Кі́ровська óбласть () — область в Російській Федерації. Входить до складу Приволзького федерального округу. Площа — 120 374 км² Населення області становить 1 120 412 осіб (2025) Адміністративний центр області — Кіров

Географія

Розташування Кіровська область є однією з найбільших у Нечорноземній зоні Російської Федерації, розташована на північний сході європейської частини Росії. Межує з дев’ятьма суб’єктами Російської Федерації (більше, ніж будь-який інший суб’єкт Росії): на сході з Пермським краєм та Удмуртією, на півночі — з Республікою Комі та Архангельською областю, на заході — з Вологодською, Костромською та Нижньогородською областями, на півдні — з Республіками Марій Ел та Татарстан.

Рельєф Рельєф області — горбистий, у центральній частині області — Вятські Ували, на північний сході — Верхньокамська височина, на півночі — Північні Ували.

Клімат Клімат області помірно континентальний. Середня температура січня -14°С, середня температура липня +17°С; кількість опадів — близько 500 мм на рік. Область належить до зони достатнього зволоження.

Гідрографія Головні річки — річки басейну Волги (Вятка, Кама).

Природні ресурси Основу природно-ресурсного потенціалу області становлять ліс (в основному хвойні породи), фосфорити, торф, хутро, водні й земельні ресурси. Зустрічається винятково рідкий мінерал волконскоїт. Широко поширені родовища торфу. Великі запаси нерудної мінеральної сировини: вапняків, мергелів, глин, пісків і гравію. В останні десятиліття на сході області виявлені незначні промислові запаси нафти, а також поклади бентонітових глин. В області перебуває найбільше в Європі В'ятсько-Камське родовище фосфоритів. Область багата мінеральними джерелами й лікувальними грязями.

Історія

7 грудня 1934 року Кіровська область виокремлена зі складу Горьківського краю. До 1936 — Кіровський край, із грудня 1936 — Кіровська область.

Населення

Загальні характеристики

Чисельність населення: 1 120 412 осіб (2025) Густота населення: 9,31 осіб/км² (2025) Питома вага міського населення: 79,94 % (2022) Природний рух населення, на 1000 осіб: −8,4 (2020) Народжуваність, на 1000 осіб: 8,5 (2020) Смертність, на 1000 осіб: 16,9 (2020) Середнє число дітей на одну жінку — 1,418 (2025) Середня очікувана тривалість життя, років: 69,73 (чоловіки — 64,80; жінки — 74,68) (2021) Співвідношення жінок на 1000 чоловіків: 1171 (2017)

Етнічний склад населення +Етнічний склад населення Кіровської областіЕтнос195919791989200220102021Осіб%Осіб%Осіб%Осіб%Осіб%Осіб%Росіяни1 760 98791,91 517 72091,11 531 67990,41 365 43891,01 199 69191,9986 15292,8Татари41 2082,244 9002,745 6662,743 4152,936 4572,826 1812,5Марійці52 5702,747 9102,944 4962,638 9302,629 5982,318 7661,8Удмурти22 2011,222 1871,322 9551,417 9521,213 6391,07 6980,7Українці15 5760,813 0450,818 8851,111 3990,87 7180,63 1690,3Інші23 9271,221 1611,230 3241,822 5721,518 6241,420 9672,0Не вказали етнос24–0–3–3 823–35 585–90 747–

Адміністративно-територіальний поділ +№п/пРайон, округПлоща,км²Населення,осіб (2010Всероссийская перепись населения 2010 года: Кировская область — сводная таблица районов и городских округов  — краєзнавчий портал «Родная Вятка» )Населення,осіб (2017)Адміністративний центр 1 Афанасьєвський район 5230,00 13848 12547 смт. Афанасьєво 2 Білохолуницький район 4235,96 19890 17556 м. Біла Холуниця 3 Верхньокамський район 10370,00 32669 27783 м. Кірс 4 Верхошижемський район 2415,00 9483 8800 смт. Верхошижемьє 5 Вятсько-Полянський район 907,71 30659 28003 м. Вятські Поляни 6 Даровський район 3757,00 11829 10201 смт. Даровський 7 Зуєвський район 2820,00 22586 19897 м. Зуєвка 8 Кільмезький район 3106,40 13086 11409 смт. Кільмезь 9 Кірово-Чепецький район 2210,27 21317 22140 м. Кірово-Чепецьк 10 Котельницький район 3978,78 15799 13485 м. Котельнич 11 Кумьонський район 1911,45 17350 16479 смт. Кумьони 12 1336,00 8700 7371 смт. 13 Лузький район 5360,00 18688 15997 м. Луза 14 Малмизький район 2190,00 26757 23533 м. Малмиж 15 Мурашинський район 3430,00 12905 11204 м. Мураші 16 Нагорський район 7236,00 10336 8578 смт. Нагорськ 17 Немський район 2158,00 7983 6928 смт. Нема 18 Омутнінський район 5168,00 44793 40915 м. Омутнінськ 19 Опаринський район 6042,86 11795 9760 смт. Опаріно 20 Оричивський район 2490,00 30781 29680 смт. Оричі 21 Орловський район 1988,78 12934 12225 м. Орлов 22 Піжанський район 1160,20 11242 9773 смт. Піжанка 23 Підосиновський район 4265,00 17009 14247 смт. Підосиновець 24 Санчурський район 1490,00 10080 8406 смт. Санчурськ 25 Свічинський район 1773,00 8517 7297 смт. Свєча 26 Слободський район 3711,56 30174 30730 м. Слободський 27 Совєтський район 2330,00 27302 25146 м. Совєтськ 28 Сунський район 1260,00 6784 5910 смт. Суна 29 Тужинський район 1530,00 7688 6592 смт. Тужа 30 Унінський район 2130,00 9178 7934 смт. Уні 31 Уржумський район 3025,32 27075 24096 м. Уржум 32 Шабалінський район 3915,58 10854 9365 смт. Ленінське 33 Юр'янський район 3031,00 20128 19025 смт. Юр'я 34 Яранський район 2431,27 26899 23753 м. Яранськ 1 Вятсько-Полянський міський округ 28,34 35162 32817 м. Вятські Поляни 2 Кірово-Чепецький міський округ 53,36 80921 73279 м. Кірово-Чепецьк 3 Кіровський міський округ 757,00 498381 527733 м. Кіров 4 Котельніцький міський округ 29,20 24979 23966 м. Котельніч 5 Первомайський міський округ 840,22 6147 6534 смт. Первомайський 6 Слободський міський округ 49,60 34460 33115 м. Слободський+Адміністративно-територіальний поділ Кіровської області

Населені пункти +Населені пункти Кіровської області з чисельністю понад 10 тисяч осіб (2025) Кіров 475 871 Кірово-Чепецьк 63 979 Вятські Поляни 28 574 Слободський 27 917 Котельнич 19 238 Омутнінськ 18 878 Совєтськ 14 274 Яранськ 13 483

Влада

Систему органів державної влади Кіровської області становлять: Законодавчі Збори Кіровської області — вищий і єдиний законодавчий (представницький) орган державної влади області Губернатор Кіровської області — вища посадова особа області Уряд Кіровської області — вищий виконавчий орган державної влади Кіровської області Інші органи виконавчої влади Кіровської області, утворені Урядом області відповідно до Статуту й законів області Судова влада здійснюється судами й світовими суддями, що діють на території області відповідно до федеральних законів

Економіка

Промисловість Основні галузі промисловості: машинобудування й металообробка; кольорова й чорна металургія, хімічна; мікробіологічна, лісова, деревообробна й целюлозно-паперова; легка, харчова промисловість.

Сільське господарство Провідною товарною галуззю в сільськогосподарському виробництві є тваринництво, переважно молочно-м'ясного напрямку. Основні вирощувані сільськогосподарські культури: зернові, картопля, льон і городина. У структурі зернових переважають озиме жито й фуражні культури. Сільськогосподарське виробництво забезпечує продовольчу безпеку області. До 20 % продукції тваринництва вивозиться за межі області, в основному в північні регіони РФ.

Народні промисли Область славиться художніми народними промислами: димковською писаною глиняною іграшкою, виробами з капу-кореня, соломки, соснового кореня, дерева, лози, кукарськими мереживами, керамікою.

Транспорт

У Кірові є цивільний аеропорт .

Через Кіровську область проходять залізничні магістралі, що зв'язують центр Росії з Уралом, Сибіром і Далеким Сходом, північні регіони — з південними регіонами (Кіров—Котлас). Загальна довжина залізниць — 1098 км.

Розвинена мережа автомобільних доріг із твердим покриттям довжиною 9086 км.

Основною водною магістраллю є річка Вятка. Довжина експлуатованих водних шляхів по Вятці та її притоках — 1800 км.

Освіта

Культура

Уродженці Васнєцов Віктор Михайлович — видатний художник. Кожевников Олексій Венедиктович — російський радянський письменник. Кіров Сергій Миронович — партійний і державний діяч.

Примітки

Джерела

www.gov-vyatka.ru — Офіційний сайт Уряду Кировської області zsko.ru — Офіційний сайт Законодавчих Зборів Кировської області Інтерактивна карта Кировської області Довідник підприємств області