Берисла́в (до середини XV ст. — Вітовтова митниця; середина XV століття — 1784 рік — Кизикермен, , також Таванська переправа) — місто в Україні, адміністративний центр Бериславської міської громади та Бериславського району Херсонської області, на правому березі річки Дніпро та Каховського водосховища. Станом на 2019 рік населення Берислава налічувало 12,4 тис. осіб. Розташований на відстані 75 км від обласного центру та 12 км від залізничної станції Козацьке. Назва міста, яке було засновано на місці фортеці Кизи–Кермен, пов'язана з історичними подіями, включаючи здобуття фортеці козаками у 1695 році.

Місто відоме з III–IV ст. як столиця Остготського королівства Данпарштадт, а в XIV столітті — резиденція золотоординського хана Тохтамиша. У XV столітті тут була литовська митниця, а також місце важливої переправи на шляху до Криму. Місто пережило захоплення кримськими татарами в 1484 році, а потім турками, які побудували тут фортецю Газі Кермен. Після розгрому фортеці козаками Мазепи в 1695 році, на її руїнах і на місці остготського поселення Данпарштадт та литовської фортеці Вітовта, у 1784 році було засновано Берислав.

Берислав був центром повіту в Новоросійській губернії, а потім Херсонської губернії. Завдяки своєму розташуванню біля переправи, місто стало важливим торговим центром. У другій половині XVIII століття місто отримало назву Кизи Кермен, яка збереглася після приєднання до Російської імперії в 1774 році.

У XIX столітті Берислав став транзитним чумацьким центром з активною торгівлею через понтонну переправу через Дніпро. Під час Кримської війни тут був розташований військовий шпиталь, який приймав поранених. На західній околиці міста знаходиться військовий меморіал — каплиця-пам'ятник та старі хрести. Також тут розпочалася промисловість, зокрема, було відкрито завод з ремонту сільськогосподарських машин.

У радянські часи місто було райцентром в різних областях, а в 1941—1944 рр. було окуповане німцями.

На околицях у 1952 році знайдено залишки скіфо-сарматського поселення та предмети черняхівської культури. Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 р. № 878 Берислав внесено до Списку історичних населених місць України як найдавніше поселення Херсонської області.

Назву «Берислав» носили також бойовий фрегат ескадри Ушакова, колісний буксирний пароплав та радянський океанічний танкер.

Географія

Географічні дані міста Площа: 9,11 км², 6,6 % від території області. Від м. Берислава до Херсона залізницею 92 км, автошляхом — 68 км.

Природа Місто розташовано в степовій зоні. Навколо міста зустрічаються балки та глибокі яри. Найпоширенішими типами ґрунтів є чорноземи південні мало гумусні та темно–каштанові залишково слабо- і середньо-солонцюваті.

Гідрографія По території району протікають 2 річки: Дніпро та Інгулець, річка Дніпро є однією з найбільших річок України.

Природні ресурси На території Бериславського району розташовано 10 кар'єрів по видобутку щебеню, каменю, глини загальною площею 43,3 га, діючі кар'єри — 8,9 га, недіючі — 34,4 га. Заповідники: на території району розташовано історико-культурний заповідник «Кам'янська Січ» у с. Республіканець загальною площею 10,58 га.

Клімат Загальною кліматичною особливістю є велика кількість тепла і світла і недостача вологи. В цілому за рік сумарне випаровування перевищує річну кількість атмосферних опадів в 1,5—2,5 рази. Річна кількість атмосферних опадів в сприятливі роки не перевищує 360—420 мм. Протягом року вони розподіляються дуже нерівномірно за періодами. Тривалість посухи, або вегетаційних періодів без опадів, досягає 90—100 днів і спостерігається досить часто за статистичними даними не рідше одного разу на три роки.

Адміністративно-територіальний устрій Розташований на правому березі Каховського водосховища та Дніпра, за 20 км на північний захід від залізничної станції Каховка. Межує з Велико-Олександрівським, Нововоронцовським, Каховським, Білозерським районами, містом Нова Каховка та Миколаївською областю.

Автомобільний зв'язок із Херсоном і Новою Каховкою (Автошлях ).

Адміністративно–територіальні одиниці Міст районного значення — 1; Селищ міського типу — 1; Сільських населених пунктів — 41; Кількість місцевих рад — 24.

17 липня 2020 року Верховна Рада України ухвалила постанову про реорганізацію районів, в результаті чого у Херсонській області було створено п'ять нових районів. Новостворені райони включають Бериславський, Генічеський, Каховський, Скадовський та Херсонський, кожен з яких складається з об'єднаних територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України. Попередньо область планувалось поділити на три райони, а до реформи було 18 районів.

Вулиці Берислава Берислав, місто із прямокутно-сітчастою системою розпланування та багатим історичним минулим, має вулиці, назви яких були встановлені в 1920-х роках після приходу більшовицької влади. На той час місто налічувало 7371 особу, які проживали в 1760 будинках і квартирах, розташованих на 30 вулицях.

Вулиці, що з'явилися з 22–го кварталу, включали Воронцовську, Миколаївську, Канатну, Потьомкінську, Суворовську. Центральною була Катеринославська, яка пізніше була перейменована на вулицю Троцького, а потім на 1 Травня.

Перейменування вулиць тривало не лише у 20–30–і роки, а й у повоєнний період. Більшість вулиць носять імена людей, які не мали відношення до Берислава або України взагалі, таких як Ленін, Маркс, Енгельс, Чапаєв, Цеткін, Лібкнехт, Ворошилов, Будьонний, Дзержинський, Луначарський, Кіров, Куйбишев, Свердлов, Люксембург, Урицький, Котовський, Щорс, Артем, Крупська, Калінін, Пархоменко, Горький, Фрунзе, Островський та інші.

У 1995 році було проведено опитування мешканців вул. Рози Люксембург щодо перейменування її на вул. Богдана Хмельницького. З 33 опитаних позитивно відповіли 16 осіб, негативно — 7, решта не висловила певної думки або були байдужими.

На кінець 1990-х питання полягає в тому, наскільки назви вулиць відповідають потребам становлення Української держави та національно–культурного відродження нашого народу. Наприклад, вулиця 25 Жовтня, названа за старим стилем жовтневого перевороту у Петрограді 1917 року, стала називатися як 25 років Жовтня, що відповідає року нацистської окупації 1942 року.

Перелік вулиць м. Берислав Стара назва — Нова назва

вул. 1 Травня — вул. Героїв України; вул. 25 років Жовтня — вул. Введенська; вул. Артема — вул. Шкільна; вул. Бєлгородська — вул. Соборна; вул. Будьонного — вул. Затишна; вул. Ворошилова — вул. Володимирська; вул. Гагаріна — вул. Івана Сірка; вул. Дзержинського — вул. Сковороди; вул. Енгельса — вул. Кримська; вул. К. Цеткін — вул. Різдвяна; вул. Калініна — вул. Леоніда Бикова; вул. Карла Маркса — вул. Паркова; вул. Кірова — вул. Кобзаря; вул. Колгоспна — вул. Котляревського; вул. Комарова — вул. Василя Стуса; вул. Комінтерна — вул. Ярослава Мудрого; вул. Комсомольська — вул. Славна; вул. Котовського — вул. Чумацька; вул. Крупської — вул. Солов'їна; вул. Куйбишева — вул. Захисників Вітчизни; вул. Латиських стрільців — вул. Січових стрільців; вул. Леніна — вул. Центральна; вул. Ленінградська — вул. Михайла Горіккера; вул. Луначарського — вул. Успенська; вул. Максима Горького — вул. Павла Скоропадського; вул. Мануйленко — вул. Грушевського; вул. Матросова — вул. Таванська; вул. Некрасова — вул. Миколи Братана; вул. Овражна — вул. М. Коцюбинського; вул. Островського — вул. Студентська; вул. Пархоменко — вул. Пархоменко; вул. Піонерська — вул. Вишнева; вул. Пушкіна — вул. Г. Гардимана; вул. Р. Люксембург — вул. Воскресенська; вул. Радгоспна — вул. Скіфська; вул. Свердлова — вул. Дружби; вул. Урицького — вул. Козацька; вул. Фрунзе — вул. Олеся Гончара; вул. Чапаєва — вул. Гетьманська; вул. Червоноармійська — вул. Кості Гордієнка; вул. Чкалова — вул. Івана Мазепи; вул. Щорса — вул. Шалімова; пров. Восход — пров. Зарічний; пров. Колгоспний — пров. Покровський; пров. Крупської — пров. Слов'янський; пров. Овражний — пров. Січовий.

Генеральний план міста Згідно з даними системи тендерних закупівель сайту «Prozorro» від 7 квітня 2020 року, Розробка історико-архітектурного опорного плану м. Берислав очікувана вартість якого становила 177 193,00 ₴. Замовником стала Бериславська міська рада, контактною особою — Ярмак Тамара Василівна. 27 листопада 2019 року у Бериславській міській раді відбулись громадські обговорення генерального плану Берислава.

Замовник проєкту: Бериславська міська рада;

Підстава розроблення: Рішення 33 сесії 7 скликання міської ради № 344 від 8 травня 2018 р.

Основні завдання проєкту:

Встановлення меж населеного пункту; Обґрунтування майбутніх потреб і визначення напрямів використання територій; Урахування державних, громадських і приватних інтересів під час планування та забудови; Визначення територій для містобудівних потреб; Забезпечення раціонального розселення та сталого розвитку населеного пункту; Визначення територій з особливою цінністю та встановлення обмежень на їх використання; Розроблення заходів щодо охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів; Розроблення заходів щодо пожежної та техногенної безпеки.

Звіт про стратегічну екологічну оцінку оприлюднено на офіційному вебсайті Херсонської обласної державної адміністрації департаменту екології та природних ресурсів для одержання зауважень і пропозицій громадськості.

Громадські обговорення:

Початок: 29 листопада 2019 р.; Закінчення: 28 грудня 2019 р.; Слухання: 28 грудня 2019 р. о 10:00 в приміщенні Бериславської міської ради (каб. № 10) за адресою: вул. Героїв України, 244, м. Берислав, Херсонська область.

Термін подання зауважень і пропозицій: 30 днів з дня публікації повідомлення.

Адреса для подання зауважень і пропозицій:

74300, Херсонська область, м. Берислав, вул. Героїв України, 244, Бериславська міська рада. Відповідальна особа: Шаповалов О. М.

Протокол засідання архітектурно-містобудівної ради ХОДА

Дата: 26 грудня 2019 року;

Номер: 14;

Організатор: Архітектурно-містобудівна рада при управлінні містобудування та архітектури Херсонської обласної державної адміністрації;

Проєкт: Генеральний план м. Берислав Херсонської області;

Замовник: Бериславська міська рада;

Проектна організація: ПНПФ «Херсонпроект»;

Доповідач: Молчанова І. А., головний архітектор проєкту. +Таблиця Техніко-економічні показникиПоказникОдиниця виміруІснуючий станПроектний стан (2039 р.)НаселенняОсіб20983066Територія в межах населеного пунктуГа418,4762427,5394Житлова забудоваГа209,2040267,5148Громадська забудоваГа6,43967,8921Виробнича територіяГа -4,6200Комунально-складська територіяГа8,80484,5494Землі сільськогосподарського виробництваГа0,71750,7175Транспортна інфраструктураГа0,01745,1538Інженерна інфраструктураГа20,486820,5466Ландшафтно-рекреаційна та озеленена територіяГа74,240074,2400Парки та бульвариГа5,60868,0461Стадіони та дитячі майданчикиГа2,41102,4810Осокорівський ДНЗ «Барвінок»шт/місць6464Осокорівська загальноосвітня школашт/учня360360КлубШт11Водопостачання (арт. свердловини)Шт44Потреба у водім³/добу403,25505,89КНС біологічної очисткиШт -1Обсяги твердих побутових відходівт/рік1501413,43КладовищеГа5,10546,9954Звалище ТПВГа1,70001,7000Захист території від підтопленняГа - -Підсипка територіїГа -23,0000Протиерозійні заходиГа -8,0000Освоєння територій з просадними ґрунтамиГа -19,0000Освоєння сейсмічних територійГа -19,0000Дощова каналізаціяКм -0,26Очисні споруди комунальної каналізаціїШт -17Обсяги твердих побутових відходівтис. т/рік0,340,37Полігоникількість1 існуючий1 існуючий Рекомендації: Отримати висновки відповідних державних органів та служб.

Рішення: Рекомендувати до затвердження Генеральний план м. Берислав Херсонської області з врахуванням наданих пропозицій.