Міжнаро́дні ме́дико-саніта́рні пра́вила 2005 року (скорочено — ММСП 2005 року; іноді Міжнародні санітарні правила; ) — офіційний документ Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), який був прийнятий 58-ю асамблеєю ВООЗ 23 травня 2005 року. Він регламентує дії всесвітньої системи охорони здоров'я у випадку виникнення різних надзвичайних ситуацій в галузі охорони здоров'я.
Історичні відомості Перші санітарні правила були започатковані у 1851 році в Парижі, коли представники (лікарі та дипломати) 12 країн Європи того часу (Австрійської імперії, Великої Британії, Ватикану, Королівства Греція, Іспанської імперії, Португальського королівства, Російської імперії, Сардинського королівства, Сицилійського королівства, Великого герцогства Тосканського, Османської імперії, Другої французької імперії) на Першій міжнародній санітарній конференції прийняли «Першу міжнародну санітарну конвенцію», завданням якої було розроблення заходів щодо захисту територій від холери. Але повноцінної конвенції добитися не вдалося, через що була зібрана друга санітарна конференція теж в Парижі у 1859 році, яка теж не дала узгодження усіх країн. Лише у 1866 році на третій Міжнародній санітарній конференції в Константинополі повноцінно уклали «Міжнародну санітарну конвенцію» і прийняли «Міжнародний карантинний статут». У них встановлено максимальний і мінімальний карантинні періоди для натуральної віспи, чуми і холери, уточнювалися портові санітарні правила і функції карантинних станцій, визначалася важливість своєчасного отримання епідеміологічної інформації в здійсненні міжнародного співробітництва щодо запобігання поширенню інфекційних хвороб. Однак остаточна редакція конвенції та статуту була здійснена тільки в 1892 році. Процес вироблення стратегії боротьби з цими тяжкими хворобами був непростим, про це свідчить той факт, що за 100 років з 1851 року міжнародні конференції для узгодження та змін у конвенції та статуті збиралися 22 рази.
У 1951 році були прийняті перші ММСП на Четвертій сесії Всесвітньої Асамблеї ВООЗ. ММСП 1969 року охоплювали 6 «карантинних хвороб» (чума, холера, натуральна віспа, жовта гарячка, епідемічні висипний і поворотний тифи), в 1973 і в 1981 роках були внесені зміни головним чином для того, щоб скоротити число охоплених хвороб з 6 до 3 (жовта гарячка, чума і холера) і відобразити глобальну ліквідацію натуральної віспи.
З огляду на збільшення міжнародних поїздок і торгівлі, а також виникнення і повторне виникнення нових міжнародних небезпек, пов'язаних з хворобами, 48-я сесія Всесвітньої Асамблеї ВООЗ у 1995 році закликала переглянути деякі положення ММСП, прийняті в 1969 році. Епідемія тяжкого гострого респіраторного синдрому в 2002—2003 роках, в результаті якої в 35 країнах світу було виявлено 8461 випадок хвороби, і як наслідок, 916 осіб загинуло, стала безпосереднім поштовхом для створення нових ММСП, які були прийняті на 58-й сесії Всесвітньої Асамблеї ВООЗ 23 травня 2005 року, а набули чинності 15 червня 2007 року. Основною метою цих нових правил стало «запобігання міжнародному поширенню хвороб, боротьба з ними і прийняття відповідних заходів на рівні суспільної охорони здоров'я».
Мета і сфера застосування цих ММСП Лежить у площині запобігання міжнародному поширенню хвороб, захисту від них, боротьбі з ними і прийнятті заходів у відповідь на рівні суспільної охорони здоров'я, які співмірні з ризиками для здоров'я населення та обмежені ними, і що не створюють зайвих перешкод для міжнародних перевезень і торгівлі.
Принципи ММСП 2005 року Ці правила здійснюються з повною повагою до гідності, прав людини і основних свобод людей. При здійсненні цих правил керуються статутом Організації Об'єднаних Націй (ООН) і статутом ВООЗ. При здійсненні цих правил керуються метою забезпечення їхнього універсального застосування для захисту всіх народів світу від міжнародного поширення хвороб. Держави мають відповідно до статуту ООН і принципами міжнародного права суверенним правом приймати та застосовувати закони відповідно до своєї політики в галузі охорони здоров'я. При цьому вони мусять підтримувати цілі цих правил.
Інновації ММСП 2005 року ММСП (2005 рік) містять ряд нововведень, зокрема: сфера застосування не обмежується будь-якою конкретною хворобою або способом передачі, а охоплює «хворобу або медичний стан, незалежно від походження або джерела, які являють або можуть становити ризик завдання людям значної шкоди»; зобов'язання держав-учасників створити певний мінімальний основний потенціал суспільної охорони здоров'я; обов'язок держав-учасників повідомляти ВООЗ про події, які відповідно до визначених критеріїв можуть являти собою надзвичайну ситуацію в області суспільної охорони здоров'я, яка має міжнародне значення; положення, які уповноважують ВООЗ брати до уваги неофіційні повідомлення про події (повідомлення в суспільних мережах, ЗМІ, тощо), пов'язаних із громадською охороною здоров'я, і отримувати від держав-учасників підтвердження таких подій; процедури оголошення Генеральним директором ВООЗ «надзвичайної ситуації у сфері охорони здоров'я, яка має міжнародне значення» і випуску відповідних тимчасових рекомендацій після прийняття до уваги думок Комітету з надзвичайних ситуацій; захист прав усіх людей і осіб, які здійснюють поїздки; створення системи Національних координаторів із ММСП та Контактних пунктів ВООЗ із ММСП для термінового обміну інформацією між державами-учасниками і ВООЗ. Застосування ММСП (2005 рік) не обмежується тільки конкретними хворобами, і передбачається, що ММСП збережуть свою відповідність і придатність протягом багатьох років навіть в умовах триваючої еволюції хвороб і факторів, які визначають їхнє виникнення і передачу.
Повідомлення країною ВООЗ про можливість надзвичайної ситуації Кожна держава-учасниця оцінює події, що відбулися на її території, за допомогою схеми прийняття рішень, що міститься в Додатку 2 ММСП 2005 року. Кожна держава-учасниця повідомляє ВООЗ за допомогою найефективніших наявних зв'язків через Національного координатора ММСП і протягом 24 годин після оцінки медико-санітарної інформації про всі події, що відбулися на її теренах, які відповідно до схеми прийняття рішення можуть являти собою надзвичайну ситуацію в області суспільної охорони здоров'я, що має міжнародне значення, а також відомості про будь-які медико-санітарні заходи, прийняті країною у відповідь на ці події. Якщо повідомлення, отримане ВООЗ, належить до компетенції Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ), то ВООЗ негайно повідомляє про це МАГАТЕ.
Після першого повідомлення держава-учасник продовжує пересилати ВООЗ своєчасну, точну і досить докладну медико-санітарну інформацію, яку вона має у своєму розпорядженні, по можливості включаючи визначення випадків, лабораторні результати, джерело і вид ризику, число випадків захворювання і смерті, умови, що впливають на поширення хвороби, і застосовані медико-санітарні заходи. За необхідності країна повідомляє про наявні труднощі та необхідність підтримки з боку ВООЗ, інших закладів у реагуванні на потенційні надзвичайні ситуації в області суспільної охорони здоров'я, що мають міжнародне значення.
Якщо у держави-учасниці є фактичні дані незалежно від походження або джерела інформації про несподівану або незвичайну подію в галузі суспільної охорони здоров'я, яке може створити надзвичайну ситуацію в області суспільної охорони здоров'я, воно надає ВООЗ всю відповідну медико-санітарну інформацію.
ВООЗ може брати до уваги повідомлення з інших джерел, крім звичайних повідомлень або консультацій, і оцінює ці дані у відповідності зі сформованими епідеміологічними принципами, а потім доводить цю інформацію до відома держави-учасниці, на території якої ця надзвичайна подія імовірно трапилася. Перш ніж вжити будь-які дії на основі таких іншоджерельних повідомлень, ВООЗ, відповідно до процедури перевірки консультується з державою-учасницею, на території якої імовірно відбувається подія, і робить спробу отримати від неї офіційне підтвердження. З цією метою ВООЗ надає державам-учасницям отриману інформацію і, тільки якщо це належним чином обґрунтовано, ВООЗ може зберегти конфіденційність джерела. Держави-учасниці протягом 24 годин інформують ВООЗ тією мірою, якою це практично можливо, про отримання даних стосовно ризику для здоров'я населення за межами їх території, що може спричинити міжнародне поширення хвороби і що проявилось у результаті експортованих або імпортованих: випадків захворювання людей; переносників інфекції або внаслідок контамінації; товарів, які заражені (контаміновані).
ВООЗ пропонує державі-учасниці перевірити повідомлення з інших джерел щодо подій, які можуть являти собою надзвичайну ситуацію, яка імовірно відбувається на території цієї держави. У таких випадках ВООЗ інформує відповідну державу-учасницю про те, які повідомлення вона прагне перевірити. Відповідно кожна держава-учасник, на вимогу ВООЗ, перевіряє і надає: протягом 24 годин — початкову відповідь на запит ВООЗ або його підтвердження; протягом 24 годин — наявну інформацію в галузі суспільної охорони здоров'я про стан подій, згаданих в запиті ВООЗ;
У тих випадках, коли ВООЗ отримує інформацію про надзвичайну ситуацію, вона пропонує співпрацю з відповідною державою-учасницею в оцінці можливості міжнародного поширення хвороби, можливих перешкод для міжнародних перевезень і адекватності заходів контролю. Така пропозиція може включати співпрацю з іншими організаціями, що займаються розробкою стандартів, а також пропозицію щодо мобілізації міжнародної допомоги з метою надання національним органам підтримки в проведенні або координації оцінок на місцях. На прохання держави-учасниці, ВООЗ надає їй інформацію на підтримку такої пропозиції.
Якщо держава-учасниця не приймає пропозицію про співпрацю, ВООЗ може, якщо це виправдано масштабом ризику для здоров'я населення, повідомити іншим державам ту інформацію, якою вона володіє, продовжуючи пропонувати державі-учасниці співпрацю з ВООЗ з урахуванням думки даної держави.
Інформація від ВООЗ ВООЗ направляє в конфіденційному порядку інформацію про надзвичайну ситуацію всім державам-учасницям і, в разі потреби, відповідним міжурядовим організаціям якомога швидше і з допомогою найефективніших наявних засобів ту медико-санітарну інформацію, яку вона отримала і яка необхідна для того, щоб дати державам-учасникам можливість вжити відповідних заходів у зв'язку з ризиком для здоров'я населення. ВООЗ повідомляє іншим державам-учасницям ту інформацію, яка може полегшити їм запобігання подібним інцидентам.
ВООЗ також використовує отриману інформацію для цілей перевірки, оцінки і допомоги відповідно до цих ММСП, і, якщо з державами-учасниками, згаданими в цих положеннях, не узгоджено інше, представляє цю інформацію іншим державам як широко доступну тільки після того, як: подія визначена як така, що являє надзвичайну ситуацію в області суспільної охорони здоров'я, що має міжнародне значення, або інформація, яка свідчить про міжнародне поширення інфекції або контамінації, підтверджена ВООЗ у відповідності зі сформованими епідеміологічними принципами, або є дані, що підтверджують, що: заходи проти міжнародного поширення навряд чи будуть успішними через характер контамінації, патогена, переносника або резервуара; або у держави-учасниці відсутні оперативні можливості для застосування необхідних заходів щодо запобігання подальшому поширенню хвороби; або характер і масштаби міжнародного переміщення осіб, що здійснюють поїздки, багажу, вантажів, контейнерів, перевізних засобів, товарів або поштових посилок, які можуть бути інфіковані або контаміновані, вимагають негайного застосування міжнародних заходів контролю. ВООЗ проводить консультації з державою-учасником, на території якого відбувається дана подія, про свій намір надати таку інформацію.