Іоа́нна Бургу́ндська або Іоанна Кульгава (); (1293 — , Париж) — королева Франції, дочка Роберта II, герцога Бургундії і Агнеси Французької, дочки короля Франції Людовіка IX Святого. Дружина Філіпа VI Валуа.

Біографія

Дитинство Іоанна народилася 1293 року. Вона була п'ятою дитиною і четвертою дочкою в сім'ї герцога Бургундського Роберта ІІ і його дружини Агнеси Французької.

Заручини У 1302 році Іоанна була заручена з Філіпом Тарентським, сином Карла II, короля Неаполя. Однак у 1313 році вступила в шлюб з Філіпом Валуа, майбутнім королем Франції Філіпом VI.

Королева Франції Іоанна стала королевою-консорткою Франції з 1328 року. Вона була однією з перших дружин французького короля, якій було довірено управління державою. Філіп VI присвоїв Іоанні повноваження управительки в серпні 1338 року. Розумна і рішуча, Іоанна виявилася здатною правителькою на час відсутності чоловіка, що брав участь в битвах з Едуардом ІІІ Англійським, претендентом на корону Франції.

За дорученням короля від 17 січня 1346 року Іоанна Бургундська займалася питаннями оподаткування на поточний рік. Вона використовувала свою владу для вишукування коштів на ведення військової кампанії проти англійців.

Однак Іоанна Бургундська користувалася поганою репутацією: в народі їй дали прізвисько «la male royne boiteuse» («Королева чоловічої статі») через її непривабливу зовнішність, і можливо, її впливу на слабохарактерного короля. Жан Фруассар, П'єр Кошон і автор Хроніки чотирьох перших Валуа описували Іоанну Бургундську як відплатну особу із поганою вдачею і несправедливо покладали на неї відповідальність за поразку Філіпа VI в Кале. Її звинувачували також у замаху на життя кількох нормандських вельмож, які суперничали з бургундської партією при французькому дворі.

Іоанна Бургундська померла в Парижі в Нельському отелі 12 вересня 1348 року від чуми, пандемія якої Чорна смерть у той час охопила Європу. Похована в абатстві Сен-Дені.

З ім'ям Іоанни Бургундської пов'язана легенда про королеву, яка хитрістю і грошима з допомогою слуг заманювала молодих чоловіків і після ночі кохання наказувала вбивати їх«… в 1328 р., Філіпп VI Валуа передав Нельський палац своїй дружині Іоанні, прозваній Кульгавою. <…> Цілком імовірно, що саме її мала на увазі народна чутка, говорячи про „бургундську принцесу, іменовану Іоанною“, яка іноді запрошувала до себе в покої „молодого студента“, проводила з ним ніч, а вранці надійні слуги вбивали його і скидали в Сену, зашивши в мішок». (Амбелен Р. Драми і секрети історії. 1306—1643. — М: Прогрес, 1992, з. 65 ISBN 5-01-003032-2). Парижем поповзли чутки. Чоловік був змушений відвезти Іоанну з Нельского палацу в один з бургундських замків. Вельми непривабливий портрет королеви Іоанни створив і М. Дрюон у серії історичних романів «Прокляті королі».

Родина Чоловік — Філіпп VI (1293—1350), король Франції. Його вступ на трон Франції спричинив початок Столітньої війни в 1337 році.

Діти: Філіпп (1315— ?) — помер в дитинстві. Іоанна (1317— ?) — померла в дитинстві. Іоанн (1319—1364) — король Франції (з 22 серпня 1350). На його правління припали основні битви Столітньої війни, зокрема Битва при Пуатьє (1356) під час якої Іоанн потрапив в полон. Марія (1326—1333) — дружина Іоанна (герцога Лімбургу) з 1332. Цей союз допоміг вислати Роберта III (графа Бомон-ле-Роже), який був виграний з Франції та переховувався в Брюсселі в 1331. Померла в дитинстві. Людовик (1329) — народився в Венсенському замку, помер відразу після народження. Людовик (1330) — помер немовлям. Іоанн (1333) — народився та помер в Пуассі. Син (1335) — народився мертвим. Філіпп (1336—1375) — 1-й герцог Орлеанський (з 1344); граф Туренський (з 1346 по 1360) та Валуа (з 1344). Був одружений з Бланкою, єдиною живою дочкою Карла IV (короля Франції) та останньою представницею прямих Капетингів. Мав двох позашлюбних синів. Іоанна (1337) — народилась та померла в Венсенському замку. син (1343) — мало відомостей про цю дитину.

Генеалогія

Коментарі

Примітки