Палеоіндіанці — умовне найменування перших людей, що заселили Америку наприкінці останнього льодовикового періоду (в Європі — Віслінське зледеніння, в Північній Америці — Вісконсинське зледеніння). Процес заселення Америки є предметом суперечок та досліджень.
Хронологія
Відповідно до сучасної точки зору, перші люди прибули до Америки через Берингів перешийок (Берингію), який ще існував тоді між Сибіром й Аляскою. За найпоширенішою точкою зору, перше переселення відбулося близько 11 тисяч років тому (хоча є й гіпотези більш раннього переселення — див. статті Лузія (Рештки людини), Ньєде Гідон). Залишається предметом суперечок їхній шлях американським континентом: від Аляски по тихоокеанському узбережжю, або по центральній частині материка через вільний від льоду простір між Лаврентійським крижаним щитом і глетчерами Берегових хребтів на території Юкон у Канаді.
Знахідки в XXI ст. людської ДНК у печерах Пейслі в штаті Орегон вказують швидше на переміщення вздовж узбережжя близько 14300 років тому. Окремі знахідки в Монте-Верде (Чилі) або Мідовкрофті (Пенсільванія) також дозволяють посунути дату першого переселення на більш ранній термін. Досить спірним є датування знахідки в Печерах Блуфіш.
Опубліковані у 2009 році генетико-генеалогічні та філагеаграфічні дослідження надали докази того, що два майже одночасних шляхи міграції з Берингії призвели до палеоіндіанського розселення в Америці приблизно 15-17 тисяч років тому. Гаплогрупа D4h3 ширилася вздовж Тихоокеанського узбережжя, тоді як гаплогрупа X2a увійшла через коридор без льоду між Лаврентійськими та Кордильєрськими льодовикамиUgo A. Perego, Alessandro Achilli, Norman Angerhofer at. al. Distinctive Paleo-Indian Migration Routes from Beringia Marked by Two Rare mtDNA Haplogroups // Cell, Vol. 19, Issue 1, p. 1-8 — Jan. 13, 2009 .
У 2021 році вчені з Борнмутського університету (Велика Британія) спільно з колегами зі США оприлюднили вірогідний доказ раннього перебування людини в Америці, який був виявлений під час археологічних розкопок у національному парку Вайт-Сендс, що в штаті Нью-Мексико — відбитки ніг віком приблизно від 23 000 до 21 000 років томуМаркуш Каталіна. Сліди ніг вказали на присутність людей в Америці 21 тисячу років тому // NAUKA.UA — 24.09.2021.
«Аборигени Америки» Найдавніші людські останки в Америці, на думку деяких антропологів, мають «неіндіанські» риси облич. На підставі цього археологи Вальтер Невеш і Ектор Пуччареллі сформулювали гіпотезу про «аборигенів Америки», які прибули до Америки на кілька тисяч років раніше індіанців (носіїв американоїдної раси) і пізніше були асимільовані або винищені ними.
Окремі культури
Культура Кловіс
Першою широко поширеною археологічною культурою доколумбової Америки була Культура Кловіс, відома також як культура Льяно, названа за місцем знахідок біля міста Кловіс у штаті Нью-Мексико. Датується 11500 — 11000 рр. до н. е. Для цієї культури характерні своєрідні наконечники стріл з кременю і роговика з жолобчастою основою і двобічним ретушуванням поверхні.
Люди культури Кловіс займалися полюванням і збиральництвом і кочували невеликими сімейними групами Північною й Центральною Америкою аж до Панами, тобто територією, в той період все ще покритою танучими масами льоду. На південь від Панами замість наконечників типу Кловіс зустрічаються наконечники у вигляді «риб'ячого хвоста», які виникли приблизно одночасно. У них відсутній жолобок, натомість поблизу від нижнього кінця є уступ, який зменшується і зникає на кінці, за що наконечники й порівнюють з риб'ячими хвостами.
Фолсомська традиція
Після культури Кловіс виникла традиція Фолсом (культура Фолсом або культура Лінденмаєр), названа за місцем знахідок в штаті Нью-Мексико. Ця надкультурна традиція існувала в період близько 10 500 — 9500 рр. до н. е. і відрізняється досить широким спектром мисливської здобичі (дичини), що, можливо, було пов'язане з вимиранням мегафауни після закінчення останнього зледеніння. Наконечники списів (стріл) — значно меншого розміру, ніж у попередньої культури Кловіс.
Пізні палеоіндіанські культури Культури, що виникли після Кловіс і Фолсом, були регіональними. Спільною рисою було те, що наконечники стріл, як правило, вже не мали жолобка, а також знову стали великими, як і в часи культури Фолсом.
До цих пізніх культур відносяться культура Долтон і культура Сан-Патріс на південному сході Північної Америки, а також культура Плано на південному заході Мексики.
Перехід до архаїчних індіанських культур Закінчення «палеоіндіанського періоду» (називається також літичним, за аналогією з палеолітом в Євразії й Африці) зазвичай датують приблизно 8000 р. до н. е. (для сходу Північної Америки і для Месоамерики, на інших землях Америки цей період тривав значно довше). Після нього йде архаїчний період доколумбової хронології, коли з'являються перші елементи осідлості й примітивна кераміка. В західній частині Північної Америки після зникнення культури Кловіс важко встановити чітку періодизацію, окремі культури займають дуже невеликі простори, нерідко в археологічних шарах спостерігаються значні пустоти. У Центральній Америці і в значній частині Південної Америки по закінченні Фолсомської традиції розвиток іде своїм шляхом, несхожим на інші області Америки.
На території США найбільша концентрація палеоіндіанських пам'ятників виявлена на півночі штату Алабама. З цих пам'ятників найцікавішими в стратиграфічному плані є Скельні житла Стенфілд-Ворлі, де спостерігається послідовність шарів від пізнього літичного аж до міссісіпського періоду.
Генетика Серед індіанців представлені наступні гаплогрупи: гаплогрупа C (Y-ДНК) гаплогрупа Q (Y-ДНК) гаплогрупа R1 (Y-ДНК) гаплогрупа A (мтДНК) гаплогрупа B (мтДНК) гаплогрупа C (мтДНК) гаплогрупа D (мтДНК) гаплогрупа X (мтДНК) деякі інші вкрай рідкісні гаплогрупи Y-ДНК і мтДНК В ізольованого племені ботокудів з Бразилії виявлена певна генетична спільність із полінезійцями, що може свідчити про сліди однієї з найранішніх міграцій до приходу пращурів більшості сучасних індіанцівThe Cranial Morphology of the Botocudo Indians, Brazil | André Strauss and João Paulo Vezzani Atui — Academia.edu.
Останки Кенневікська людина Лузія (Рештки людини)
Пам'ятники Культура Кловіс Куева-де-лас-Манос Монте-Верде Серра-да-Капівара
Примітки
Література Brian M. Fagan Das frühe Nordamerika. Archäologie eines Kontinents — München: C. H. Beck, 1993 Wolfgang Haberland Amerikanische Archäologie — Darmstadt: Wissenschaftliche Buchgesellschaft, 1991 Catherine Locks, Sarah Mergel, Pamela Roseman, Tamara Spike & Marie Lasseter. History in the Making: A History of the People of the United States of America to 1877 / 1.2: The Paleo-Indian Era Through the Agricultural Revolution // Dahlonega, Georgia : The University Press of North Georgia — 2013. ISBN:978-0-9882237-3-8
Посилання Paleoindian Period (16,000–8000 BC) // Encyclopedia Virginia Paleoindian // Illinois State Museum Paleo-Indian Period - 10,000 to 14,500 Years Ago // National Park Service Paleo Indian Culture // National Park Service Paleo-Indian culture // Encyclopædia Britannica Culture History of Southern Arizona: Paleo-Indian and Archaic // Arizona State Museum Georgia’s First Inhabitants: Paleo-Indian to Archaic // GPB’s Georgia Studies First Human Residents // Nebraska Studies
Див. також Заселення Америки Контакти з Америкою до Колумба