Га́йда або карруката (, англо-сакс.: hϊd або hiwisc; ) — одиниця величини земельних ділянок у англосаксонській Британії (за винятком Кенту та територій данського права). Одна гайда являла собою величину оброблюваної земельної ділянки, достаньої для утримання сім'ї одного вільного селянина-керла.

Реальна площа гайди варіювалась в залежності від регіону: так у Кембриджширі та, скоріш за все, у інших середньоанглійських областях, звичайна гайда досягала 120 акрів орної землі, у той час, як в Вілтширі та Дорсеті всього 40Stenton, F. Anglo-Saxon England. Oxford, 1973.. Різниця у площі гайд у різних регіонах пояснювалась тим, що гайда фактично була не одиницею площі землі, а одиницею її продуктивності. Спочатку гайда була земельним володінням одного вільного землероба або однієї сім'їГуревич А. Я. Английское крестьянство в X — начале XI вв. — Средние века. — вып. IX. — М., 1957.. Відповідно обов'язки вільного землероба у ранніх англосаконських королівствах (військова служба у фірді, продуктова рента королю, утримання мостів та замків) розподілялись по гайдам. Надалі практика оцінки землі у фіскальних або інших державних цілях збереглась, попри те, що самі гайди перестали являти собою володіння однієї сім'ї.

У кінці англосаксонського періоду гайда фактично стала одиницею обкладення земельних володінь державними та феодальними повинностями: так при Ательстані від кожних 5 гайд землі виділявся 1 озброєний солдат у королівське ополчення, а при зборі данських грошей від кожної гайди сплачувалось 2 шилінги. Гайда також мала адміністративно-територіальну функцію: поселенням англосаксів, у залежності від їхньої величиниІмовірно, кількість гайд присвоєних кожному поселенню відповідала традиційній величині продуктової ренти, що сплачувалась мешканцями цих поселень королю. присвоювалось 5, 10, 20 або більше (але кратне 5) число гайд, згідно з яким конкретне село або містечко несли повинності на користь короля, території з населенням, що відповідало 100 гайдам, утворювали сотні, які у свою чергу групувались у графства.

Гайда зберегла своє фіскальне значення і деякий час після нормандського завоювання. Ще у «Книзі Страшного суду»Книга Страшного суду на сайті Національного архіву Великої Британії. гайда грає роль одиниці оцінки і обкладення земель у південній та середній Англії (за винятком Кету та Данелагу).

Одна четверта частина гайди називалась віргатою та була базовою одиницею наділу феодально залежного селянства (англосаксонських гебурів, а після нормандського завоювання — вілланів).

Примітки

Див. також

Сулунг Віргата Коку (міра)

Посилання

Гайда на сайті www.sizes.com Гайда в англосаксонських грамотах

Література

Гуревич А. Я.: Из истории имущественного расслоения общинников в процессе феодального развития Англии. — Средние века. — вып. VIII. — М., 1955. Гуревич А. Я.: Английское крестьянство в X — начале XI вв. — Средние века. — вып. IX. — М., 1957. Соколова М. Н.: Свободная община и процесс закрепощения крестьян в Кенте и Уэссексе в VII — X вв. — Средние века. — вып. VI. — М., 1955. Stenton, F.: Anglo-Saxon England. Oxford, 1973. Tait, J.: Large Hides and Small Hides, 1902.