Микола Степанович Стратонов ( , селище Новоукраїнка, тепер місто Новоукраїнського району Кіровоградської області — ?) — український радянський діяч, 1-й секретар Луганського міськкому КПУ. Депутат Верховної Ради УРСР 7—8-го скликань (у 1967—1974 роках). Член Ревізійної Комісії КПУ в 1966—1971 р. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1971—1974 р.
Біографія Народився в родині робітника. У 1938 році закінчив середню школу.
З 1938 до кінця 1941 року — студент Донецького індустріального інституту.
З квітня 1942 року служив у Червоній армії: комсомольський організатор 191-го окремого винищувального протитанкового батальйону 118-ї стрілецької дивізії. Учасник німецько-радянської війни. У 1944 році був важко поранений і демобілізований із армії.
У 1946 році закінчив Донецький індустріальний інститут.
У 1946—1947 роках — заступник начальника чавуноливарного цеху машинобудівного заводу в місті Красний Луч Ворошиловградської області.
У 1947—1954 роках — заступник начальника, а згодом начальник труболиварного та радіаторного цехів Ворошиловградського ливарно-механічного заводу.
Член ВКП(б) з 1952 року.
У 1954—1958 роках — начальник зміни, заступник начальника, а згодом начальник фасонносталеливарного цеху, заступник головного металурга Ворошиловградського паровозобудівного (тепловозобудівного) заводу імені Жовтневої революції.
У 1958—1961 роках — секретар партійного комітету Ворошиловградського (Луганського) тепловозобудівного заводу імені Жовтневої революції.
У 1961—1963 роках — секретар Луганського міського комітету КПУ.
У 1963—1973 роках — 1-й секретар Луганського (Ворошиловградського) міського комітету КПУ.
У 1973 році виключений із партії за зловживання службовим становищем (справа футбольного клубу «Зоря»).
Очолював відділ на заводі у місті Ворошиловграді.
У 1986 році був відновлений у членах КПРС із перервою партійного стажу.
Потім — на пенсії у місті Луганську.
Родинний склад: брат — Стратонов Анатолій Степанович, голова Дрогобицького міськвиконкому Львівської області.
Нагороди та відзнаки три ордени Трудового Червоного Прапора (1958, 1966, 25.08.1971) медаль «За бойові заслуги» медалі Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР (21.05.1970) регіональний орден «За заслуги перед Луганщиною» (2010)
Джерела газета «Прапор перемоги» (Луганськ) — лютий 1967 року.