Силілени () — силільні аналоги карбенів R2Si: — незаряджені двокоординаційні сполуки кремнію, в яких він ковалентно зв'язаний з двома замісниками i має два незв'язаних електрони, що можуть знаходитись на одній орбіталі, будучи спареними (синглетні силілени), або ж на різних, проявляючи бірадикальний характер (триплетні силілени)Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0. Силілени є формальними похідними силілену, в яких атоми водню заміщені іншими замісниками. Більшість прикладів містять амідо- (NR2) або органільні групи.
Силілени були запропоновані як реакційноздатні проміжні продукти. Вони є .
Синтез та властивості Силілени утворюються шляхом термолізу або фотолізу , реакцій з атомами кремнію (введення, додавання або відщеплення), піролізу силанів або відновлення 1,1-дигалогенсилану. Вже давно вважалося, що перетворення металевого Si на чотиривалентні сполуки кремнію відбувається через силіленові проміжні продукти:
Si + Cl2 -> SiCl2 SiCl2 + Cl2 -> SiCl4
Аналогічні міркування стосуються , реакції хлорметану та кремнію.
Ранні спостереження силіленів включали отримання диметилсилілену шляхом дехлорування :
SiCl2 (CH3)2 + 2 K → Si(CH3)2 + 2 KCl
Утворення диметилсилілену було продемонстровано шляхом проведення дехлорування у присутності : продуктом був пентаметилдисилан:
Si(CH3)2 + HSi(CH3)3 → (CH3)2 Si(H)−Si(CH3)3
, який можна ізолювати за кімнатної температури, являє собою :
α-амідоцентри стабілізують силілени шляхом π-донації. Широко використовуваним методом є дегалогенування діорганокремнієвих дигалогенідів.
Пов'язані реакції
В одному дослідженні дифенілсилілен утворюється шляхом флеш-фотолізу трисилану:
У цій реакції дифенілсилілен екструдується з трисилового кільця. Силілен можна спостерігати за допомогою УФ-спектроскопії при 520 нм і є короткоживучим з періодом хімічного напіврозпаду дві мікросекунди. Доданий метанол діє як з константою швидкості другого порядку , що близько до дифузійного контролю.
Див. також
Силени , протоновані силілени
Примітки
Посилання
The Organosilicon Research Center at the UW–Madison