Матей Вишнєк (; 29 січня 1956, м. Радівці) — румунський письменник та журналіст, проживає у Франції.
Життєпис Закінчив Бухарестський університет, де вивчав історію та філософію. Дебютував як поет, опублікував три книги, отримав ряд премій, включно із премією Спілки письменників Румунії (1985). З 1977 почав писати п'єси, але жодна з них не була допущена цензурою до публікації та постановки. 1987-го запрошений до Франції, де попросив політичного притулку. Перейшов на французьку мову. Від 1993-го — громадянин Франції.
Крім поезії, автор двох романів, написаних румунською мовою, та декількох десятків п'єс, які з успіхом йдуть на сценах усього світу.
Визнання Нагороджений преміями в Румунії та Франції. 1996 року Національний театр у Тімішоарі провів фестиваль, у рамках якого 12 театральних труп показували свої постановки п'єс Вишнека.
Творчість П'єси «Коні у вікні» «Увага до стареньких, які страждають від самотності» «Король, Щур та Королівський дурень» «Розкладений театр, або Сміттєвоз» «Невелика робота для старих клоунів» «Кишені повні хліба» «Папараці, або Хроніка невдалого заходу сонця» «Три ночі з Медоксом» «Але мамо, вони розповідають нам у другому акті, що сталося в першому» «А що нам робити з віолончеллю?» «Як я можу бути птахом?» «Останній Ґодо» 1994 — «Історія ведмедів панда, розказана саксофоністом, у якого є подружка у Франкфурті» «Історія комунізму, розказана психічно хворим» «Листи до дерев і хмар» «Мансарда у Парижі з видом на смерть» «Річард III, або Сцени з життя Мейєрхольда» «Готель Європа завершено»
Примітки
Джерела Официальный сайт Досье