Роже Грава або Ревеллі Руджеро Грава (, ; 26 квітня 1922, Клаут, Італія — 4 травня 1949, Суперга, Турин) — французький футболіст італійського походження, що грав на позиції нападника. Чемпіон Франції й Італії.

Ігрова кар'єра Під час війни виступав за команди «Ам'єн», «Нансі», «Бордо-Гієнь» і «Жиронда» (Бордо). У 1945 році команди з Рубе («Ексельсіор», «Расінг») і сусіднього Туркуена («Уніон-Спорт») об'єдналися в один клуб — «Рубе-Туркуен». Роже Грава приєднався до складу цієї команди.

У першому повоєнному чемпіонаті новостворений колектив посів третє місце, а наступного сезону здобув титул чемпіона Франції (у підсумковій таблиці набрав на чотири пункти більше від «Реймса» і «Страсбура»). За «Рубе-Туркуен» виступав протягом трьох сезонів; провів у лізі 84 матчі (29 забитих м'ячів), у кубку — 6 матчів (2 забитих м'яча).

Влітку 1948 року, керівництво «Торіно» — лідера тогочасного італійського футболу — вирішило підсилити склад за рахунок легіонерів. З Франції приїхали Роже Грава і Еміле Бонджорні (паризький «Расінг»), з Чехословаччини — Юліус Шуберт (братиславський «Слован»). В Серії А провів одну гру — поразка на віїзді від «Дженоа» з рахунком 0:3.

Навесні 1949 року керівництво туринського клубу прийняло запрошення від португальського гранда, «Бенфіки», взяти участь у товариській грі на честь однієї з найбільших тодішніх зірок лісабонського клубу, Франсішку Феррейри. Гра відбулася 3 травня 1949 року в Лісабоні й завершилася поразкою італійських гостей з рахунком 3:4. Наступного дня команда «Торіно», працівники клубу і журналісти вилетіли додому рейсом Лісабон—Барселона—Турин.

Поблизу Савони літак почав знижуватися через складні погодні умови. Приблизно о 17:03 — здійснив поворот для заходу на посадку і невдовзі зіткнувся з кам'яною огорожею базиліки Суперга на вершині однойменної гори, що височіє над околицями Турина. Внаслідок авікатастрофи усі чотири члени екіпажу і 27 пасажирів загинули на місці.

На момент загибелі основного складу «Торіно», до завершення сезону в Серії A лишалося чотири тури і команда очолювала чемпіонські перегони. В останніх турах, честь клубу захищали гравці молодіжної команди. Усі суперники в цих матчах («Дженоа», «Палермо», «Сампдорія» і «Фіорентіна»), з поваги до загиблих чемпіонів, також виставляли на поле молодіжні склади своїх клубів. Молодіжна команда «Торіно» перемогла у всіх останніх іграх сезону, здобувши таким чином посмертний чемпіонський титул для своїх старших товаришів.

Досягнення Чемпіон Франції (1): 1947 Чемпіон Італії (1): 1949

Статистика Статистика клубних виступів: СезонКомандаЧемпіонатКубокЛігаІгриГолиІгриГоли1945/46 «Рубе-Туркуен» Д-124 11 — —1946/47 «Рубе-Туркуен» Д-134 10 3 11947/48 «Рубе-Туркуен» Д-126 8 3 11948/49 «Торіно» Д-11 0 — — Усього за кар'єру 85 29 6 2

Посилання