«Лотерея» () — оповідання Ширлі Джексон видане 26 червня 1948 року, у публікації «Нью-Йоркера». Твір змальовує мале поселення, яке — як і багато інших громад у США — дотримується традиції з назвою «лотерея». Назване «одним із найвідоміших оповідань в історії американської літератури».
Початкове негативне сприйняття історії здивувало Джексон і робітників «Нью-Йоркера». Читачі скасовували підписки і слали обурені листи протягом всього літа. Південно-Африканський Союз заборонив видання твору.Hyman, Stanley Edgar. «Introduction», Just an Ordinary Day. Bantam, 1995.
Сюжет У малому селищі з населенням приблизно 300 осіб місцеві жителі збираються 27 червня, усі збуджені та трохи знервовані. Діти збирають каміння, поки дорослі сходяться для щорічної події — традиції, щоб забезпечити хороший врожай, хоча ходять чутки, що сусідні поселення на півночі думають облишити «лотерею».
Підготовка до лотереї починається напередодні, коли містер Саммерс і містер Грейвс роблять паперові картки і список усіх родин селища. Коли картки готові, вони кладуться в чорну коробку, яка зберігається ніч у сейфі вугільної компанії.
Зранку в день лотереї люди збираються близько десяти ранку, щоб встигнути все зробити ще до ланчу. Спершу голови сімей тягнуть картки (у першій частині лотереї чоловіки мають бути старше 16). Білл Хатчінсон витягує картку з чорною плямою, що означає, що його сім'я була обрана. У другій частині картки тягнуть тільки окремі члени сім'ї, незалежно від віку. Дружина Білла — Тессі — отримує помічену картку. Після жеребу картки пускають за вітром. Згідно з традицією, жителі беруть камені й оточують Тессі. У кінці оповідання жінку забивають камінням, поки вона нарікає на несправедливість ситуації.
Сприйняття
Читачі Багато читачів вимагало пояснення історії, і через місяць після публікації Ширлі відповіла в «San Francisco Chronicle» (22 липня 1948):
Джексон жила в Північному Беннінгтоні, і її коментар показує, що вона мала на думці Беннінгтон, коли писала «Лотерею». У лекції 1960 року (надрукованій у її колекції «Ходімо разом зі мною» () Джексон згадує гнівні листи, які вона отримала в 1948 році:
Нью-Йоркер не отримував записи телефонних дзвінків, але листи, адресовані Джексон, перенаправлялися їй. Того літа вона постійно забирала з собою 10-12 листів. Вона також отримувала тижневі посилки від Нью-Йоркера з листами і питаннями, адресованими тижневику чи редактору Гарольду Россу, а також копії відповідей редакції.
Критики У своєму есе «„Лотерея“: символічний тур силою», Хелен Небкар, заявляє, що кожне ім'я має символічне значення:
У «Забиття камінням місіс Хатчінсон значення контексту в „Лотереї“» (1988) Фріц Ошлейгар написав:
В іншому медіа На додачу до багатьох перевидань у різних тижневиках, збірках і підручниках «Лотерея» також була адаптована для радіо, телебачення, балету в 1953 році, фільми в 1969 і 1997 роках, опери і одноактної вистави під керівництвом Томаса Мартіна.
19 епізод 3 сезону «Сімпсонів» в одній зі сцен згадується книга «Лотерея».
Фільм 1996 Телефільм Ентоні Спіннера вийшов 29 вересня 1996 на NBC. Був номінований на премію Сатурн 1997-го року за кращу телепостановку.
Посилання «The Lottery» в списку ISFD Детальний опис сюжету Аналіз, теми, цитати для учнів і вчителів Аудіо зачитане акторкою Морін Степлтон
Примітки