Ігнатій Ві́няж (; 1850 — 11 травня 1914, Брюховичі) — архітектор, будівничий. Працював у Львові протягом 1875—1914 років (концесію отримав у лютому 1875 року). Використовував стильові прийоми історизму, від початку XX століття — форми сецесіїBiernat M. Kościół p. w. Św. Zofii // Kościoły i klasztory Lwowa z okresu przedrozbiorowego. — Kraków: Antykwa, 2011. — Т. 19. — S. 167, 171. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 978-83-89273-92-5. . Мав власні архітектурні бюро: у 1883—1885 роках — на вулиці Дорошенка, 31; у 1897—1914 роках — на вулиці Коперника, 29. Мешкав спочатку на вулиці Ягеллонській, 13 (теперішня вулиця Гнатюка)Głos Wolny. — 25 lutego 1877. — № 17. — S. 4. , у 1900—1914 роках — у власній віллі у Брюховичах, де й помер 11 травня 1914 року.

Роботи у Львові Ґрунтовна реставрація костелу святого Казимира на вулиці Кривоноса, 1, спорудження хорів (1870-ті)Biernat M. Kościół p. w. Św. Kazimierza i Zakład Wychowawczy SS. Miłosierdzia (dawny klasztor OO. Reformatów) // Kościoły i klasztory Lwowa z okresu przedrozbiorowego. — Kraków: Antykwa, 2011. — Т. 19. — S. 238, 248. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 978-83-89273-92-5. . Спорудження нових хорів зі спіральними сходами, а також головний вівтар костелу святої Софії (1876—1878). Вівтар втрачено. Житловий будинок на вулиці Бандери, 8 у стилі неоренесансу з використанням дерев'яних елементів (1877, не зберігся). Спорудження житлових будинків на вулиці Франка, 2 і 4 за проєктом Вінцента Равського-молодшого (1883). Неоренесансне скульптурне оздоблення будинку № 2 виконане Леонардом МарконіBiriulow J. Rzeźba lwowska od połowy XVIII wieku do 1939 roku: Od zapowiedzi klasycyzmu do awangardy. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 155. — ISBN 978-83-7543-009-7. . Реконструкція житлового будинку на вулиці Дорошенка, 13 з надбудовою третього поверху (1886). Ґрунтовна реконструкція кам'яниці на площі Ринок, 35 (1885-1887). Перебудова житлового будинку на вулиці Шевській, 12 у стилі неоренесанс (1887, співавтор Саломон Рімер). Реконструкція житлового будинку на вулиці Шевській, 10 з надбудовою мансардного поверху (1888-1890, співавтор Саломон Рімер). Три вілли у Брюховичах (1891). Надбудова східної та зведення південної офіцини будинку на вулиці Руській, 8 (1897). Також тоді відгородили на 1,6 метри частину широкої входової брами-сіней для влаштування крамниці, у тильній світлиці влаштували сторожку. Житловий будинок Абрагама-Юзефа Шварцвальда на вулиці Нечуя-Левицького, 3 (1898). Вілла на вулиці Лісній, 17 (1900). Будинки на вулиці Антоновича, 14 (1892) і 34 (1902). Власна вілла в селищі Брюховичі (бл. 1905). Власні прибуткові будинки скульптора і архітектора Каспара Юліана Драневича на вулиці Бандери, 59, 61 (співавтор Каспер Драневич; (1906). Житловий будинок та синагога Йонаша Шпрехера на вулиці Городоцькій, 45-47 (1907). Прибутковий будинок Юзефа Сассовера на вулиці Глибокій, 16 (співавтор Генрик Сальвер; 1909-1910). Три прибуткових будинки Юзефа, Адольфа та Естери Сассоверів на розі вулиць Городоцької, 78 та Сембратовичів, 4, 6 (співавтор Генрик Сальвер; 1910—1911). Кам'яниці Йонаша Тартика на вулиці Замарстинівській, 11 та купця Самуеля Райснера на вулиці Замарстинівській, 11а (1911). Вілла М. Лапуча на вулиці Гіпсовій, 13. Житловий будинок Дебори Корнер у модернізованих формах неокласицизму на розі площі святого Теодора та вулиці Медовій, 6, 8 (1911-1912). Житлові будинки Озіаша Ґольдаппера на вулиці Грицька Чубая, 5 та Вольфа Зандауера на вулиці Грицька Чубая, 7 (1911-1912).

Примітки

Джерела