Біли́чна () — колишнє лемківське село в Польщі, ґміна Устя-Горлицьке Горлицький повіт Малопольського воєводства.
Географія Було розташоване в Низьких Бескидах, над річкою Бяла, притокою річки Дунаєць.
Історія Село закріпачене Іваном Ізбянським і 1595 р. за привілеєм краківського кардинала Єжи Радзивіла. Метричні книги провадились від 1784 р. В селі була дочірня церква святого Архангела Михаїла (мурована в 1792 р.) — належала до парохії Ізби Грибівського деканату Перемиської єпархії.
До 1945 року було майже чисто лемківське населення: з 230 жителів села — 225 лемків і 5 євреївКубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 24.
В ході тилявської схизми усі жителі сіл Ізби і Білична на чолі зі священиком перейшли до Польської православної церкви і збудували дерев'яну церкву, яка була зруйнована після виселення лемків. В 1947 р. в результаті операції Вісла всі лемки були депортовані на понімецькі землі.
Пам'ятки
Об'єкти, перераховані в реєстрі пам'яток Малопольського воєводства: Церква святого Архангела Михаїла збудована в 1792 р. Поряд збереглося кладовище, зараз недіюче.
Сучасність Після виселення українців село Білична ліквідовано, а його землі приєднано до Ізбів.
Примітки
Джерела Apokryf Ruski