські Альпи, Франція) — французький драматург, актор, театральний режисер.
Біографія Олів'є Пі народився 24 липня 1965 року в місті Грасс, що в Приморських Альпах у Франції. Навчався в інституті Станісласа в Каннах, у Ліцеї Фенелона в Парижі, потім у Вищій національній школі театрального мистецтва (ENSATT), а з 1987 — у Вищій національній консерваторії драматичного мистецтва. Вивчав також філософію і теологіюDossier de presse du Soulier de satin..
У 1988 Олів'є Пі дебютував як драматург, у тому ж році створив свою театральну компанію «Ленконвеньян де Бутюр» (). Справжнє визнання Пі отримав після представлення ним спектаклю-марафону «Служниця» на фестивалі в Авіньйоні 1995 року.
З 1997-го Пі очолював Національний центр драми в Орлеані (), з 2007 — директор паризького театру Одеон. У 2011-му був звільнений з цієї посади за рішенням уряду; припускають, що приводом стала поставлена ним за власною п'єсою вистава Адажіо (Міттеран: таємниця і смерть), в якому критично виведено президента Франції Ніколя Саркозі і містяться непристойні натяки на міністра культури Фредеріка Міттерана.
Окрім постановки власних п'єс Олів'є Пі виступає режисером як драматичних, так і оперних спектаклів. Грав у театрі, кіно та на телебаченні. З вересня 2013 року Пі очолює Авіньйонський фестиваль.
Про себе Олів'є Пі говорить як про католика і гомосексуалаTravesti en «Miss Knife», Olivier Py quitte l'Odéon en chansons, lepoint.fr, 13 березня 2012. Відомий також тим, що робить наголос на католицьку і гомоеротичну тематику«Nomination surprise d'Olivier Py à l'Odéon» (in French) (fee required). Le Monde.
Обрані драми
1988 : «Апельсини і нігті» / Des oranges et des ongles 1991 : «Гаспачо, мертва собака» / Gaspacho, un chien mort 1992 : «Пригоди Пако Голіара» / Les Aventures de Paco Goliard 1992 : «Ніч у цирку» / La Nuit au cirque 1995 : «Дівчинка, диявол і млин» / La Jeune Fille, le diable et le moulin (за казкою братів Грімм) 1995 : «Слуга (Нескінченна історія)» / La Servante (Histoire sans fin) — цикл з 10 творів, постановка триває 24 години 1996 : «Кабаре Міс Найф» / Le Cabaret de Miss Knife 1997 : «Архітектор і чорний ліс Пастораль» / Architecte et la forêt Pastorale noire 1997 : «Обличчя Орфея» / Le Visage d'Orphée 1998 : «Реквієм по Сребрениці» / Requiem pour Srebrenica 1999 : «Жива вода» / L'Eau de la vie (за казкою братьів Грімм) 2000 : «Радісний Апокаліпсис» / L'Apocalypse joyeuse 2001 : «Екзальтація з лабіринту» / LExaltation du labyrinthe 2002 : «Рай печалі» / Paradis de tristesse 2003 : «Молодь» / Jeunesse 2003 : «Неповне» / L'Inachevé 2004 : «Ваза з парфумами» / Le Vase de parfums (лібрето опери Сюзанни Жиро) 2004 : «Ноктюрн Фауста» / Faust Nocturne 2005 : «Переможці» / Les Vainqueurs 2006 : «Комічні ілюзії» / Illusions comiques 2007 : «Діти Сатурна» / Les Enfants de Saturne 2009 : «Справжня наречена» / La vraie fiancée (за казкою братів Грімм) 2011 : «Адажіо (Міттеран: таємниця і смерть)» / Adagio [Mitterrand, le Secret et la Mort] 2011 : «Сонце» / Die Sonne 2015 : «Орландо, або Нетерпіння» / Orlando ou l'Impatience Обрані режисерські роботи 1999 : Чарівний стрілець Вебера 2001 : Казки Гофмана Оффенбаха 2003 : Атласний черевичок Клоделя 2003: Засудження Фауста Берліоза 2004 : Жанна д'Арк на вогнищі Онеґґера 2005 : Трістан та Ізольда та Тангейзер Вагнера 2007 : Пригоди гульвіси Стравинського 2007: Пеллеас і Мелісанда Дебюссі 2008 : Орестея Есхіла 2009 : Семеро проти Фів Есхіла 2009: Ідоменей Моцарта 2010 : Лулу Берга 2011 : Семеро проти Фів, Прохачки, Перси Есхіла, Ромео і Джульєтта Шекспіра 2013: Аїда Джузеппе Верді в Опера Бастилії
Обрані ролі в кіно : Скажи так, скажи ні (реж. Ноемі Львовськи, короткометражний) : Полковник Шабер (реж. Ів Анжело) : У пошуках кішки (реж. Седрік Клапіш) : Кінець серпня, початок вересня (реж. Олів'є Ассаяс) : Можливо (реж. Седрік Клапіш) : Віолетта (реж. Мартен Прово)
Визнання 1996: Приз товариства драматичних авторів і композиторів (SACD) Новий талант у номінації Театр 2000: Премія Золотий леопард'' Локарнського МКФ за постановку телефільму «Із закритими очима» для телеканалу Arte 2005: Гран-прі критиків за постановки «Трістан та Ізольда» та «Тангейзер»
Примітки
Посилання Біографія Олів'є Пі