Олекса́ндр Микола́йович Говору́ха (29 червня 1994 — 15 лютого 2015) — солдат Збройних сил України.
Життєвий шлях 8 лютого 2014-го підписав контракт. В часи війни — доброволець, навідник, перша протитанкова батарея протитанкового дивізіону, 55-та окрема артилерійська бригада.
14 лютого 2015-го перед північчю зазнав множинних осколкових поранень внаслідок артилерійського обстрілу, вчиненого терористами під Дебальцевим.
Лікарі дві доби боролися за його життя. Помер від поранень у лікарні Артемівська.
Без Олександра лишилися батьки, старший брат.
Похований у місті Запоріжжя 21 лютого 2015-го, Леванівське кладовище.
Нагороди та вшанування За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно) нагрудним знаком «Гідність та Честь» (посмертно) (1.9.2015) відзнакою Всеукраїнської громадської організації «Спілка ветеранів та працівників силових структур України „ЗВИТЯГА“» Орденом «За вірність присязі» (1.9.2015) орденом «За заслуги перед Запорізьким краєм» третього ступеня (посмертно) (14.3.2016) у травні 2016 року в Запоріжжі відкрито меморіальну дошку Олександрові Говорусі на вулиці, яку перейменовано на його честьВ Запорожье появилась улица в честь погибшего под Дебальцево 20-летнего артиллериста
Примітки
Джерела Говоруха Олександр Миколайович В останню дорогу провели загиблих артилеристів У Запоріжжі відкрили меморіальну дошку загиблому Герою