Радищев Афанасій Прокопович (1683/84—1746) — член Генерального військового суду (з 1732 по 11 вересня 1734 рр.), член («от великороссийских») тимчасового правління Генеральної військової канцелярії (з 29 грудня 1733 по 1 березня 1734 рр.), член Правління гетьманського уряду (з 22 березня 1734 по вересень 1735 рр.)Макидонов А. В. Персональный состав административного аппарата Новороссии XVIII века. –. Запорожье: Просвіта, 2011. — С. 288—289., Стародубський полковник з 1734 по 1741 рр. Дід російського письменника Олександра Миколайовича Радищева.
Військова служба
Службу почав солдатом у «потішному» Преображенському полку в 1703 році, а продовжив у Київському піхотному полку прапорщиком. У 1708 році отримав звання капітана, а в 1726 р. — підполковника. В цьому ж році звільнився в званні полковника з армії. Брав участь в Полтавській битві.
Керівництво в Глухові
В 1732 році починається діяльність в Глухові. Спочатку Афанасія Радищева вводять до складу Генерального військового суду (до 11 вересня 1734 р.). Потім, паралельно, 29 грудня 1733 року його призначають членом («от великороссийских») тимчасового правління Генеральної військової канцелярії.
А з 22 березня 1734 р. він разом з іншими двома росіянами князем Шаховським Олексієм Івановичем та полковником Кишкиним Семеном Тимофійовичем увійшов до складу Правління гетьманського уряду.
Стародубський полковник
У вересні 1734 рік Афанасія Радищев призначається Стародубським полковником. Цей полк був одним з найбільших і багатих полків України. На цій посаді він перебував до 21 вересня 1741 року. У 1737—1738 рр. знаходився в Києві, де «через цілий рік і два місяці містив над малоросійськими полками головну команду».
Був відставлений з чином бригадира, після чого повернувся в рідні місця, під Малоярославець, в маєток Нємцова, де і помер. Похований у збудованій ним церкві Казанської ікони Божої матері в Малоярославці.Татаринцев А. Г. Из истории семьи Радищевых // Татаринцев А. Г. А. Н. Радищев. Архивные разыскания и находки. Ижевск, 1984. — С. 8-14.
Примітки
Джерела
Бантыш-Каменский, Словарь достопамятных людей русской земли, ч. IV, М. 1836, стр. 259 Дневник генерального подскарбия Якова Марковича, изданный под редакцией А. Лазаревского, ч. III, Киев, 1897 г., стр. 384; «Гусский Архив» 1872 г., стр. 944; Сборник биографий кавалергардов, СПб., 1901, стр. 203—204; Татаринцев А. Г. Из истории семьи Радищевых // Татаринцев А. Г. А. Н. Радищев. Архивные разыскания и находки. Ижевск, 1984. С. 8-14. Поклонский Д. Р. Радищевы в Стародубе // Поклонский Д. Р. Стародубская старина XI—XIX вв. Клинцы, 1998. Кн. 1. С. 181—187.