Зінченко Яків Васильович (*7 жовтня 1892, Кетрисанівка — †після 1952) — український військовий і громадський діяч, сотник 1-го кінного Гайдамацького партизанського куреня ім. Я. Кармелюка; сотник піхоти Армії УНР. Нагороджений Хрестом Симона Петлюри.
Життєпис
Народився в сім'ї Василя і Параски «із с. Медеріва Олександрійського повіту на Херсонщині».
1908 року вступив до Херсонської сільськогосподарської школи, але в 1913 залишив 5-й клас через сімейні обставини.
У «Короткому життєписі» зазначав:
Дружина — Валентина Степанівна (до шлюбу Кульчицька). Син народився 25 листопада 1922 в Щипйорні (перебував на утриманні Червоного Хреста).
Міський уряд Подєбрад 28 червня 1928 року дав Якову Зінченку довідку (на його вимогу), що він, український емігрант, мешкає умісті від 11 листопада 1924 і «весь цей час добре поводився».
Закінчив гідротехнічний відділ інженерного факультету Української Господарської академії в Подєбрадах (1930).
Його прізвище є в списку абсольвентів (випускників) УГА, які працювали в культурно-просвітньому, економічному і громадсько-політичному житті на землях Карпатської України та Пряшівщини.
Виїхав до Німеччини.
На початку 1952 мешкав у Мюнхені.
Нагороджений Хрестом Симона Петлюри.
Примітки
Джерела Вісті УТГІ. Орґан внутрішньої інформації професорів, абсольвентів і студентів УТТІ (Мюнхен). На правах рукопису. — 1952. — Ч. 1 (13). — Січень-лютий. — С. 41. Українська господарська академія в Ч. С.Р., Подєбради, 1922—1935, і Український технічно-господарський інститут, Подєбради — Реґенсбурґ — Мюнхен, 1932—1972 / Голов, ред. О. Козловський. — Нью-Йорк: видання абсольвентів Української господарської академії і Українського технічно-господарського інституту, 1972. ЦДАВО України. — Ф. 3795. -Оп. 1. — Спр. 1107. — Арк. 85, 92 -92 зв., 104, 106.