Ке́меровська о́бласть — Кузба́с (також Ке́меровська о́бласть або Кузба́с, ) — область у південній частині Західного Сибіру, утворена 26 січня 1943. Площа — 95 725 км² Населення — 2 527 219 осіб (2025) Адміністративний центр області — Кемерово Єдина область, що має другу офіційну назву .

Географія

Розташування Кемеровська область межує з Новосибірською і Томською областями, Алтайським і Красноярським краями, республіками Алтай і Хакасія.

Кемеровська область розташована на південно-сході Західного Сибіру, займаючи відроги Алтаю — Саянської гірської країни. Довжина області з півночі на південь майже 500 км, із заходу на схід — 300 км.

Рельєф Більшу частину області займає Кузнецька улоговина, на заході — Салаїрський кряж, на сході — Кузнецький Алатау, на півдні — Гірська Шорія.

Більша різниця висот поверхні визначає різноманітність природних умов. Найвища точка — голець Верхній Зуб на кордоні з Республікою Хакасія — піднімається на 2178 м, найменша — 78 метрів над рівнем моря лежить у долині річки Млой на кордоні з Томською областю. По рельєфу територія області ділиться на рівнинну (північна частина), передгірні й гірські райони (Кузнецький Алатау, Салаїрський кряж, Гірська Шорія), міжгірну Кузнецьку улоговину.

Корисні копалини У надрах області виявлені різноманітні корисні копалини: кам'яні й бурі вугілля, залізні й поліметалеві руди, золото, фосфорити, будівельний камінь і інші мінеральні ресурси. По сполученню й наявності природних багатств область можна назвати унікальної.

Клімат Клімат Кемеровської області континентальний: зима холодна й тривала, літо коротке, але тепле. Середні температури січня −17 … −20 °C, липня — +17 … +18 °C. Середньорічна кількість опадів коливається від 300 мм на рівнинах і в передгірній частині до 1000 мм і більше в гірських районах. Тривалість безморозного періоду триває від 100 днів на півночі області до 120 днів на півдні Кузнецької улоговини.

Гідрографія Річкова мережа належить басейну Обі й відрізняється значною густотою. Річки — Кондома, Мрас-Су, Том, Іня, Кія, Сари-Чумиш. Озер в області небагато, в основному вони розташовані в горах і долинах річок. Найунікальнішим за своїм характером є озеро Берчикуль.

Ґрунти Різноманітність рельєфу й клімату створює строкатість ґрунтового й рослинного покриву. Найбільшу площу займають різновиди дерново-підзолистих ґрунтів, у Кузнецькій улоговині переважають чорноземи, що володіють високою родючістю.

Біологічне різноманіття На гірських вершинах зустрічаються рослини тундри й альпійських луків, на середньогір'ї й низькогір'ї — смереково-осикові ліси з високотрав'ям і реліктові рослини. Передгір'я й міжгірські улоговини зайняті рослинністю степів і лісостепів. Острівцями зустрічаються соснові бори, а в Гірській Шорії й у басейні річки Кондоми в Кузедєєво є реліктовий гай сибірської липи.

З великих тварин живуть лось і олень благородний, сарна сибірська й північний олень, останній зустрічається тільки в горах Кузнецького Алатау. З хижих найхарактерніші ведмідь бурий, рись, росомаха. Промислове значення мають вивірка звичайна та ондатра, із птахів — глушець, орябок, тетерук.

Історія

В 1618 році почалося заселення території нинішньої Кемеровської області росіянами, з'явився Кузнецький острог. В 1721 році рудознавець Михайло Волков відкрив у районі сучасного м. Кемерово перше родовище вугілля. На початку XX століття починаються роботи зі створення вугільних і металургійних підприємств. В 1943 році Президія Верховної Ради СРСР ухвалив рішення щодо виділенні з Новосибірської області Кузбасу й про створення на його території Кемеровської області.

Населення

Загальні характеристики

Чисельність населення: 2 527 219 осіб (2025) Густота населення: 26,40 осіб/км² (2025) Питома вага міського населення: 88,75 % (2022) Природний рух населення, на 1000 осіб: −7,7 (2020) Народжуваність, на 1000 осіб: 8,6 (2020) Смертність, на 1000 осіб: 16,3 (2020) Середнє число дітей на одну жінку — 1,109 (2025) Середня очікувана тривалість життя, років: 67,61 (чоловіки — 62,80; жінки — 72,37) (2021) Співвідношення жінок на 1000 чоловіків: 1178 (2017)

Етнічний склад населення +Етнічний склад населення Кемеровської областіЕтнос19591989200220102021Осіб%Осіб%Осіб%Осіб%Осіб%Росіяни2 386 46885,72 870 12590,52 664 81692,12 536 64693,72 280 10895,3Татари67 3822,463 1162,051 0301,840 2291,522 0770,9Німці65 0412,347 9901,535 9651,223 1250,910 1320,4Вірмени1 8560,12 2950,110 1040,310 6690,48 8110,4Шорці13 6700,512 5850,411 5540,410 6720,48 3240,3Таджики8750,04 4740,25 6460,28 0700,3Українці109 5443,965 2452,137 6221,322 1560,87 2600,3Інші141 9125,1108 7933,478 3632,758 0932,148 3842,0Не вказали етнос33–110–5 214–55 899–207 757– Корінне населення — шорці й телеути.

Адміністративно-територіальний поділ Станом на 2022 рік Кемеровська область поділялася на 16 міських округів, 16 муніципальних округів та 2 муніципальних райони: +№п/пРайон, округ, міський округПлоща,км²Населення,осіб (2002)Населення,осіб (2010)Населення,осіб (2018)Населення,осіб (2021)Адміністративний центрПоселенняНаселеніпункти 1 Новокузнецький район 13039,60 50812 50681 50210 51111 Новокузнецьк 6 134 2 Таштагольський район 11446,02 5790834545 у Таштагольському районі та 23363 у Таштагольській міській раді 55029 52656 50485 Таштагол 10 94 1 Біловський округ 3184,05 33382 30204 27083 26052 Вишньовка - 47 2 Гур'євський округ 2180,29 4914712057 у Гур'євському районі та 37090 у Гур'євській міській раді 43883 39945 37299 Гур'євськ - 31 3 Іжморський округ 3609,71 16476 13517 11148 10198 Іжморський - 40 4 Кемеровський округ 4300,24 39036 45459 46521 46576 Кемерово - 71 5 Кропивинський округ 6882,23 27658 24533 23229 21967 Кропивинський - 33 6 Ленінськ-Кузнецький округ 2356,12 27825 23760 21333 21803 Ленінськ-Кузнецький - 68 7 Маріїнський округ 5606,84 62159 57811 54341 51600 Маріїнськ - 56 8 Прокоп'євський округ 3449,96 33705 31442 30833 29989 Прокоп'євськ - 75 9 Промишленнівський округ 3083,08 50125 50106 47280 45843 Промишленна - 59 10 Тісульський округ 8083,60 28471 25045 20911 18874 Тісуль - 37 11 Топкинський округ 2773,56 4908118077 у Топкинському районі та 31004 у Топкинській міській раді 44887 43474 41206 Топки - 58 12 Тяжинський округ 3531,01 32782 25597 22265 19352 Тяжинський - 42 13 Чебулинський округ 3741,27 17971 16348 14460 13494 Верх-Чебула - 29 14 Юргинський округ 2510,00 22779 22448 21273 19867 Юрга - 63 15 Яйський округ 2668,74 24982 20383 17682 16008 Яя - 40 16 Яшкинський округ 3483,80 33611 30856 27772 26579 Яшкино - 53 1 Анжеро-Судженський міський округ 366,40 92557 82497 76217 71547 Анжеро-Судженськ - 9 2 Березовський міський округ 122,29 52794 49510 48273 46250 Березовський - 3 3 Біловський міський округ 218,95 159432 134513 127517 121361 Білово - 7 4 Калтанський міський округ 98,45 25951 21892 30015 29900 Калтан - 5 5 Кемеровський міський округ 294,80 529934 532981 558973 557119 Кемерово - 1 6 Кисельовський міський округ 292,00 110777 103019 95160 87791 Кисельовськ - 6 7 Краснобродський міський округ 132,60 15263 14895 14282 13849 Краснобродський - 3 8 Ленінськ-Кузнецький міський округ 112,72 146050 103938 98254 93582 Ленінськ-Кузнецький - 3 9 Міждуріченський міський округ 7306,27 1046452658 у Міждуріченському районі та 101987 у Міждуріченській міській раді 103946 99025 97344 Міждуріченськ - 12 10 Мисківський міський округ 728,53 47021 45375 43519 42215 Миски - 15 11 Новокузнецький міський округ 424,27 565680 547904 553638 537480 Новокузнецьк - 1 12 Осинниківський міський округ 85,34 67683 60918 47248 44856 Осинники - 2 13 Полисаєвський міський округ 49,29 - 30671 29134 28256 Полисаєво - 3 14 Прокоп'євський міський округ 227,54 225898 210130 194084 177819 Прокоп'євськ - 1 15 Тайгинський міський округ 553,44 27255 27424 25363 23558 Тайга - 6 16 Юргинський міський округ 44,81 85555 81533 81759 79693 Юрга - 1+

Населені пункти +№Населений пунктНаселення,осіб (2002)Населення,осіб (2010)Населення,осіб (2018)Населення,осіб (2021) 1 Кемерово 484754 532981 558973 557119 2 Новокузнецьк 549870 547904 553638 537480 3 Прокоп'євськ 224597 210130 194084 177819 4 Міждуріченськ 101987 101678 97060 96174 5 Ленінськ-Кузнецький 112253 101666 96139 92244 6 Кисельовськ 106341 98365 89867 83431 7 Юрга 85555 81533 81759 79693 8 Білово 82425 76764 72519 68542 9 Анжеро-Судженськ 86480 76646 70476 66583 10 Березовський 48299 47279 46215 44073 11 Маріїнськ 42977 40526 38637 40779 12 Осинники 51057 46001 42454 40367 13 Миски 44435 43038 41379 40109 14 Топки 31004 28641 27860 27158 15 Полисаєво 28151 27624 26212 25631 16 Тайга 24726 25331 23565 22375 17 Гур'євськ 27381 24817 22872 22134 18 Таштагол 23363 23134 23170 21980 19 Калтан 25951 21892 20841 21752 20 Промишленна 17654 18045 17635 19484 21 Новий Городок 16765 15750 14785 14691 22 Яшкино 15583 14719 13685 12957 23 Бачатський 14990 14402 14029 12729 24 Інський 13665 12590 12058 12499 25 Краснобродський 11859 11919 11707 11406 26 Грамотеїно 14366 12996 12271 11217+Населені пункти Кемеровської області з чисельністю населення понад 10 тисяч осіб

Влада

Економіка

На території області розвинена вугільна промисловість, найважливіші її центри — Прокоп'євськ із виробничим об'єднанням Прокопьевскуголь, Междурєченськ, Кемерово, Новокузнецьк, Осічняки. Шахти розташовані на більшій частині області. На півдні розвинена металургія й гірничодобувна промисловість (Новокузнецьк, Таштагол). Також в області є машинобудування (Юрга) й хімічна промисловість (Кемерово). Добре розвинені залізничний транспорт і теплова енергетика (Калтан, Миски).

Вугільна промисловість Кемеровська область має два вугільні басейни (більшу частину території займає Кузнецький кам'яновугільний басейн та промислове об'єднання Кузбассуголь, від Малинівки (селище, що входить до Осинниківського міського округу), до районів Новосибірської області), і частина Кансько-Ачинського кам'яновугільного басейну.

Металургія

кольорова (Бєловський — цинковий, і Новокузнецький — алюмінієвий) чорна (заводи в Новокузнецьку, Гур'євську, Юрзі) Ресурсна база — Теміртауське родовище, Шерегешське родовище, Казьке й Таштагольське родовище.

Сільське господарство Підприємства сільського господарства розташовані на півночі області й недалеко від міст. Область має зовнішньоекономічні зв'язки з країнами СНД, ЄС, АСЕАН, також Китаєм та Монголією.

Транспорт По території області проходить Транссиб, Південно-Кузбаська гілка Західно-Сибірської залізниці, міжнародні аеропорти Кемерово й Новокузнецьк-Спіченково (Прокоп'євський район).

Освіта

Культура

Знамениті уродженці

Примітки

Джерела

Офіційний сайт Адміністрації Кемеровської області Історія територіального поділу

Посилання ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ, ЯК ЦЕ БУЛО