EMB-314 Super Tucano — легкий турбогвинтовий штурмовик, розроблений і виготовлений бразильською компанією Embraer. Перший прототип літака піднявся в повітря 1999 року. Спочатку проєктувався як навчальний літак, але згодом був доопрацьований для проведення ударів з повітря. Кабіна пілота штурмовика захищена кевларовою бронею.
Відомий також під назвами ALX або A-29, Super Tucano є розвитком літака Embraer EMB 312 Tucano. Він може нести широкий спектр озброєння, включаючи високоточні боєприпаси, і був розроблений як недорога система для роботи в умовах низької загрози. Крім виробництва в Бразилії, компанія Embraer створила виробничу лінію в Сполучених Штатах у співпраці з Sierra Nevada Corporation для виготовлення A-29 для експортних клієнтів.
Історія Існує дві версії літака: EMB 314 Super Tucano як навчальний літак і A(T)-29 ALX як військовий літак для спостереження та наземного бою. A-29 є одномісним, AT-29 — двомісний. Основою для розробки став Embraer EMB 312. В середині 1990-х років була представлена версія, подовжена на 1,37 м, під назвою EMB 312H Super Tucano, прототип якої вперше полетів 9 вересня 1991 року. Вона була оснащена двигуном P&W Canada PT6A-68/I потужністю 1193 кВт і п'ятилопатевим пропелером. Крім того, були змінені авіоніка, катапультні сидіння та інші компоненти. З цих машин була розроблена версія EMB 314 Super Tucano для участі в програмі Збройних сил США (JPATS), перший з двох прототипів якої здійснив свій перший політ 15 травня 1993 року. Обидва прототипи були оснащені двигуном PWC PT6A-68-5 потужністю 932 кВт. Хоча машина не виграла американський контракт, вона стала основою для власної розробки ALX, яка відповідала вимогам Повітряних сил Бразилії щодо озброєного патрульного літака для спостереження за районом Амазонки (програма — SIVAM). Обидва Super Tucano були переобладнані у прототипи ALX і вперше полетіли в цій конфігурації 1996 року.
1996 pore компанія Embraer обрала ізраїльську фірму Elbit Systems постачальником бортової авіоніки для проєкту ALX. За цим контрактом Elbit була обрана замість компаній GEC-Marconi та Sextant Avionique. Ізраїльська компанія постачає таке обладнання, як бойовий комп'ютер, індикатори на лобовому склі (HUD), а також системи навігації та управління озброєнням.«Brazil chooses Elbit for AL-X avionics.» Flight Global, 1 January 1997. Retrieved 5 January 2012.
Перший повноцінний прототип, який відповідав серійному стандарту, здійснив свій перший політ 2 червня 1999 року. У серпні 2001 року Повітряні сили Бразилії підписали контракт на закупівлю 76 ALX (25 одномісних і 51 двомісного), поставки яких розпочалися наприкінці 2003 року.
У грудні 2005 року Колумбія замовила кілька машин, поставки яких розпочалися з 2006 року. Продаж 24 машин Венесуелі був скасований через побоювання щодо безпеки з боку США.FliegerRevue квітень 2009, стор. 36–40, EMB 312 Tucano/Super Tucano Приватна охоронна і військова компанія Academi, яка працює, зокрема, в Іраку та Афганістані, 2008 року придбала одну машину цього типу для своєї дочірньої компанії EP Aviation LLC.
2008 року ВМС США випробували Super Tucano для Командування спеціальних операцій США, після чого цей літак отримав позначення A-29. Після цього 2009 року Embraer запропонувала A-29 ПС США. У грудні 2010 року Парагвай отримав від Бразилії три EMB 314 Super Tucano/ALX в рамках програми військового співробітництва. Там літаки використовуються для військової підготовки та не мають озброєння на борту.Парагвай отримав три літаки Tucano з Бразилії, на latina-press.com, дата звернення: 1 грудня 2019 року
У квітні 2023 року виробник оголосив про створення A-29N — варіанту, призначеного для країн НАТО. A-29N оснащений обладнанням, яке відповідає вимогам НАТО, системою зв'язку через канал передачі даних і адаптований для керування одним пілотом. Доступні симулятори для підготовки пілотів включають технології віртуальної реальності (VR), доповненої реальності (AR) та змішаної реальності (MR).
У листопаді 2024 року Повітряні сили Бразилії оголосили про укладення контракту з компанією Embraer на модернізацію 68 літаків до нового стандарту A-29M, який включає деякі можливості літаків четвертого і п'ятого поколінь, зокрема: додавання каналу передачі даних, новий цифровий індикатор на лобовому склі (HUD), розширення номенклатури керованого озброєння, інтеграцію нашоломної системи індикації, встановлення систем викиду дипольних відбивачів і теплових пасток, лазерного далекоміра, а також широкоформатного дисплея, подібного до того, який використовується на нових бразильських винищувачах Saab JAS 39 Gripen. У квітні 2025 року Embraer оголосила про модифікації, спрямовані на посилення протидронових можливостей літака.
Історія використання
Афганістан 2011 року Super Tucano був оголошений переможцем конкурсу на легку підтримку/озброєну розвідку США, обійшовши T-6 Texan II виробництва компанії Hawker Beechcraft. Контракт було скасовано у 2012 році через апеляцію Hawker Beechcraft, коли його пропозиція була дискваліфікована під час процесу закупівлі, але знову виграно у 2013 році. Для Афганських ВПС (AAF) було закуплено двадцять цих легких ударних літаків.. Перші чотири літаки прибули до Афганістану у січні 2016 року, ще чотири — до кінця 2016 року. Афганські пілоти A-29, готові до бойових дій, закінчили навчання на базі ПС Муді, Джорджія, і повернулися до Афганістану, щоб представляти перших із 30 пілотів, підготовлених 81-ю винищувальною ескадрильєю на базі ПС Муді. За словами високопоставленого представника міністерства оборони США, до 2018 року в Афганістані мала бути створена флотилія з 20 літаків A-29. Пентагон придбав Super Tucano за контрактом на суму $427 мільйонів із Sierra Nevada Corp. та Embraer, причому літаки виготовлялися на заводі Embraer на території міжнародного аеропорту Джексонвіль у Флориді.
Перші чотири літаки прибули до міжнародного аеропорту імені Хаміда Карзая 15 січня 2016 року. До прибуття A-29, Афганські ВПС не мали літаків для близької авіаційної підтримки, крім ударних гелікоптерів. У 2017 році AAF здійснили приблизно 2000 бойових вильотів, близько 40 на тиждень. У жовтні вони досягли рекордного рівня з понад 80 місіями за один тиждень. До березня 2018 року в AAF було 12 літаків A-29 на службі. 22 березня 2018 року AAF вперше використали керовану лазером бомбу GBU-58 Paveway II вагою 250 фунтів (113,4 кг) у бою, завдавши удару по Талібану.«Afghan A-29 Drops First Laser-Guided Bomb on Taliban» Military.com, 27 March 2018
Падіння Кабула
У серпні 2021 року, під час наступу Талібану і падіння Кабула, деякі афганські пілоти втекли з країни, забравши з собою невідому кількість літаків, включаючи A-29. Літак A-29 афганських ВПС розбився у Сурхандар'їнській області Узбекистану; двоє пілотів катапультувалися і приземлилися з парашутами. Спочатку повідомлялося, що літак був збитий узбецькою протиповітряною обороною, потім Генеральна прокуратура Узбекистану видала заяву, що афганський військовий літак зіткнувся в повітрі з узбецьким МіГ-29, але згодом вона відкликала заяву про зіткнення. Принаймні один Super Tucano був захоплений Талібаном у міжнародному аеропорту Мазарі-Шаріф.
Бразилія
У серпні 2001 року ВПС Бразилії уклали контракт із компанією Embraer на 76 літаків Super Tucano/ALX з опціоном на ще 23. Загалом було придбано 99 літаків за контрактом, оціненим у $214,1 мільйона; 66 з них є двомісними версіями, позначеними як A-29B. Решта 33 літаки — це одномісна версія A-29 ALX. Перший літак було поставлено у грудні 2003 року. До вересня 2007 року на службу вступило 50 літаків. Останній, 99-й літак, було поставлено у червні 2012 року.
Програма СІВАМ
Однією з основних місій літака є патрулювання кордону в рамках програми Amazon Surveillance System (Sivam), особливо для боротьби з наркотрафіком. 3 червня 2009 року два літаки A-29 ВПС Бразилії, керовані літаком Embraer E-99, перехопили Cessna U206G, що летіла з Болівії в районі Альта-Флореста-д'Оесте; після вичерпання всіх процедур один із літаків A-29 зробив попереджувальний постріл з кулеметів калібру 12,7 мм, після чого Cessna пішла за літаками A-29 до аеропорту Какоал. Цей інцидент став першим випадком застосування повноважень, наданих Законом про збиття літаків, який був прийнятий у жовтні 2004 року для законодавчого регулювання збиття нелегальних рейсів. На борту Cessna було виявлено загалом 176 кг чистої пасти з кокаїнової бази, достатньої для виробництва майже тонни кокаїну; двоє пасажирів намагалися втекти на землі, але були затримані федеральною поліцією в Піменті-Буено.
Операція Ágata
5 серпня 2011 року Бразилія розпочала операцію «Ágata», що є частиною масштабного «Стратегічного плану кордонів», запущеного у червні, з майже 30 днями безперервної військової діяльності в районі кордону Бразилії з Колумбією; вона мобілізувала 35 літаків і понад 3000 військовослужбовців Бразильської армії, ВМС і ВПС для спостереження за наркотрафіком, незаконним видобутком корисних копалин і вирубкою лісів, а також торгівлею дикими тваринами. Літаки A-29 1/3º авіаційної групи (GAV), ескадрильї Scorpion, здійснили удар по незаконній злітно-посадковій смузі, скинувши вісім 230 кг (500 фунтів) комп'ютеризованих бомб Mk 82, щоб зробити злітно-посадкову смугу непридатною.«Operacao Ágata — Caças da FAB destroem pista clandestina na Amazônia» (in Portuguese), Brazilian Air Force, 12 August 2011.
Кілька БПЛА RQ-450 і кілька E-99 були призначені для нічних операцій з метою виявлення віддалених злітно-посадкових смуг у джунглях, що використовуються наркоторговцями вздовж кордону. RQ-450 виявляли цілі для літаків A-29, дозволяючи їм з високою точністю бомбити злітно-посадкові смуги, використовуючи системи нічного бачення та комп'ютерні системи, що розраховують точки удару боєприпасів.«Brazilian Armed Forces Conclude Operation Agatha in Region Bordering Colombia» , Diálogo, 1 September 2011.
Операція Ágata 2
15 вересня 2011 року Бразилія розпочала операцію Ágata 2 на кордонах з Уругваєм, Аргентиною та Парагваєм. Частина цього кордону є відомою «Потрійною межею». Літаки A-29 з Маринга, Дурадос і Кампо-Гранде, а також модернізовані бразильські Northrop F-5 Tiger II/F-5EM з Каноасу перехопили загалом 33 літаки під час операції Ágata 2 у цьому районі.«Operação Ágata 2 interceptou 33 aeronaves na fronteira» (in Portuguese). O Diário, 28 September 2011. Бразильські сили захопили 62 тонни наркотиків, здійснили 3000 арештів і знищили три незаконні злітно-посадкові смуги, а також вилучили понад 650 тонн зброї та вибухівки. «Plano Estratégico de Fronteiras apreende 62 toneladas de drogas em quatro meses.» Planalto, 10 October 2011.
Операція Ágata 3 22 листопада 2011 року Бразилія розпочала операцію Ágata 3 на кордонах з Болівією, Перу та Парагваєм. Вона включала 6500 осіб, 10 кораблів і 200 патрульних транспортних засобів, а також 70 літаків, включаючи винищувачі, транспортні та розвідувальні літаки; це була найбільша скоординована дія Бразилії за участю армії, флоту та ВПС проти незаконного обігу та організованої злочинності вздовж майже 7000 км кордону. Літаки A-1 (AMX), Northrop F-5 Tiger II/F-5EM і A-29 з Табатінга, Кампо-Гранде, Куяба, Вільєна і Порту-Вельо використовувалися для захисту повітряного простору, підтримувані літаками дальнього радіолокаційного виявлення E-99 з радіусом дії 450 км, здатними виявляти низько літаючі літаки, а також літаками дистанційного зондування і спостереження R-99.«Novas operações conjuntas coíbem ilícitos em 7 mil quilômetros de fronteiras» (in Portuguese). Brazilian Ministry of Defence, 24 November 2011. 7 грудня 2011 року Міністерство оборони Бразилії повідомило, що вилучення наркотиків збільшилося на 1319 % за останні шість місяців порівняно з попередніми шістьма місяцями.«Operação militar reduz oferta de drogas na faixa de fronteiras» (in Portuguese). Brazilian Ministry of Defence, 7 December 2011.
Домініканська Республіка
Домініканська Республіка замовила вісім літаків A-29B Super Tucano у грудні 2008 року для боротьби з наркоторгівлею. Літаки були доставлені у 2009—2010 роках.