Ле Дрю () або Шпиль Дрю () — гора у масиві Монблан, Французькі Альпи. Вона розташована на схід від селища Ле Праз у долині Шамоні.
Гора має дві вершини: Гран-Дрю (3 754 м.н.м.) та Пті-Дрю (3 733 м.н.м.). Ці дві вершини розміщені на західному кряжі гори Зелений шпиль (, 4 122 м.н.м.) та поєднані між собою сідловиною Бреш дю Дрю (3 697 м.н.м.).
Північна стіна Пті-Дрю вважається однією з шести великих північних стін Альп.
Сходження
Перше сходження на Гран-Дрю здійснили британські альпіністи Клінтон Томас Дент і Джеймс Волкер Гартлі з гірськими гідами Александером Бургенером та К.Мауером; вони піднялися південно-східною стіною 12 вересня 1878 рокуClinton Thomas Dent, 'The History of an Ascent of the Aiguille du Dru', Alpine Journal, Vol. IX, репринт як 'The First Ascent of the Dru'. Пті-Дрю була підкорена наступного року, 29 серпня 1879 Дж. Е. Шарле-Стратоном, П.Пайо та Ф.Фолліньє південною стіною та південно-західним кряжем.
1889 року на обидва шпилі Дрю було здійснено перше сходження від Пті-Дрю до Гран-Дрю двома командами. Одна команда складалася з Кетрін Річардсон та гідів Еміля Рея та Жаан-Баптіста Біща, а друга з панів Неша та Вільямса з гідами Франсуа Сімоном, Фредеріком Пайо та Едуаром КупеліноAlpine Journal, 1888–89, vol. 14, 511—512.
Перший траверс через дві вершини Ле Дрю був здійснений Е.Фонтеном та Дж. Раванелем 23 серпня 1901 року, а перший зимовий — Арманом Шарле та Каміль Девуассу 25 лютого 1938 року.
Північна стіна Північна стіна Пті-Дрю висотою падіння бл. 700 метрів вважається однією з шести великих північних стін Альп. Перший підйом по північній стіні здійснили П'єр Аллен та Р.Лайнінгер 1 серпня 1935 р. Перше зимове сходження — 1964 року Жорж Пайо, Івон Масіно, Жерар Девуассу. А перше одиночне сходження — 1955 року Вальтер Бонатті.
Значущі підйоми: 1982 — Томас Бубендорфер піднявся по північній стіні Гран-Жораса та по північній стані Пті-Дрю — обидва підйоми одиночні, без страхування та за час менший ніж 7 годин; 1993 року Елісон Харгрейв стала першою жінкою, які піднялася всіма шістьма великими північними стінами сама в межах одного року, а її загальний час підйомів склав менше 24 годинAlison Hargreave: A Hard Day's Summer: Six Classic North Faces Solo, London 1995 та Біографія Елісон Харгрейв , findarticles.com про Харгрейв .; 2008 року Роджер Шелі піднявся шістьма великими північними стінами протягом 45 днів (цей час довго вважався мінімальним для підйому на всі шість стін)
Західна та південно-західна стіни
На цих скельних стінах висотою 1000 метрів відбуваються серйозні каменепади — у 1950 р., 1997 р.Victor Saunders, «Flight from the Hornli» , alpinejournal.org.uk. 2003 р.,, 2005 р.Lindsay Griffin, «West face of the Dru re-climbed» , alpinist.com. та 2011 р.Jack Geldard, «Major Rockfall on Les Dru, Chamonix Valley» , ukclimbing.com., які сильно вплинули на структуру гори та знищили ряд маршрутів підйому. Шрами від них добре видно з долини Шамоні.
На час першого підйому по північній стіні П'єр Аллен вважав, що по західній стіні піднятися неможливо; але команда з А.Дагорі, Гвідо Маньоне, Люсьєна Берардіні та пана Лайна успішно її подолала в результаті серії спроб 5 липня та 17–19 липня 1952 року, хоча і з великою кількістю спеціальних засобів.
17–22 серпня 1955 року італійський скелелаз Вальтер Бонатті піднявся складним одиночним маршрутом по південно-західному стовпу Пті-Дрю (стовп Бонатті); цей маршрут, як і багато інших по західній стіні, внаслідок каменепадів в первісному стані більше не існує.
Через сім років, 24–26 липня 1962 року, Гері Геммінг та Роял Робінс піднялися «Американським прямим підйомом», більш прямими маршрутом вгору, ніж маршрут 1952 р. А 10–13 серпня 1965 року Роял Робінс, цього разу у компанії Джона Хартліна піднявся маршрутом «Американський прямий підйом»«Petit Dru, West Face Direttissima», supertopo.com. . Цей маршрут був знищений каменепадом 2005 року.
Статуя на вершині
4 вересня 1913 року команда скелелазів під керівництвом Каміль Сімон та Робертса Шарле-Стратона зробила спробу підняти порожню всередині металеву статую Діви Марії Лурдської на вершину. Статуя майже метрової висоти та вагою 13 кг, зроблена з алюмінію, була вимушено залишена на кам'яному уступі на висоті 3 000 м.н.м. через погану погоду, і лише 18 вересня 1919 року її таки підняла на вершину команда з Аргентьєра: Альфред, Артур, Каміль, Жозеф та Жюль-Фелісьян Раванель з сільським священиком абатом Алексісом Куттіномhttp://www.alpinisme.com/FR/histoire-alpinisme/les-drus/index.php?fic=p7 Звіт про встановлення статуї
Примітки
Посилання Ле Дрю на SummitPost