Кібератака на енергетичні компанії України — перша зареєстрована успішна кібератака на енергетичну систему з виведенням її із ладу. Сталась 23 грудня 2015 року.
Сутність Російським зловмисникам вдалось успішно атакувати комп'ютерні системи управління трьох енергопостачальних компаній України. Наступна, і набагато менш масштабна за наслідками, кібератака сталась вночі з 17 на 18 грудня 2016 року. Протягом трохи більше однієї години була виведена з ладу підстанція «Північна» енергокомпанії «Укренерго», без струму залишились споживачі північної частини правого берегу Києва та прилеглих районів області.
Найбільше від першої кібератаки постраждали споживачі «Прикарпаттяобленерго»: було вимкнено близько 30 підстанцій, близько 230 тисяч мешканців залишались без світла протягом однієї-шести годин. Атака відбувалась із використанням троянської програми BlackEnergy.
Водночас синхронних атак зазнали «Чернівціобленерго» та «Київобленерго», але з меншими наслідками. За інформацією одного з обленерго, підключення зловмисників до його інформаційних мереж відбувалося з підмереж глобальної мережі Internet, що належать провайдерам в Російській Федерації.
Загалом кібератака мала комплексний характер та складалась щонайменше з таких складових: попереднє зараження мереж за допомогою підроблених листів електронної пошти з використанням методів соціальної інженерії; захоплення управління АСДУ з виконанням операцій вимикань на підстанціях; виведення з ладу елементів ІТ інфраструктури (джерела безперебійного живлення, модеми, RTU, комутатори); знищення інформації на серверах та робочих станціях (утилітою KillDisk); атака на телефонні номери кол-центрів, з метою відмови в обслуговуванні знеструмлених абонентів.
Перерва в електропостачанні склала від 1 до 3,5 годин. Загальний недовідпуск — 73 МВт·год (0.015 % від добового обсягу споживання України).
Внаслідок другої кібератаки, в грудні 2016 року, струм був відсутній протягом трохи більше однієї години.
Передісторія
Інформаційні системи, відповідальні за управління роботою об'єктів інфраструктури відносять до класу автоматизованих систем керування технологічним процесом (скорочено АСК ТП; або , ICS). Усі АСК ТП ділять на три класи: системи диспетчерського управління і збирання даних (SCADA), розподілені системи керування (РСК), програмовані логічні контролери (ПЛК).
Або загальних рисах, електрична мережа є об'єктом інфраструктури, який сполучає споживачів електричної енергії з її виробниками. У будь-якому процесі управління існує об'єкт, яким управляють (вимикач, трансформатор, генератор) і орган, який здійснює управління (технічний засіб, людина). У процесі управління цей орган отримує інформацію про стан зовнішнього середовища, де перебуває об'єкт і з яким він пов'язаний. Уся ця інформація сприймається управляючим органом, який виробляє на її основі управляючу інформацію (приймає рішення). На основі прийнятого рішення виконавчий орган здійснює управляючий вплив на об'єкт управлінняhttp://www.d-learn.pu.if.ua/data/users/9645/Lecture1_ISU.pdf Лекція 1. Загальна характеристика автоматизованих систем управління. При цьому оператор засобами людино-машинної взаємодії може впливати на параметри роботи АСУ ТП, керувати об'єктом управління, здійснювати діагностику, переглядати за поточним станом системи та виправляти виявлені несправності.
Складні інформаційні системи управління роблять системи автоматизації електричними мережами вразливими перед кібератаками. В праці дослідники виокремили три категорії можливих кібератак: націлені на компоненти: електронно-обчислювальні прилади, такі як (RTU) або людино-машинного інтерфейсу (HMI) зазвичай мають інтерфейс для віддаленого налаштування або управління. Через віддалений доступ зловмисник може перехопити управління пристроєм та спричинити несправності, наприклад: спотворити передані дані оператору; пошкодити обладнання, якщо оператор здійснює управління на основі спотворених даних; взагалі повне або часткове виведення пристрою з ладу. націлені на протоколи: майже всі сучасні протоколи передачі даних добре задокументовані та їхнє описання знаходиться у відкритому доступі. Наприклад, стандарт DNP3 поширений в системах управління електричними мережами у Північній Америці. Його специфікація доступна всім охочім за невелику ціну. Документація протоколу полегшує завдання зворотної розробки для здійснення атаки типу «людина посередині». Серед іншого, зловмисник може відправляти спотворені дані, які можуть призвести до: фінансові втрати через перевиробництво електричної енергії; небезпека для працівників: наприклад, зловмисник може увімкнути живлення ЛЕП коли там працюють інженери; пошкодження обладнання, якщо внаслідок відправлених команд станеться перенавантаження окремих ланок системи. націлені на топологію: зловмисники можуть скористатись також і вразливостями топології мережі. Наприклад, масована відправка коректних запитів на віддалені термінали може створити затримки у відправленні повідомлень в режимі реального часу. Це призведе до спотвореного представлення стану системи оператору, через що він може ухвалювати помилкові рішення.
Так само, як під час звичайної війни, об'єкти інфраструктури є мішенями атак і під час кібервійни.
Станом на 2016 рік вже були відомі успішні віддалені кібератаки на об'єкти інфраструктури. Наприклад, в 2000 році розлючений інженер Вайтек Боуден вирішив провчити своє керівництво і здійснив успішну кібератаку на очисні споруди в графстві Маручі (Квінсленд, Австралія). Внаслідок атаки до навколишнього середовища потрапило понад 800 тис. літрів неочищених стічних вод, природа та живі істоти зазнали істотної шкоди.
Приклад типової атаки
Доступ
Для здійснення атаки на системи промислового управління зловмисник спочатку має отримати до них доступ. В праці названо три поширених шляхи отримання несанкційованого доступу: атака на шлюз між корпоративною мережею та мережею SCADA; атака на зовнішні канали доступу до мережі SCADA через VPN; зв'язок зі сторонніми серверами.
Для нормальної роботи систем управління необхідний певний обмін інформацією. Зазвичай, інформація зі SCADA потрапляє до тих чи інших баз даних, і долає деякий мережевий шлюз між комерційною та промисловою підмережами. Шлях для обміну інформацією може бути вразливим до атак.
Також системи SCADA можуть обмінюватись інформацією з терміналами операторів. Злам операторського терміналу також може бути використаний зловмисником для проникнення до мережі SCADA.
Вразливим до атак може бути і віддалений доступ операторів або інших інженерів до систем SCADA через VPN, особливо у випадку невірного налаштування.
Вразливість можуть становити сторонні сервери (архівування даних, розробників, аналітиків, тощо) та їхнє підключення до системи промислового управління.
Розвідка
Після здобуття доступу до мережі промислового управління, зловмисник має здійснити розвідку, аби вивчити схему роботи SCADA. Інколи, надзвичайна складність систем SCADA посилює захист від атаки та примушує зловмисника витрачати час та сили на її вивчення.
Одразу після вторгнення зловмисник, швидше за все, матиме дуже обмежений доступ до решти мережі.
Серед доступних йому джерел інформації можуть бути внутрішні вебсервери, робочі станції операторів, мережеві диски, інші інтерфейси до керованих систем. Ці джерела інформації можуть бути доступними всім терміналам у мережі, інколи навіть без автентифікації користувача.
Іншим джерелом інформації може стати пасивна розвідка комп'ютерної мережі. Успіх цього методи істотно залежить від знаходження зкомпрометованої системи в мережі та вимагає від операторів виконувати якісь дії (аби генерувати потоки даних). На відміну від попереднього підходу, може надати інформацію про облікові дані користувачів, використані ними протоколи, налаштування, тощо. Також пасивна розвідка мережі не потребує відправки пакетів даних і тому непомітна системам виявлення вторгнень. Якщо зкомпрометована система знаходиться в одній мережі з основними складовими SCADA, зловмисник матиме можливість розвідки використаних протоколів та команд.
Зловмисник може вдатись і до активної розвідки мережі. Для цього йому знадобиться доступ до зкомпрометованої системи з правами адміністратора, оскільки цей метод передбачає можливість відправляти мережею спеціально сформовані пакети даних. Однак, ці пакети можуть бути помічені системою виявлення вторгнень, внаслідок чого системні адміністратори дізнаються про існування в мережі зкомпрометованої системи. На противагу попереднім методам, цей метод дозволяє зловмисникові дізнатись про доступні зі зкомпрометованої системи пристрої та інші термінали в мережі.
Нарешті, для розуміння та відтворення промислового процесу зловмисникові доведеться ретельно вивчити отриману ним інформацію. Наприклад, із перехоплених повідомлень він може дізнатись про існування терміналу «Вимикач-4А», але йому доведеться докласти додаткових зусиль аби збагнути, що це за вимикач, та як він впливає на систему в цілому.
Перехоплення управління
Після вивчення промислового процесу, зловмисник може перейти до перехоплення управління ним. Різні методи можуть надавати різний рівень контролю, а відповідно, і результати атаки.
Серед найважливіших об'єктів для атаки є головний диспетчерський блок (, FEP), який відповідає за взаємодію між програмованими логічними контролерами та іншими компонентами системи SCADA, зокрема, з людино-машинним інтерфейсом з оператором.
Іще однією важливою мішенню для зловмисника може бути людино-машинний інтерфейс (HMI), оскільки він доступно представляє стан всієї системи та надає можливість оператору керувати нею. Однак, можливості для атаки будуть обмежені можливостями людино-машинного інтерфейсу і тому зловмисникові може не вдатись вивести систему з ладу або завдати якоїсь істотнішої шкоди.
Атака на людино-машинний інтерфейс є атакою націленою на компоненту. З її переваг можна назвати те, що вона може бути здійснена із використанням звичайних підходів та інструментів, не пов'язаних з промисловими системами управління. Також атака на людино-машинний інтерфейс дозволить зловмисникові приховати свою діяльність під виглядом звичайної роботи оператора.
Схожою на атаку на людино-машинний інтерфейс може бути атака на робочі станції інженерів (, EWS), залучених в розробці програмного забезпечення для людино-машинного інтерфейсу та іншого системного ПЗ. Перевага атаки на робочі станції полягає в тому, що вони можуть не мати обмежень, які накладає людино-машинний інтерфейс.
Зловмисник, після вивчення протоколу між людино-машинним інтерфейсом і контролерами, може здійснити спуфінгову атаку — відправляти підроблені команди контролерам або спотворювати дані, передані оператору.
Програмовані логічні контролери, особливо під'єднані до мережі, можуть бути іще одним об'єктом атаки. Інколи програмовані контролери доступні через вебслужби, модеми, протокол Telnet. Погано захищений контролер може видати зловмиснику не лише інформацію про свій стан, а й навіть про запрограмовану логіку та вбудовану програму.
Перша хвиля
«Прикарпаттяобленерго»
Нападники змогли отримати доступ до корпоративної мережі компанії завдяки вдалому зараженню комп'ютера одного із співробітників трояном BlackEnergy третьої версії. Проте, мережі цифрових контролерів, які власне і керують обладнанням, знаходились за мережевими екранами.
Протягом багатьох місяців вони проводили масштабну розвідку, досліджували та описували мережі і здобували доступ до служби Windows Domain Controllers, яка керує обліковими записами користувачів мереж. Тут вони зібрали реквізити співробітників, у тому числі паролі від захищеної мережі VPN, яку працівники енергокомпаній використовували для віддаленого підключення до мережі SCADA.
Здобувши доступ до внутрішньої мережі нападники переконфігурували пристрої безперебійного живлення (UPS), відповідальні за енергопостачання двох диспетчерських центрів.