Марселіна Деборд-Вальмор (, власне, Марселіна Фелісіте Жозефіна Деборд, 20 червня 1786, Дуе — 23 липня 1859, Париж) — поетеса французького романтизму.
Біографія Батько — художник-іконописець і гербівник, який розорився в період Революції. 1801 року під час мандрівки з матрі'ю до Гваделупи через Бордо, уперше виступила як актриса. Мати померла 1802 року. Після повернення до Франції, Марселіна грала в театрах Дуе, Лілля, Брюселля. Грала роль Розіни в Севільському цирюльнику Бомарше. Згодом втратила п'ятилітнього сина, якого народила від актора, що його у віршах називала Олів'є. 1817 року вийшла заміж за актора Проспера Ланшантена (сценічне ім'я — Вальмор), від якого народила трьох дітей. 1823 року залишила сцену і зайнялася творчою діяльністю. Померла 23 липня 1959. Похована на цвинтарі Монмартр.
Творча діяльність Як поетка дебютувала 1819 року збіркою віршів Елегія і романси, отримавши позитивні відгуки критиків у журналах Франції. За правління Луї-Філіппе отримала королівську стипендію і була відзначена декількома преміями.
Вплив Письменниця привернула увагу Бальзака, Сент-Бева, Бодлера, вплинула на поезії Верлена та Рембо, та інших французьких поетів кінця ХІХ — початку ХХ ст. Верлен приєднав Дебор-Вельмор до так званих проклятих поетів і написав про неї есе, у якому назвав її талановитою жінкою епохи. Її книги були в бібліотеці Ніцше. Нарис про письменницю написав Стефан Цвейг. Статтю про її прозу написав Арагон. Багато віршів поетеси покладено на музику композиторами ХІХ — поч. ХХ ст. (Малібран, Бізе, С.Франк, Р.Ан). Пісні на її вірші виконують сучасні французькі співаки Жулен Клер, Бьоле та ін. 1993 року в Дуе була створена Асоціація Деборд-Вальмор. Рукописи поетеси зберігаються в бібліотеці її рідного міста. Її ім'ям названо вулицю в XVI окрузі Парижа.
Твори Окрім лірики, писала повісті, романи та казки для дітей. Chansonnier des grâces (1816) Élégies et romances (1819) Elégies et Poésies nouvelles (1825) Album du jeune âge (1829) Poésies (1830) Les Pleurs (1833) Pauvres Fleurs (1839) Bouquets et prières (1843) Poésies posthumes (1860)
Українські переклади Поезії Марселіни Деборд-Вальмор українською мовою перекладали Михайло Орест, Наталя Лівицька-Холодна, Микола Терещенко.
Див. також Прокляті поети
Примітки
Посилання Цікаве про поетесу
Джерела Ambrière F. Le siècle des Valmore: Marceline Desbordes-Valmore et les siens. Paris: Seuil, 1987 Стаття «Про́кляті поети» в Літературознавча енциклопедія / Автор-укладач Юрій Ковалів. — Т. 2. — К.: Академія, 2007. с. 279.