Чехія — держава Центральної Європи, яка, попри відносно невелику територію, має різноманітну й цікаву мінерально-сировинну базу. Мінеральні ресурси країни формувалися протягом тривалої геологічної історії, пов'язаної з розвитком Чеського масиву — однієї з найдавніших структур Європи. Саме це зумовило наявність широкого спектра корисних копалин: від паливних ресурсів до руд кольорових металів і цінних нерудних матеріалів. Хоча сучасна Чехія не належить до світових лідерів за запасами мінеральних ресурсів, її надра відіграли важливу роль у розвитку промисловості країни, особливо в XIX–XX століттях. Сьогодні багато родовищ частково виснажені або мають локальне значення, однак деякі види сировини й надалі залишаються важливими для економіки.

Загальна характеристика

На території Чехії встановлена велика кількість родовищ корисних копалин багатьох видів і різних генетичних типів; є декілька джерел заліза, марганець, барит, золото, олово, флюорит, уран, молібден, свинець, цинк і мідь, але немає хрому, платини (табл. 1). Серед країн ЄС Чехія займає за запасами графіту 6-е, діатоміту 7-е, бурого вугілля 8-е, каоліну 9-е місце (Ґлюкауф, № 1, 2002). Разом з тим, Чехія відчуває нестачу в нафті, природному газі і металічних рудах. Імпортують також хімічну сировину — сірку, фосфати, солі калію.

Всі мінерально-сировинні ресурси Чехії можна класифікувати за такими розділами: 1. Сировина, поклади якої практично відсутні в країні: хром, платина, сірка, фосфати і солі калію. 2. Сировина, яка є в обмеженій кількості: залізо, марганець, мідь, свинець, нікель, цинк, кобальт, азбест, олово, вольфрам, срібло, золото, вапняк, вугілля, лігніт, бітум і графіт. 3. Сировина, яка може задовольнити внутрішні індустріальні потреби в майбутньому: польовий шпат, кварц. 4. Сировина, яка в цей час задовольняє внутрішні індустріальні потреби: каолін, вогнетривкі керамічні глини, бентоніт і сурма. 5. Сировина, яка є у такій великій кількості, що її розробка потребує уважного вирішення питань балансу видобуток-споживання і захисту довкілля: вапняк, глини, гравій і камінь. 6. Сировина, що існує у дуже обмеженій кількості, яка за сучасного рівня розвитку техніки не може бути використана: молібден, розсіяні елементи.

Деякі корисні копалини Чехії станом на 1998-99 рр Корисні копалини Запаси <p align=center >Вміст корисного компоненту в рудах, % Частка у світі, % Підтверджені Загальні Барит, тис. т   500 62,2 (BaSO4)   Золото, т 60 135 3,5 г/т 0,1 Олово, тис. т 20 30 0,4   Плавиковий шпат, млн т 1,5 2 50 (CaF2) 0,8 Вугілля, млн т 5142 11554     Уран, тис. т 6,63 7,81 0,11 0,3

Окремі види корисних копалин

Вугілля. Промислова вугленосність пов'язана з відкладами кам'яновугільного і третинного періоду. Найбільший вугільний басейн — Остравсько-Карвінський кам'яновугільний. Середня потужність 2,4-3 м. Буре вугілля зосереджене головним чином у Північно-Чеському басейні.

Уран. Запаси уранової руди в Чехії досить значні. Основний тип зруденіння представлений U-Ag-Bi-Co-Ni формацією, розвиненою в Рудних горах. Найбільше родовище Яхимов, відкрите ще в 1516; запаси руд вже відпрацьовані. Родовища, розташовані в районах Задні-Ходов (Зах. Чехія), Пршибрам (Сер. Чехія) і Дольні-Рожінка (Півд. Моравія), представлені гідротермальними типами, а в районі Гамр-на-Езері (Північна Чехія) — ураноносні пісковики крейди.

Кольорові метали і поліметали. Родовища руд кольорових металів представлені перевважно поліметалічними рудами. До них належать передусім нині відпрацьоване родовище Пршибрам (Pb, Zn, Ag), пов'язане з діабазами, і аналогічне родовище Кутна-Гора. Інший відомий металогенічний район — гори Есенікі, де в околицях Злато-Гори до кварцитів нижнього девону віку приурочені родовища Cu, Pb і Zn, а також жильні родовища Zn + Pb того ж віку: Горні-Бенешов, Горні-Мєсто та ін. У районі Рудних гір найважливіше значення має пневматолітове і гідротермальне зруденіння олов'яно-вольфрамових родовищ ґрейзенового типу — Циновец, Красно (із вмістом 0,2-0,3 % Sn; 0,05 % W). На Моравській височині знаходиться велике, але бідне мідно-нікелеве (кобальтове) родовище Старе-Ранско, пов'язане з породами основного складу. Срібло зустрічається в деяких поліметалічних родовищах. Головні запаси срібла були зосереджені в родовищі Пршибрам.

Нерудні корисні копалини представлені зокрема родов. каоліну, вогнетривких і керамічних глин, магнезиту, бентоніту, скляних пісків, полевошпатової і кварцової сировини, вапняків і будівельних матеріалів, в тому числі облицювального і виробного каменя. Особливу групу мінеральної сировини являють собою родовища графіту і флюориту. Графіт належить до традиційних видів корисних копалин Чехії. Родовища представлені лінзами кристалічного графіту в області розвитку молданубікума Південної Чехії (Ческі-Крумлов, Лазец) і родовищами аморфного графіту Південного Чехії і Північної Моравії (Костянтин, Есенікі). Флюоритові і флюорит-баритові родовища Чехії пов'язані з нижньомезозойською та олігоцен-міоценовою мінералізацією. Численні поклади високоякісного керамічного каоліну потужністю 15-40 м із вмістом корисного компонента в середньому 29 % відомі в околицях м. Карлові-Вари, де вони утворилися внаслідок вивітрювання (каолінізації) гранітів в третинний період. У околицях м. Пльзень поклади каоліну, придатного для паперової промисловості, формувалися за рахунок аркозів і аркозових пісковиків кам'яновугільного віку; потужність покладів 20-30 м, вміст корисної фракції близько 20 %. Подібні родовища відомі в районі м. Подборжані (Західна Чехія). Родовища якісних вогнетривких глин приурочені до кам'яновугільних відкладів Чехії (Рако-Горжковец, Раковник), до сеноману Західної Моравії і Чехії. Високоякісні керамічні глини залягають у пліоценових відкладах Південної Чехії, міоценового — в околицях м. Пльзень. Великі родовища бентонітів для ливарного виробництва приурочені до третинних пірокластичних відкладів в Чеському Середньогір'ї. Полевошпатова сировина пов'язана з четвертинними акумулятивними терасами р. Лужніце (Півд. Чехія), з пегматитами і з лейкократовими гранітами. З кварцової сировини найзначніші родовища скляних пісків коньякського і середньотуронського віку в Чеському крейдяному басейні. Крім того, в Чехії є родовища магнезиту, вапняка, доломіту, діатоміту, тальку, цеоліту. У Чехії є велике родовище протерозойських піритизованих сланців, які містять 10-15 % сірки і приблизно стільки ж марганцю (Хвалітице). Великі запаси цих сланців (близько 430 млн т) є потенційним ресурсом S, Mn.

Будівельні матеріали. По всій території Чехії поширені родовища будівельних матеріалів (облицювального і декоративного каменя, галечника, цегельних глин тощо), але їх розробка часто обмежена природоохоронним законодавством. Відомі родовища різноманітних дорогоцінних і виробних каменів. Це чеські ґранати, тектити (молдавіти), агат і яшма.

Мінеральні джерела. На базі численних мінеральних джерел в Чехії діють десятки курортів. З них найбільш відомі: в Західній Чехії (Карлові-Вари, Маріанске-Лазнє, Франтішкові-Лазнє, Яхимов, Кінхварт, Константинові-Лазнє) і Середньої Чехії (Подебради); в Моравії — Лугачовіце, Теплиці-над-Бечвой, Дарков, Вельке-Лосині, Єсенік та ін.

Див. також

Гірнича промисловість Чехії Історія освоєння мінеральних ресурсів Чехії Геологія Чехії Гідрогеологія Чехії Сейсмічність Чехії Економіка Чехії Географія Чехії

Примітки

Джерела

Білецький В. С., Гайко Г. І., Орловський В. М. Історія та перспективи нафтогазовидобування: Навчальний посібник / В. С. Білецький та ін. — Харків, НТУ «ХПІ»; Київ, НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського»; Полтава, ПІБ МНТУ ім. академіка Ю. Бугая. — Київ: ФОП Халіков Р. Х., 2019. Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с. Гілецький Й. Р. Природні ресурси світу : Навч. посібник. — Львів : Світ, 2004. — 304 с. — ISBN 966-603-307-0

Гожик П. Ф., Лялько В. І., Бабаєв Ю. Ю. Регіональна геологія світу. — К. : Наук. думка, 2015. — 424 с. Огар В. В. Регіональна геологія: Навч. посібник. К., 2023 U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. , https://doi.org/10.3133/mcs2020.