Boeing AH-6 — це серія легких ударних вертольотів на основі родини MH-6 Little Bird та MD 500. Розроблені Boeing Rotorcraft Systems, вони включали демонстраційний Unmanned Little Bird (ULB), A/MH-6X Mission Enhanced Little Bird (MELB) та AH-6I і AH-6S.

Проєктування і розробка Демонстраційна модель Unmanned Little Bird, яка є переробкою Боїнга з цивільної машини MD 530F, вперше піднялася у повітря 8 вересня 2004 і зробила свій перший автономний політ 16 жовтня 2004.«Boeing Unveils Low-Cost, Versatile 'Little Bird' That Can Fly Manned or as UAV» .

У квітні 2006 Боїнг використали ULB для демонстрування можливостей іншого вертольота, у даному випадку AH-64 Apache, з дистанційного керування озброєнням ULB як частини програми Boeing Airborne Manned/Unmanned System Technology Demonstration (AMUST-D). Для початкових випробувань, вертоліт Apache Longbow стояв на землі, у той час як ULB перебував у повітрі на відстані кількох миль. Було здійснено постріл ракетою Hellfire з ULB тестувальником який сидів на місці другого пілота у вертольоті Apache. Обидва вертольоти мали загальне тактичне обладнання для передачі даних розроблене L-3 Communications.«Boeing Apache and Unmanned Little Bird Demonstrator Test Expands UAV Control» .

Демонстраційна машина ULB вперше піднялася у повітря без пілота 30 червня 2006 на полігоні армії США Юма, у програму польоту входили: 20-хвилинний політ з озброєною розвідкою, спостереженням і рекогносцировкою навколо об'єкта. Усі попередні 450 годин дослідних польотів на стадії розробки відбувалися з пілотом на борту, у той час як вертольотом керували дистанційно з землі.«Boeing Unmanned Little Bird Demonstrator Helicopter Flies Unmanned for First Time» .Kress, Adam.

Після успіху ULB, Боїнг використав технології у A/MH-6, назвавший його A/MH-6X. 20 вересня 2006 перший A/MH-6X піднявся у повітря на полігоні Boeing Rotorcraft Systems у Меса, Аризона з пілотом на борту. Вантажопідйомність ULB Demonstrator складала 1088 кг, а MELB вже отримав вантажопідйомність на 453 кг більшу. A/MH-6X схожий на A/MH-6M, але має новий прототип скляного кокпіту і численні оновлення електроніки і авіоніки.«Boeing Manned/Unmanned Light Helicopter Makes First Flight» . A/MH-6X може керуватися пілотом або дистанційно, за вибором, що є гібридом ULB demonstrator та A/MH-6M Little Bird який використовується командуванням спеціальних операцій армії США.«Army Technology-Unmanned Little Bird project» . army-technology.com

Боїнг сам фінансував програму розробки; вони мають намір продавати вертоліт як військовим так і цивільним на теренах США та іншим країнам. Приблизна вартість вертольота US$2 млн. Система безпілотного польоту розроблена таким чином щоб її можна було встановлювати на інші вертольоти в тому числі і Apache. Unmanned Little Bird зробила повністю автономний політ у червні 2010, в тому числі оминаючи перешкоди за допомогою LIDAR.Spice, Byron. Koski, Olivia.

У 2009 повідомили про те, що Боїнг працює над «AH-6S Phoenix» для армії США яка відновила програму Armed Reconnaissance Helicopter (ARH), яка отримала нову назву Озброєний повітряний розвідник (. AH-6S на  довший для того, щоб зберегти екіпаж вертольота якщо його зіб'ють. Також вертоліт отримає подовжений аеродинамічний ніс для розміщення бортового радіоелектронного обладнання. Кабіна AH-6S і композитні лопаті несного гвинта взято з AH-64D Block III. AH-6S буде мати покращений хвостовий гвинт і більш потужний двигун Rolls-Royce 250-CE30.«Boeing's new Phoenix rises from ARH ashes» . Flight International, 7 January 2009.«Boeing Offers Army Two ARH Alternatives» . Aviation Week, 8 January 2009. Тривалість польоту Little Bird складе 12 годин, а максимальне корисне навантаження .

AH-6i є експортним варіантом AH-6S. Перший політ AH-6i відбувся 16 вересня 2009.«Boeing AH-6i Light Attack/Reconnaissance Helicopter Makes 1st Flight» . Йорданія виявила зацікавленість у замовленні AH-6i у травні 2010.«Jordan to buy AH-6is» . У жовтні 2010 Саудівська Аравія замовила 36 AH-6i зі схожим обладнанням і озброєння у США через Іноземні військові продажі.«Saudi Arabia — AH-64D APACHE, UH-60M BLACKHAWK, AH-6i Light Attack, and MD-530F Light Turbine Helicopters» .Bruno, Michael.  Корпорація Kaman випускає змінні вуглепластикові (на епоксидному зв'язуючому) лопаті для AH-6.TRAUTVETTER, Chad.

Улітку 2011 H-6U виконав автономні приземлення на вантажівку яка рухалася для французьких компаній Thales та DCNS для французького Головного управління озброєнь, під час підготовки до морських випробувань на французькому фрегаті у 2012.Thisdell, Dan. Thales completes successful flight demonstration for full automatic landing and deck landing of one-ton class rotary wing UAVs Thales, 14 June 2011.

У жовтні 2012 AH-6i закінчив демонстраційні польоти для армії США у рамках програми Озброєний повітряний розвідник. Хоча AH-6i розрахований на міжнародних покупців, Боїнг вирішили представити його у цій програмі для армії США.«Boeing demonstrates AH-6i for US Army» . Програма AAS була закрита наприкінці 2013.Outgoing General: US Army Must Continue To Fund Research and Development  — Defensenews.com, 14 January 2014

У грудні 2012 Боїнг демонстрували версію Unmanned Little Bird AH-6 армії Південної Кореї. Вертоліт літав у автономному режимі протягом 25 хвилин демонструючи можливості систем дистанційного керування які можна встановити на армійських вертольотах MD 500 Defender.Little Bird demo for the Republic of Korea .

У вересні 2013, Aurora Flight Sciences і Боїнг запропонували H-6U Little Bird корпусу морської піхоти США, для проведення випробувань можливостей безпілотної розвідки і спостереження. Боїнг, який виступав субпідрядником, випустив Little Bird без керування людиною, але у кабіні знаходився пілот згідно вимог Федеральної повітряної адміністрації під час тестувань у Манансасі, Вірджинія. H-6U виступав проти безпілотного Kaman K-MAX, який мав корисне навантаження на зовнішніх пілонах у  і повинен був використовуватися для доставки боєприпасів морпіхам. Випробування було розпочато у лютому 2014 на базі Корпусу морської піхоти Куантіко.USMC Unmanned Lift Competition Taking Shape  — Defensenews.com, 25 September 2013

Морпіхи з Куантіко повідомили, що змогли посадити безпілотний Little Bird, як і K-MAX, автономно з допомогою планшету у квітні 2014. Вертольоти були оснащені обладнанням за технологією Автономна Повітряна Транспортна/Утилітарна система (), яка поєднувала покращені алгоритми Лідар та електронно-оптичні/інфрачервоні сенсори які допомагають оператору обирати точку приземлення вертольоту на непідготовлений майданчик. Автономна посадка без необхідності дистанційного керування або теле-операції знижує навантаження на оператора і дозволяє їм виконувати завдання по розвантаженню вантажів або евакуювати поранених. Вага системи AACUS , тому її можна легко встановити на такі літальні апарати як CH-53E Super Stallion та V-22 Osprey. За словами конт-адмірала Метью Кландера, командувача дослідженнями ВМС, використання системи можливе з 2015—2016.Osborn, Kris (5 April 2014). Управління військово-морських досліджень обрало Aurora Flight Sciences та Unmanned Little Bird для завершення розробки прототипу системи AACUS замість Lockheed та K-MAX.Aurora beats Lockheed bid to develop iPad-based UAS controller  — Flightglobal.com, 6 May 2014

Варіанти Unmanned Little Bird (ULB) UAV демонстратор A/MH-6X Mission Enhanced Little Bird (MELB) AH-6I Експортна версія AH-6S. AH-6S Phoenix Версія AH-6 запропонована для програми армії США Озброєний повітряний розвідник.

Оператори

Королівські ВПС Йорданії

Армія Саудівської Аравії (12, 24 замовлено)Carey, Bill. «Boeing Wins FMS Contract to Suppy AH-6is To Saudi Arabia » AINonline, 2 September 2014.

У вересні 2019 року Державний департамент США схвалив продаж восьми гелікоптерів Таїланду. В лютому 2022 року підписали контракт на поставку, а доставили виготовлені борти до країни у вересні 2026 року.

Тактико-технічні характеристики ULB/MD530F

Див. також

Примітки

Посилання Unmanned Little Bird page on Boeing site