Бересте́йський пові́т () — у 1920—1939 роках повіт Поліського воєводства Польської Республіки.

Історія Після окупації поляками Берестейщини в лютому 1919  р. збережений колишній Берестейський повіт Холмської губернії Української Народної Республіки (до того — Гродненської губернії Російської імперії).

12 грудня 1920 року вилучені гміни Половці, Вєжховєц, Дмітровіче і Дворце до новоутвореного Біловезького повіту, але ці гміни повернені назад після входження Біловезького повіту до Білостоцького воєводства 19 лютого 1921 р.Ustawa z dnia 4 lutego 1921 r. o unormowaniu stanu prawno-politycznego na ziemiach, przyłączonych do obszaru Rzeczypospolitej na podstawie umowy o preliminaryjnym pokoju i rozejmie podpisanej w Rydze dnia 12 października 1920 r. Повітове місто — Берестя. У склад повіту входило 22 сільські гміни, 1 місто і 2 містечка.

Антиукраїнська політика польської влади знайшла продовження при проведенні перепису, коли українців рахували «тутейшими», поляками або білорусами. Станом на 1931 рік за урядовими публікаціями населення повіту становило 1215 927 осіб (23,3 % поляків, 14,9 % євреїв, 7,9 % білорусів 44,1 % «тутешніх» і лише 8,3% українців).

Українська «Просвіта на Поліссі» мала свої гуртки в 56 селах Берестейського повіту.

Після радянської анексії включений 4 грудня 1939 року до новоутвореної Берестейської області. Ліквідований 15 січня 1940 року внаслідок реорганізації області на райони. Під час німецької окупації територія була включена до Берестейського ґебіту Генеральної округи Волинь-Поділля Райхскомісаріату Україна з центром у Бересті, тобто німці визнавали Берестейщину українською етнічною територією.

Адміністративний поділ

1 січня 1923 р. вилучено село Підбульково з гміни Рогожна Кобринського повіту і включено до гміни Косичі Берестейського повіту.Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 13 listopada 1922 r. o włączeniu wsi Podbulkowo gminy Rohoźna powiatu kobryńskiego do gminy Kosice powiatu brzeskiego.

1 січня 1926 р. вилучено село Вєлюнь зі гміни Збіроґі Кобринського повіту і включено до гміни Косичі Берестейського повіту.Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 23 września 1925 r. w sprawie wyłączenia wsi Wieluń z gminy Zbirogi w powiecie kobryńskim i włączeniu do gminy Kosicze w powiecie brzeskim.

Розпорядженням Ради Міністрів 19 березня 1928 р.Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 19 marca 1928 r. o zmianie granic powiatów na obszarze województwa poleskiego. Dz.U. 1928 nr 45 poz. 427 : територія ліквідованої ґміни Мокрани Кобринського повіту включена до ґміни Вєлькорита Берестейського повіту за винятком сіл Осова і Ляховці, включених до ґміни Малорита вилучені поселення — села: Буяки, Харитони, Готовичі, Карабани, Лідими, Максими, Очки, Смоляни, Сичі, Вітошки, Волоски, Залісся, Забережжя і Збироги, фільварки: Буяки, Поплави і Смолин, селище Смолин-Янівський та колонію Макаси із ґміни Збироги Кобринського повіту і включено їх до ґміни Косичі Берестейського повіту ліквідовано ґміну Дворце, а села: Дворці, Дідівка Мала, Дідівка Селика, Грудовики, Ганьці, Ліски, Пересік, Великоліс і Воля, фільварки: Сокольник і Залав'я та селище Діброва і колонія Павлюківщина включені до ґміни Городечна Пружанського повіту, та села: Хідри Малі, Хідри Великі і Ясень та фільварки Буянець і Засьби — до ґміни Шерешув Пружанського повіту, також села: Чемери, Кривляни і Підрічани — до ґміни Камєнєц Літевскі Берестейського повіту вилучені поселення — села: Черняни, Гута Шкляна і Малинівка та колонії Черняни, Новий Двір і Старий Двір з ґміни Вєлькорита Берестейського повіту і включено їх до ґміни Новосюлкі Кобринського повіту.

Розпорядженням Міністра внутрішніх справ Польщі 23 березня 1928 р.Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 23 marca 1928 r. o zmianach terytorjalnych gmin wiejskich na obszarze województwa poleskiego. ліквідовано ґміни: Лищице, а її територія включена до ґміни Мотикали Половце, а належні до неї села Хлівища, Гола, Піщатка-Половецька, Половці, Суходіл, Ставище, Терехи, Вілька Терехівська, Зубаче і колонія Софіївка включені до ґміни Вєжховіце, решту ж поселень включені до ґміни Високє Літевскє Пшиборово, а її територія включена до ґміни Домачево Радваніче, а її територія включена до ґміни Камєніца Жировєцка Войска, а належні до неї села Голончиці, Ганцевичі, Головчиці, Городище, Любашки, Огородники, Переходи, Роб'янка і Станьковичі та фільварок Городище і селище Богачі включені до ґміни Дмітровіче, решту ж поселень включено до ґміни Ратайчице Жицін, а її територія включена до ґміни Камєнєц Літевскі.

Розпорядженням Ради Міністрів 31 травня 1929 р. межі міста Берестя розширені за рахунок приєднання земель ґмін Косіче і Камєніца-ЖировіцкаRozporządzenie Rady Ministrów z dnia 31 maja 1929 r. o rozszerzeniu granic miasta Brześcia n/Bugiem w powiecie brzeskim, województwie poleskiem.

1 квітня 1932 р. село, колонія і військове селище Лісовчиці та села Рушили і Ґершони з ґміни Ратайчице передані до ґміни Вєжховіце, а село Зубаче передане з ґміни Вєжховіце до ґміни Високє ЛітевскєRozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 26 lutego 1932 r. o zmianie granic gmin wiejskich Ratajczyce, Wierzchowice i Wysokie Litewskie w powiecie brzeskim, województwie poleskiem. .

Розпорядженням міністра внутрішніх справ 18 квітня 1934 р. межі міста Кам'янець розширені за рахунок приєднання земель ґміни Камєнєц ЛітевскіRozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 18 kwietnia 1934 r. o zmianie granic miasta Kamieńca Litewskiego w powiecie brzeskim, województwie poleskiem. , а міста Високе-Литовське — ґміни Високє ЛітевскєRozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 18 kwietnia 1934 r. o zmianie granic miasta Wysokiego Litewskiego w powiecie brzeskim, województwie poleskiem. .

Гміни Дмітровіче Домачево Дворце (до 1928) Камєніца Жировєцка Камєнєц Літевскі Косіче Лищице (до 1928) Малорита Мєдна Мотикали Олтуш Половце (до 1928) Пшиборово (до 1928) Радваніче (до 1928) Ратайчице Турна Вєлькорита Вєжховіце Войска (до 1928) Волчин Високє Літевскє Жицін (до 1928)

Міста Берестя Кам'янець Високе

Примітки