Іспанська Ост-Індія () — термін, який використовується для позначення іспанських колоній в азійсько-тихоокеанському регіоні. З 1565 по 1821 роки вони були частиною віце-королівства Нова Іспанія і управлялися з Мехіко; після того, як Мексика здобула незалежність, ними почали керувати безпосередньо з Мадрида. В результаті іспансько-американської війни 1898 року більшість тихоокеанських островів, які належали Іспанії, перейшли під контроль США, решта островів були продані Німеччині за умовами німецько-іспанського договору 1899 року.
Король Іспанії традиційно називав себе «королем східних і західних Індій» ().
Управління колоніями Королівським декретом від 5 травня 1583 року для управління Іспанською Ост-Індією в Манілі була заснована Аудіенсія (ісп. Audiencia y Chancillería Real de Manila en las Filipinas) і введений пост генерал-губернатора Філіппін. В адміністративному плані вони входили до віце-королівства Нова Іспанія, і тому всі їх листування з Мадридом проходили через Мехіко.
До Іспанської Ост-Індії входили наступні території:
Генерал-капітанство Філіппіни (1565–1898) Палау (1574–1899) частина Сулавесі і Молукків (1580–1663) Іспанська Формоза (1626–1642) Маріанські острови (1667–1899) Каролінські острови (1686–1899) Маршаллові Острови (1874–1885). Посилання Mojarra Romero, Jorge. Crónicas de las Indias Orientales: Orígenes de la literatura hispanofilipina. PhD diss., Universidad de Salamanca. Enero 2016. (link)