«Після кохання» (; англомовна назва — «Наші діти» ()) — бельгійський фільм-драма 2012 року, поставлений режисером Жоакімом Лафоссом. В основу стрічки лягла реальна справа матері-дітовбивці Женев'єви Лермітт, яка у 2008 році сколихнула всю Бельгію . Прем'єра стрічки відбулася 22 травня 2012 року на 65-му Каннському кінофестивалі, де вона брала участь у програмі Особливий погляд. У 2012 році фільм було номіновано в 7-ми категоріях на здобуття бельгійської національної кінопремії «Магрітт», у 3-х з яких він отримав перемогу, зокрема за найкращий фільм .
Сюжет Сюжет стрічки, заснованої на реальних подіях, розпочинається зі вбивства матір'ю трьох дітей, а далі йде передісторія, що розповідає, чому це сталося. Бельгійський лікар Андре Пеньє (Нільс Ареструп), повертаючись з чергової подорожі, привозить з собою марокканського хлопчика на ім'я Мунір і виховує його як власного сина. Подорослішавши, юнак закохується і одружується на звичайній бельгійській дівчині Мюріель, що працює вчителькою в одній зі шкіл. Після весілля Пеньє запрошує молодят пожити у своїй просторій квартирі. Він оточує їх турботою і батьківським теплом, а дітям, які з'являються в сім'ї один за одним, стає люблячим дідусем. У квартирі доктора стає тісно, тому дружина підштовхує Муніра до купівлі свого дому в Марокко. Той ніби і погоджується, але після розмови з Пеньє різко змінює рішення. У цей непростий момент Мюріель дізнається, що знову вагітна. Життя для сім'ї, у якої нарешті з'явився довгожданий син, налагоджується. Мунір у складчину з Андре купують великий будинок, де усім вистачає місця. Тільки Мюріель вже не витримує цієї напруги. Вона розуміє, що вже ніколи не буде хазяйкою ні у своєму домі, ні у своєму житті. Ситуація нагнітається, коли у жінки відбувається відкритий конфлікт з Андре. Щоб позбавити своїх дітей від впливу доктора і полегшити їх життя Мюріель перерізує їм горло. На самогубство вона не зважилася, тому сама подзвонила в поліцію…
У ролях Емілі Дек'єнн ···· Мюріель |-valign="top" |align="right"| Нільс Ареструп || ···· ||Андре Пеньє Тахар Рахім ···· Мунір |-valign="top" |align="right"| Жан-Шарль Отера || ···· ||професор Maryns Стефан Біссо ···· Франсуаза |-valign="top" |align="right"| Данієль Феіс || ···· ||піаніст Клер Бодсон ···· жінка-поліцейський у шпиталі |-valign="top" |align="right"| Байя Белаль || ···· ||Рашида Мунія Рауї ···· Фатіма |-valign="top" |align="right"| Редуен Бехаш || ···· ||Самір
Основа для фільму 28 лютого 2007 року 42-річна Женев'ва Лермітт з бельгійського міста Нівель (Валлонський Брабант) зарізала п'ятьох своїх дітей віком від 3-х до 14 роківLe scénario de " À perdre la raison " a dû être atténué Marc Metdepenningen, lesoir.be, 30 травня 2012. На суді вона пояснила, що їй набридло сидіти з дітьми вдома, поки її чоловік, марокканець Бучаїб Мокадем, їздить у справах, не звертаючи уваги на її проблеми. В день убивства у Лермітт стався нервовий зрив. Вона дзвонила своєму психіатрові, але той не зміг її прийняти. Тоді жінка узяла ніж і по черзі зарізала дітей. Після цього жінка подзвонила до поліції і зізналася у вбивствах. Потім ударила себе ножем в груди, але лікарі встигли її врятувати. У грудні 2009 року Женев'єву Лермітт було засуджено до пожиттєвого ув'язнення.
Визнання Нагороди та номінації фільму «Після кохання»Нагороди та номінації фільму «Після кохання» на сайті IMDbRécompenses et nominations pour le film À perdre la raison на AlloCiné Рік Кінофестиваль/кінопремія Категорія/нагорода Номінант Результат65-й Каннський кінофестивальОсобливий поглядЖоакім Лафосс Особливий погляд — Найкраща акторкаЕмілі Дек'єнн Асоціація кінокритиків БельгіїПремія Андре Каванса за найкращий фільмПісля кохання Премія Європейської кіноакадеміїНайкраща акторкаЕмілі Дек'єнн Міжнародний кінофестиваль у Сан ПаулоПремія критиків — Особлива згадкаЖоакім Лафосс Премія «Магрітт»Найкращий фільмПісля кохання Найкращий режисерЖоакім Лафосс Найкраща акторкаЕмілі Дек'єнн Найкраща акторка другого плануСтефан Біссо Найкращий сценарій Матьє Рейнарт, Жоакім Лафосс Найкращий монтажСофі Веркріз Найкращий звукІнгрід Симон, Тома Годі Премія «Люм'єр»Найкращий франкомовний фільмПісля кохання Премія «Сезар»Найкращий фільм іноземною мовоюПісля кохання Міжнародний кінофестиваль у Палм-СпрінгсНайкраща акторкаЕмілі Дек'єнн Кришталевий глобусНайкраща акторкаЕмілі Дек'єнн
Примітки
Посилання (станом на 25.02.2016) (станом на 25.02.2016)