Дімітр Атанасов Яранов (; 21 жовтня 1909, Салоніки — 14 серпня 1962, Софія) — болгарський географ і геолог.

Біографія Народився 21 жовтня 1909 року у місті Салоніки (тоді Османська імперія, тепер Греція). Син Атанаса Яранова-старшого, економіста. Закінчив Софійський університет за спеціальністю «географія», проходив стажування в Берлінському університеті імени Гумбольдта, де захистив докторську дисертацію; викладав фізичну географію в Софійському університеті й отримав звання професора. Також читав лекції в паризькому університеті Сорбонна, в Скоп'є і Берлінському університеті Гумбольдта. Учасник серії експедицій в Західну Африку, Сахару, Середземномор'я, Малу Азію та інші землі.

Яранов займався вивченням болгарських водосховищ Іскир, Кирджалі, Пасарел, Белмекен-Сестримо та інших. Працював у системах геологічного дослідження, керував відділом тектоніки в Науково-дослідному геологічному інституті Болгарії при Головному управлінні з геологічних та гірських досліджень. Публікувався неодноразово в журналі «Македонски преглед», з 1938 року був секретарем Македонського наукового інституту. В 1940 році після створення Болгарських акційних комітетів у Вардарській Македонії геолог Дімітр Яранов та економіст Нікола Стоянов зустрілися з головою Ради міністрів Богданом Філовим, з яким обговорювали розвиток подій в разі участі Югославії у Другій світовій війні і подальшої поразки.

У 1942 році Яранова знову обрано секретарем Македонського наукового інституту, а також призначено керівником болгарського представництва в грецьких Салоніках для збору й узагальнення етнодемографічних статистичних даних по регіону. З 1942 по 1944 роки він також був культурним атташе в Берліні. Після перевороту 9 вересня 1944 року звільнений з Софійского університету за звинуваченням у співпраці з німецькими та болгарськими фашистамиСъдът над историците. Българската историческа наука. Документи и дискусии 1944—1950. София, 1995, с. 51, 56, 61-62, 84-91.. В 1946 році Македонський науковий інститут опублікував масштабне дослідження «Македонія як природне й економічне ціле» (), автором якого з високою ймовірністю був Яранов (на думку Георгія Даскалова й Александра Гребенарова, Яранов не представився з політичних міркувань). У дослідженні не згадано нічого про болгарське населення чи македонських болгарах (подібні згадки могли погано вплинути на відносини Болгарії та Югославії)Гребенаров, Александър. Легални и тайни организации на македонските бежанци в България (1918—1947), МНИ, София, 2006, стр. 261, 281, 291—294, 368, 381.

Дімітр Яранов помер 14 серпня 1962 року в Софії.

Його син, Атанас Яранов-молодший, став художникомЕнциклопедия България. Том 7, Академично издателство «Проф. Марин Дринов», София, 1996..

Бібліографія «Aperçu de Geographie Physique; La Bulgarie», София, 1936 година Страници из историята на сръбско-бѣлгарските взаимни отношения. — Макед. прегледъ, год. VIII, кн. 2, 1932, с.71-112 ; кн. 3, с. 75-128; кн. 4, с. 85-130. Разлогъ. Областно географско изучване I. — Макед. прегледъ, год. VIII, кн. 2, 1932, с.71-112 Разлогъ. Областно географско изучване II. — Макед. прегледъ, год. VIII, кн. 3, 1932, с. 75-128 Разлогъ. Областно географско изучване III. — Макед. прегледъ, год. VIII, кн. 4, 1933, с. 85-130. Антропологични изучвания на населението въ Разлогъ. — Макед. прегледъ, год. VII, кн. 4, 1932, с. 25-46 Преселническо движение на българи отъ Македония и Албания къмъ източнитъ български земи презъ XV до XIX вѣкъ — Мак. Пр., год. VII (1932), кн. 2—3, с. 63—118. Въпросътъ за етническото потекло (етногенезиса) на българитѣ от Западна България и Македония презъ послѣднитѣ 10 години. — Макед. прегледъ, год. ІХ, кн. 1, 1934, 31-52 Името на градъ Ямболъ. — Макед. прегледъ, год. ІХ, кн. 2, 1934, 17-24 Градъ Пиротъ — Макед. прегледъ, год. Х, кн. 1 и 2, 1936, 16-25 Инверсниятъ спрямо тектониката релефъ — сравнителни геоморфоложки проучвания, Печатница Художникъ, 1934 г. Бѣломорска Тракия и Приморска Македония. Географски очеркъ. II. Обща част. — Год. СУ, Историко-филолог. фак., кн. XXXIIV, 1938, с. 1-139. Средиземноморските земи — втора частъ, Год. СУ, Историко-филолог. фак., кн. XXXVI, год. 1939—1940, с. 1 — 164 Островъ Самотраки: Географска скица. — Изв. БГД, 6, 1939, с. 61-84. Македония или «Южна Сърбия»? — Макед. прегледъ, год. XII, кн. 1, 1940, с. 43-62. Мѣстото на Македония. — Макед. прегледъ, год. XII, кн. 4, 1941, с. 22-33. Минералнитѣ богатства на Македония. — Макед. прегледъ, год. XIII, кн. 1, 1942, с. 21-41.

Примітки

Посилання Професор Димитър Яранов — Антропогеографски етюди Професор Димитър Яранов — Реабилитацията