Офіційною мовою Алжиру є сучасна літературна Берберська мова, статус якої був закріплений на державному рівні з 1963 року . Крім арабської, є мова тамазайт, що була визнана як «національна» мова з конституційними поправками з 2015 року . Берберська мова була визнана як «національна (народна)» за конституційною поправкою березня 2002 року. Алжирська арабська і берберська мови є рідними мовами більш ніж для 99 % алжирців, алжирською арабською розмовляють 72 % і берберською — 27,4 % алжирців «Mais tous les arabophones d'Algérie parlent l'arabe dialectal ou l'arabe dit algérien (ou ses diverses variétés) pour communiquer entre eux. Autrement dit, à l'oral, c'est l'arabe algérien qui sert de langue véhiculaire, mais à l'écrit, c'est l'arabe classique.».
Французька мова, хоча і не має офіційного статусу, широко використовується в державних установах, уряді, культурі, ЗМІ (газетах) і освіті (для початкової школи). Причиною широкого вживання французької мови є насамперед історія колонізації Алжиру, тому французька мова може розглядатися «де-факто» як одна з офіційних мов Алжиру. Кабільська мова, найпоширеніша з берберських мов в країні, викладається в школі та вищих навчальних закладах і є частково другою офіційною мовою (з деякими обмеженнями) Кабілії.
Маліка Ребай Маамрі, автор книги «Синдром французької мови в Алжирі» («The Syndrome of the French Language in Algeria»), пише: «Розмовна мова в побуті і на вулицях залишається сумішшю алжирського діалекту і французьких слів.»Maamri, Malika Rebai. «The Syndrome of the French Language in Algeria .» () International Journal of Arts and Sciences. 3(3): 77 — 89 (2009) CD-ROM. p. 10 of 13 Через велику кількість мов і відповідні складнощі з їх вживанням, Маамрі стверджує, що «сьогодні в лінгвістичній ситуації в Алжирі переважають великі дискурси (ідеологія) та позиції.»
Мови в сучасному суспільстві Алжиру
Арабська мова Арабська мова є рідною мовою для 73 % населення Алжиру; на додаток до цього, не-носії мови вивчають арабську мову в школі, і тому більшість населення розуміє стандартну арабську мову або діалект алжирської арабської. Алжирською арабською (або мовою «даріджа» — Darija) говорять 85 % від загальної чисельності населення і 83 % арабських мовців.
В Конституції Алжиру з 1963 року за арабською мовою закріплений статус державної, і цей статус було збережено в Конституції 1976 року. В Конституції 1976 року в статті 3 вказується: «Алжирська арабська мова є національною і офіційною мовою». В обох конституціях не згадуються берберська і французька мови. Постійний комітет з географічних назв для британського службового користування (Permanent Committee on Geographical Names for British Official Use (PCGN)) заявляє: «Арабська була вибрана від початку, як мова, яка повинна була представляти ідентичність і релігію Алжиру, і офіційне ставлення до обох берберської і французької мов було в основному негативним.»«ALGERIA Language & Toponymy How politically driven language policies have impeded toponymic progress .» () Permanent Committee on Geographical Names for British Official Use. p. 2. Retrieved on 12 March 2013. «Yet Arabic is rarely heard in Kabylie, where Berber and French are spoken» The PCGN stated that French, not Arabic, is the actual lingua franca of Algeria. Arabic is not commonly used in the Kabylie region..
В Алжирі, як і всюди, розмовна арабська відчутно відрізняється від письмової арабської мови; в алжирській арабській — набагато спрощеніша система голосних, істотно змінений словниковий склад і вилучаються відміникові закінчення. У власне алжирській арабській мові існують інші значні загальні різновиди; джіжельска арабська (Jijel Arabic), зокрема, вирізняється вимовою літер «qaf» як «kaf», а також долученням великої кількості берберських запозичених слів, а діалекти в деяких портах вказують на вплив Андалузького діалекту арабської мови, який принесли біженці з Аль-Андалусії. Алжирський арабська є частиною магрибського арабського діалектного континууму і зливається з Марокканським діалектом арабської мови і туніським діалектам до відповідних меж.
У Сахарі більш консервативні бедуїнські діалекти, що поєднуються під назвою сахарського арабського діалекту, є додатковими розмовними. Багато сахарських біженців з міста Тіндуф (Tindouf) розмовляють на діалекті арабському хассанья (Hassaniya Arabic).
Більшість євреїв в Алжирі, колись розмовляли на діалекті арабської в своїй громаді, так званий єврейсько-арабський діалект.
Після того, як Алжир став незалежним у 1962 році, в країні намагалися поліпшити швидкість поширення мови, залучаючи арабських викладачів з Єгипту і Сирії. Мартін Регг Кон (Martin Regg Cohn) в газеті «Торонто Стар» повідомив, що багато викладачів були некваліфікованими.Cohn, Martin Regg. «Algeria's other 'civil war' — on the French language.» Toronto Star. July 29, 1997. Insight p. A11. Available on LexisNexis. У 1963 році з 1.300.000 грамотних людей в Алжирі, було оцінено, що 300.000 читають на літературній арабській мові. Мохамед Бенрабах, автор «Language maintenance and spread: French in Algeria», сказав, що протягом цього року, «мовна компетенція стандартної арабської мови була відносно низькою».Benrabah «Language maintenance and spread: French in Algeria» p. 194. Маліка Ребай Маамрі, автор «The Syndrome of the French Language in Algeria», повідомила, що за станом на 2009 рік, «класична арабська досі не освоєна навіть на високих рівнях освіти».
Станом на 2012 рік, представники покоління, що отримувало освіту ще за часів французької колоніальної системи, не вміють читати або писати на арабській.Arnold, Chloe. «Algeria: A nation yearning for change .» BBC. 11 October 2012. Retrieved on 13 October 2012.
Берберські мови
Берберськими мовами розмовляють в багатьох частинах Алжиру, але в основному в Кабілі (Kabylie), в гірській місцевості Орес (Aurès) і в Сахарі (Sahara) (туареги — Tuaregs). До прибуття фінікійців, берберською розмовляли в усьому Алжирі, як про це свідчать стародавні написи-тифінаг (Tifinagh) Незважаючи на ріст пунічної, латинської і пізніше арабської мов, берберська залишалась основною мовою Алжиру до французького вторгнення 1830 р. Берберська мова, яка походить від древньолівійського письма, ділиться на два типи, а вірніше на дві абетки — тамазиг і тифінаг, та існувала вже в період ранньої античності. Вона має свою оригінальну графіку, збережена серед племені туарегів і має чітко виражені геометричні форми. У тамазиг є своя вельми складна і заплутана історія. Фактично втратила свою писемність і довгий час ніде не вивчалась, берберська мова довгі століття зберігається лише у родині, передаючись від покоління до покоління. Розрізняють три основних усних діалекти берберської мови — зената, масмуді і санхаджа. Досі берберську мову забороняється використовувати у школах та офіційних закладах, уряди не хочуть проводити розкопки і вивчати історію берберів. Арабська мова залишається єдиною офіційною мовою Алжиру, хоча берберська нещодавно була визнана як національна мова. — " Loi n° 02-03 portant révision constitutionnelle " , adopted on 10 April 2002.
Причини історичної «живучості» берберських мов за визначенням дослідника культурної спадщини берберів, Салема Шакера
1. Географічні умови. Ізольованість гірських районів чинила об'єктивні перешкоди іноземному проникненню, тоді як прибережні зони і передсахарські рівнини, в силу причин природничо-географічної властивості, дуже рано підпали під владу і вплив нової культури, її мови та релігії.
2. Система експлуатації землі і господарювання. Берберські говори поширені в регіонах традиційного сільського укладу, де господарське життя засноване на простому відтворенні або повній самозабезпеченості. Нерідко бербери є власниками землі, навіть якщо існує принцип колективного управління та землекористування. У той же час арабська мова використовується переважно в районах, де розвивалося кочове чи напівкочове суспільство, притому що кровна спорідненість грає більш важливу роль у його житті, ніж спільне користування землею. У першому випадку мова йде про громади, прив'язані до землі, яку вони обробляють. А у другому — про групи людей, в традиційному уявленні яких «спільне» означало «родове»
3. Соціальна структура. Сегментарність (термін Е. Геллнера) берберських громад розглядалася як засіб їх захисту від проникнення зовнішніх впливів і чужорідних елементів. Однак подібна структура могла викликати неоднозначну реакцію: з одного боку, вона була здатна стати фактором опору чужорідного проникненню в районах сільського укладу, а з іншого — допомагала арабам захоплювати території скотарських господарств.
4. Політичні традиції. Більшість берберських районів з давніх пір протистоять центральній владі. Це, однак, не стільки військове протистояння, скільки високий опір берберської культури усіляким зовнішнім впливам, у тому числі цивілізаційним. Бербери переважали, зокрема, в т. зв. «Країні левів» (біляд ас-сіба), яка політично не підкорялася султанам, визнаючи лише їх релігійний авторитет, та й то не завжди. Вплив державної адміністрації на повсякденне життя берберів реально поширюється лише на урбанізовані частини країни, де переважає арабська мова, тоді як в берберських поселеннях традиційна культура як і раніше залишається домінуючою.
Берберські мови / діалекти в Алжирі містять:
На півночі
Кабільська мова (Kabyle language), розмовляють близько 5 мільйонів людей, які мешкають переважно в Кабілі і в навколишніх регіонах, поширюється здебільшого завдяки міграції за межі регіону Кабілі в Алжирі та в Європу, за деякими оцінками, нараховується 8 мільйонів мовців. Мова Шауя (Chaouia language) (також називається Тачавіт, Чавіт (Tachawit, Chawi) в горах Орес (Aurès), приблизно 2 млн мовців. Мова Ченоуа (Chenoua language), поширена в областіі Дахра (Dahra region), особливо це стосується джебельської Ченоуа (Jebel Chenoua) в Алжирі, здебільшого поширена на заході Алжиру поблизу провінцій Тіпаза (Tipaza province) та Черчел (Cherchell) та Члеф (the Chlef|), нараховують 56,300 мовців. Два основних діалекти: Бені Менасер (Beni Menacer) на захід та південь від горської місцевості Ченоуа, на території гірського Ченоуа, нараховують 55,250 мовців. Мова Бліда — Тамазайт Бліда (The Tamazight of Blida), традиційно нею розмовляють у поселенні Бліда (Blida). Мова Матмата (алжирська матмата) — діалект алжирської (The Matmata language (Algeria), розмовляють мешканці окремих поселень в області Кварсеніс (Ouarsenis region).
Крайній північний захід Алжиру Бені Сноус та Бені Саід (Beni Snous and Beni Said) — діалекти берберської мови, якими розмовляють в різних селищах регіону Тлемчен (wilaya of Tlemcen).
У Сахарі Мова Мозабіт (Mozabite language) — Тумзабт (Tumẓabt) в Мзабі (M'zab) Мова Тоуат та Гоурара (language of Touat and Gourara) (називається «Тазнатіт» («Taznatit») в Етнології (Ethnologue), але ця назва використовується для більшості мов Зенаті (Zenati languages) Мова Тоуггоурт і Темасін (language of Touggourt and Temacine) Мова Тамахаг (Tamahaq language), поширена серед народу Туарег (Tuareg people) Хоггару (Hoggar)
Французька мова
За свідченнями Інформаційного бюлетеню ЦРУ, французька мова — лінгва франка в Алжирі.«Algeria .» () CIA World Factbook. Retrieved on 13 October 2012. «French (lingua franca)» Як стверджує Постійне Бюро транскрипції географічних назв (Permanent Committee on Geographical Names for British Official Use, (PCGN)), «насправді, французька мова — лінгва франка (lingua franca) в Алжирі», і що незважаючи на зусилля уряду, щоб прибрати французьку мову, вона ніколи не переставала бути мовою спілкування.«ALGERIA Language & Toponymy How politically driven language policies have impeded toponymic progress .» () Permanent Committee on Geographical Names for British Official Use. p. 7. Retrieved on 12 March 2013.