Бере́за-Карту́зька ( — дослівно «місце ізолювання в Березі-Картузькій») — концентраційний табір, створений польською владою в 1934 році в місті Береза-Картузька (зараз місто Береза) на Берестейщині (тепер — території Західної Білорусі) як місце позасудового інтернування супротивників правлячого режиму. Назву цього місця часом пишуть як: "Береза Картуська".

Історія табору

Із приходом до влади в Польщі в результаті державного перевороту 1926 року Юзефа Пілсудського установився авторитарний режим, відомий як «Санація» ( — «оздоровлення»), що означав «оздоровлення» громадського життя країни шляхом згортання демократичних інститутів, обмеження прав парламенту й зміцнення виконавчої влади. Політична опозиція переслідувалася правовими засобами й силовими методами. Стосовно національних меншостей провадилася політика «культурного придушення», що восени 1930 року переросла в масові репресії проти українського населення Галичини й Волині («Пацифікація»). Приводом для «пацифікації» (умиротворення) послужили численні антипольські акції ОУН (підпали садиб польських колоністів — «осадників», руйнування ліній зв'язку й тому подібне). У ході «пацифікації» застосовувався принцип колективної відповідальності. Підрозділи польської поліції й армії були введені у понад 800 сіл, було арештовано понад 2 тисячі людей, ліквідовані українські організації, спалено близько 500 будинків. Українські депутати сейму, щоб не допустити їх участі у виборах, були поміщені під домашній арешт. Складовою частиною «пацифікації» стали українські погроми з боку польських шовіністичних угруповань. Справа дійшла до того, що в 1932 році Ліга Націй засудила дії польського уряду щодо українського населення.

Актом помсти за «пацифікацію» стало вбивство 15 червня 1934 року в центрі Варшави бойовиком ОУН Григорієм Мацейком міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Перацького, а також заступника керівника організації «BBWR» ( — Безпартійний блок співробітництва з урядом — неполітична організація, тісно пов'язана з Пілсудським і його рухом «санації», існувала з 1928 по 1935 рік) Тадеуша Голувка.

За два дні, 17 червня, президент Польщі Ігнацій Мосцицький видав розпорядження про створення табору в Березі-Картузькій. Табір відкрили в приміщеннях колишнього картезіанського монастиря. Через цей табір пройшли сотні українців, у тому числі членів Організації українських націоналістів. Зокрема, в 1934 році у Березі-Картузькій перебувало 200 ув'язнених, у тому числі 120 українських націоналістів, 40 членів украй правої польської партії Національно-радикальний табір і близько 40 членів Комуністичної партії Західної України.

У таборі Береза-Картузька (так само як і в таборі Біла Підляська) дозволялося тримати людей до трьох місяців без суду, винятково за адміністративним рішенням поліції чи глави воєводства. Остаточне рішення про термін ув'язнення залишалося за адміністрацією табору.

Незважаючи на протести політичних сил, що виступали проти режиму «санації», табір існував і надалі, ставши місцем ув'язнення представників лівих організацій і активістів етнічних меншостей — переважно українців і білорусів. Очолював його інспектор поліції Ян Ґреффнер з Познані. Відповідно до польських джерел, у таборі утримувалося до 800 осіб. За українськими джерелами, напередодні Другої світової війни в таборі утримувалося близько 5 тисяч українців. За радянським даними, до початку 1938 року число ув'язнених перевищувало тут 7 тисяч.

Табір мав дротову огорожу під високою напругою. Арештанти носили полотняний одяг із круглою полотняною шапочкою, на ногах — дерев'яні постоли. У невеликі камери із цементною підлогою набивали по 40 осіб. Щоб ув'язнені не сідали, підлога постійно поливалася водою. Їм заборонялося розмовляти. Долею в'язнів була виснажлива робота й голодний пайок. Жорстоке поводження з боку табірної адміністрації було нормою.http://www.grsu.by/data/resources/catalog/61529.pdf

За польським даними, з початком війни проти гітлерівської Німеччини табір було закрито, всіх ув'язнених звільнено, а в таборі утримувалися німецькі військовополонені, а також диверсанти й шпигуни — дванадцятьох із них піддано воєнно-польовому суду й розстріляно.

За радянським даними, наприкінці вересня 1939 року ув'язнених, що утримувалися в Березі-Картузькій, звільнила Червона Армія. В радянській історіографії цей факт підносився, як доказ визвольної сутності введення радянських військ на територію Західної Білорусі й України.

За словами Якова Гальчевського (Войнаровського), в'язні табору зазнали подальших переслідувань з боку нової влади: «Характеристичним явищем було те, що НКВД розстрілювало тих українців, які сиділи в Березі (Картузькій) за Польщі, на підставі залишених по староствах документів. Червоні арештовували, вивозили й нищили всіх тих, хто був на листах шефів безпеки і польської поліції, як націоналісти.» За німецької окупації в концтаборі Береза-Картузька розстріляно разом із родиною українського медика та громадського діяча Волині Петра Рощинського, лікаря з Радехівщини Петра Сайкевича.

Найвідоміші в'язні Берези-Картузької

Українці

А Артемюк Павло, директор школи Берестя Атаманюк Микола, Коломия (вересень 1935 — січень 1936);

Б Бабовал Арсен, студент-заочник УТГІ Падєбрад (верес. 1939) Базилевич Роман, привезений з Данціґу (лип. 34 — дата невідома), Балей Петро, абсольвент ґімн., Ощів, Холмщина (лип. 34 — груд. 34), Бандера Василь Андрійович Барабаш Гриць (старший), адв. конціпієнт, Конюхів, пов. Стрий (лип. 34 — жовт. 35), Баран Теодор, геолог, Перемишляни (лип. 34 — дата нев.), Баран Василь, рільник, Поздимир, пов. Сокаль (лип. 34 — груд. 34), Бас Гордій, пасічник, Дермань, Волинь (серп. 34 — дата нев.), Башук Петро, абс. ґімн. Себечів, пов. Сокаль (лип. 34 — бер. 35), Бень Іван, Остоюуж, пов. Рава Руська (черв. 35 — груд.), Кость-Арпад Березовський (осінь 1935), Береза Ярослав-Маркіян, інженер-хімік ( — верес. 39), Бернадський Василь Пантелеймонович, м. Локачі, Волинь (34-38), проф. Бжеський Роман, Крем'янець, Волинь (лип. 34 — бер. 35), Бігун Микола, урядовець «Просвіти», Стрий (лип. 34 — жовт. 35), Білоскірка Дмитро Іванович, рільник, Гримайлів, пов. Скалат (1 — 18 вересня 39) Білосюк Павло, Волинь, студент, привезений з Данціґу (дата нев. — квіт. 36), інж. Богачевський Омелян, Рава Руська (лип. 34 — листоп. 34), Боднарук Юліян, студент, Братківці (листоп. 35 — січ. 36), Бойко Іван, студент, Тартаків, пов. Сокаль (лип. 34 — бер. 35), Боринець Андрій, студ., Станиславів (лип. 34 — груд. 34), Боровець Тарас, Рівне, Волинь (серп. 34 — бер. 35), мґр. Борис Володимир, Яворів (лип. 34 — листоп. 34), Борачок Северин, маляр, Збаражчина (дата невідома), Бортник Федір Каленикович Брик Іван, рільник, Жовківщина (дати нев.), Бусел Олександр, студ., Волинь (лип. 34 — січ. 36), Бутрин Н., Яворівщина (дати нев.);

В Ваврук Василь, абс. сем., Себечів, пов. Сокаль (лип. 34 — бер. 35), Валько Дмитро, Ямниця, пов. Станиславів (лип. 34 — груд. 34) Вассиян Юліян, Колоденце, пов. Жовківський (вересень 1939 року) Вельґан Роман, студ., Золощівщина (дати нев.), Вербинець Теодор, Львів (? 34 — бер. 35), Вербовицький Н., Жовківщина (дати нев.), Вишнівський Сергій, журн., Волинь (трав. 35 — жовт. 35), Вітошинський Борис, студ., Перемишль (лип. 35 — трав. 36), Вітрик Павло, Ковель (черв. 35 — жовт. 35), Власовський Іван (верес. 1939) Возьняк Михайло, рільник, Лучичі, пов. Сокаль (? — черв. 36), Войтович Петро, ґімн. учень, Чортків (лип. 34 — груд. 34), Волошин Ростислав, студ., Рівне (лип. 34 — ?), Врецьона Євген, студ., Львів (лип. 34 — квіт. 36);

Г Гаврилюк Олександр Якимович Гаковський Богдан (лип. 34 — січ. 36), Ганачевський Роман, Рай, пов. Бережани (лип. 34 — ?), Гасин Олекса, студ., Конюхів, пов. Стрий (лип. 34 — груд. 34 і серп. 35 — груд. 35), о. Гаюк Семен з с. Лопушно (верес. 1939) Герзон Антін Андрійович, рільник, Гримайлів, пов. Скалат (1 — 18 вересня 39) інж. Германович Микола, Ставчани, пов. Городок (дати нев.), Гладкий Ярослав студ., Львів (лип. 35 — січ. 36), Голояд Мирон, рільник, Тернопільщина (дати нев.), д-р Горбовий Володимир, адвокат, Долина (лип. 34 — груд. 34), Горбовий Ярослав, Долина (лип. 34 — жовт. 35), Горошко Юрій Автономович поет, вчитель (верес. 1939) Гошовський Богдан, студ., Золочів (лип. 34 — ?), Грабець Омелян, студ., Нове Село, Любачів (бер. 35 — січ. 36), Гринів Володимир, студ., Теребовля (лип. 34 — листоп. 34), Гринів Теодор, Теребовля (лип. 34 — листоп. 34), Грицай Дмитро, студ., Дорожів, пов. Самбір (лип. 34 — квіт. 36), Грицюляк Осип, студ., Станиславів (лип. 34 — груд. 34);

Ґ Ґадьо Володимир, Жовква (жовт. 34 — жовт. 35), Ґенґело Павло, Перемишль (лип. 34 — січ. 36), Ґерич Юрій, студ., Бібрка (лип. 34 — груд. 34), д-р Ґижа Михайло, лікар, Висова, Горлицького повіту, Лемківщина (серп. 1934), Ґоцький Володимир, ґімн. абс. з Перемишля, директор книгарні в Крем'янці на Волині (лип. 34 — повт. 35), Ґут, студ., Рава Руська (верес. 35 — ?);

Д Данилюк Н., Рівенщина (серп. 34 — ?), Данчевський Андрій, ґімн. абс., Надітичі, пов. Жидачів (лип. 34 — жовт. 35), Дейчаківський Богдан, гімн, абс., Ямниця, пов. Станиславів (лип. 34 — груд. 34), Демкович-Добрянський Антін, студ. Глиняни, пов. Львів (лип. 34 — бер. 35), Демчина Григорій, учитель, Жовківщина (лип. 34 — груд. 34), Дерлиця Остап, студент, привезений з Данціґу (дати нев.), Дзюмак Іван, ґімн. абс., Милуші, пов. Луцьк (серп. 34 — бер. 35), Джус з с. Білозірка Дибайло Володимир, учитель, Радехівщина (дати нев.), Дмоховський Роман, рільник, Сулимів, пов. Жовква (лип. 34 — груд. 34), Добромиль Михайло, лікар, Гримайлів, пов. Скалат (1 — 18 вересня 39) Долинюк Іван, Броди (лип. 34 — груд. 34), Дмитро Донцов Драґан Остап, ремісник, Дрогобич (лип. .34 — листоп. 34), Дражньовський Олекса, теолог, Тернопільщина (лип. 34 — ?), Дроздюк Захар, рільник, Волинь (серп. 34 — бер. 35); о. Олексій Дубицький;(верес. 1939)

Е Епік Микола, рільник, Волинь (серп. 34 — бер. 35);

Ж Жагаляк Н., студ., Мшана, пов. Городок (дати нев.), Желем Н. мґр. , Лемківщина (дати нев.); Жиглевич Олекса Степанович з Кременця (верес. 1939) Жиглевич Степан Йосипович з Кременця (верес. 1939)

З Зарицький Роман, Дрогобиччина (дати нев.), Зубик Михайло, Тернопіль (листоп. 34 — жовт. 35);

І Іваницький Роман, крамар, Борислав (груд. 34 — жовт. 35), Іванонько Василь, студ., Бродки, пов. Львів (верес. 35 — ?), Іваничук Андріян, студ. Струсів (лип. 34 — листоп. 34);

К Кападюк Іван, ґімн. учень, Луцьк (серп. 35 — квіт. 36), д-р Кархут Василь, лікар, Крем'янець (лип. 34 — ?), Качмар Михайло (листоп. 35 — квіт. 36), Керничний Володимир, Тернопільщина (лип. 34 — ?), Кисіль Гнат, студ., Остріг, Волинь (дати нев.), Кінаш Ілля, студ., Тернопіль (лип. 34 — жовт. 35), Кладочний Йосиф Клим Павло, студ., Мізунь Старий, пов. Долина (лип. 34 — 1.12.1934 і груд. 35 — ? 36), Климишин Степан, Долина (лип. 35 — січ. 36), Климів Гриць, ґімн. абс., Сілець, пов. Сокаль (лип. 34 — бер. ЗІ), Климів Іван, студ., Сілець, пов. Сокаль (серп. 35 — січ. 36), Клос Роман, Львів (черв. 35 — жовт. 35), Кобрин Михайло, проф. (верес. 1939) Ковальський Роман, Станиславів (верес. 35 — жовт. 35), д-р Козак Іван, Угнів (дати нев.), Борис Козубський (верес. 1939) Козубський Юрій; Колодій Василь, Тернопільщина (? — квіт. 36), Конопа Лука Кордуба Фелікс, студ., Тернопільщина (лип. 34 — груд. 34), Кордуба Тома, уродженець ТернополяІ. Гаврильцьо. Кордуба Тома / — С. 172 Коржаи Михайло, Золочівщина (дати нев.), Корнелюк Ігор, Киверці, Волинь (черв. 35 — жовт. 35), Король Іван, дир. кооперативи в Калуші (лип. 34 — жовт. 34), Корчовий Юліян, Чортків (лип. 34 — груд. 34), Кос Микола, Мізунь, пов. Долина (серп. 35 — груд. 35), Косарчин Микола, ґімн. учень, Бучач-Нагірнянка (лип. 34 — ?), Котис Мирослав, ґімн. абс., Ульвівок, пов Сокаль (лип. 34 — груд. 34), Кравченюк Петро, студ., Тернопільщина (дати нев.), Кравчук Кравців Богдан, журналіст, поет, Львів (листоп. 34 — груд. 34),