Маргарита Шотландська (, Перт — , Шалон-ан-Шампань) принцеса Шотландії і французька дофіна. Перша дитина короля Шотландії Якова І і Іоанни Бофорт, в 11 років видана в нещасливий шлюб зі старшим сином короля Франції Людовиком, вона померла бездітною у 20 років, найімовірніше від хвороби, що перебігала з гарячкою.

Дитинство Маргарита народилася в Перті, в сім'ї короля Шотландії Якова І і королеви Шотландії Іоанни Бофорт, двоюрідної сестри короля Англії Генріха V. Маргарита була першою з шести дочок і синів-близнюків (її брат, що вижив, Яків, став королем Шотландії Яковом II у віці шести років).

Шлюб Маргарита була для французького короля Карла VII дипломатичним вибором як невістка.Paul Murray Kendall, Louis XI:The Universal Spider, (New York: W. W. Norton & Company Inc., 1971), 43. шлюб був нав'язаний 11-річній Маргариті і 13-річному сину Карла Людовику, у яких через це склалися погані стосунки. Втім, королівські шлюби в 15 столітті були завжди політичними.Tyrell, Joseph M. Louis XI. Boston: Twayne Publishers, 1980. І немає прямих даних від Людовика або Маргарити про їх перші враження одне про одного, і є припущенням, що вони мали негативні стосунки. Однак деякі історики вважають, що Людовик мав упереджене ставлення до дружини.

Шлюб Маргарити і Людовика свідчив про характер середньовічної королівської дипломатії і хитке становище французької монархії. Їх весілля відбулося 25 червня 1436 опівдні в каплиці замку турів під головуванням архієпископа Реймса. За мірками того часу, це було дуже просте весілля.Cleugh,James. Chant Royal The Life of King Louis XI of France (1423-1483). Garden City, New York: Doubleday & Company, Inc., 1970. Проте Людовик у 13 років виглядав явно зрілішим, ніж його наречена в 11. Карл носив сірі штани для верхової їзди" і "навіть не спромігся зняти з них шпори." шотландські гості швидко проштовхнулися назовні після весілля. Це було сприйнято як щось на зразок скандалу з шотландцями. Зневажливе вбрання короля Карла і швидкість, з якою гості були поквапилася піти, вважалися образою Шотландії, важливої союзниці Франції у війні з англійцями.

Після церемонії "лікарі виступили проти консумації" в силу відносної незрілості нареченої і нареченого. Маргарита продовжила своє навчання, а Людовик вирушив у турне з батьком в лояльні області королівства. У цей час Карл був спантеличений інтелектом і вдачею свого сина. Під час цього туру Людовик був названий Дофіном, як і традиційно цей титул носив старший син короля.

Маргарита вважалася прекрасною і доброю(facie venusta valde, "a very lovely face," according to the Book of Pluscarden), з умінням писати вірші й рими, хоч її твори не пережили руйнування руками її чоловіка після її смерті. Вона була дуже зацікавлена французьким двором, його соціальним і доблесним життям. Вона була улюбленицею короля Карла VII і мала популярність серед придворних. Тим не менш, вона відчувала себе чужою серед французького двору і в неї розвинулась депресія.

Шлюбні стосунки були напруженими. В основному чоловік ненавидів свого батька, а Маргарита часто підтримувала короля проти свого чоловіка. Чоловік наказав їй носилти туго перев'язаний корсет через її страх перед вагітністю, їсти зелені яблука і пити яблучний оцет. Її нещасливий шлюб сприяв депресії, як і плітки про коханок Людовика.

Смерть

16 серпня 1445 року, між десятою і одинадцятою годиною вночі, Маргарита померла в Шалон-сюр-Марн у віці 20 років. У суботу, 7 серпня, вона і її дами приєдналися з двором на коротке паломництво. Було дуже жарко, і коли Маргарита повернулася, вона роздяглася у своїх холодних, кам'яних покоях. Наступного ранку в неї була гаряча, лікар діагностував запалення легенів. Вона померла в маренні про Жаме Тілея, Бретонського солдата, найманця Карла VII (Жаме був здивований тим, як Маргарита писала вірші при відсутності свічок, тільки вогонь у каміні освітлював її покої; він встромив свічку в її обличчя, потім посміхнувся і пішов довкола, говорячи про "безглуздих принцес". Чоловік був холодний до Маргарити, та вона пояснює цю холодність через плітки, які розповсюджував Жаме. Вона померла, протестуючи, що вона зберегла вірність чоловікові, і звинуватила Жаме через його вбивчі слова).

Меланхолійна Маргарита в зв`язку з наклепом проти неї, впала у фінальну знемогу, перш ніж померти. У відповідь на чужі плітки вона відповіла: Fi de la vie! qu'on ne m'en parle plus ("Ганьба на все життя! Що ще казати").

Вона була похована в церкві Сен-Лаонhttp://www.diocese-poitiers.com.fr/patrimoine/thouars-stlaon.html (French) яка знаходиться в Французькому депертаменті Туар (Де-Севр).

За п'ять з половиною років після її смерті Людовик одружився з Шарлоттою Савойською, з якою у нього було восьмеро дітей.

Маргарита також славиться легендою, що вона цілувалася або майже поцілувала поета Алена Шартьє (інший варіант цієї легенди мала Анна Бретонська і її головний герой), хоча її вік та місцеперебування на момент смерті Шартьє робили це неможливим.

Примітки

Джерела Ruth Putnam, Charles the Bold Kendall, P.M. Louis XI: The Universal Spider, London, 2001, pp. 66, 393-395