48-й окремий штурмовий батальйон  — військове формування Сухопутних військ Збройних сил України.

Найменування Починаючи з 2016 року, назва «Батальйон імені Номана Челебіджихана» використовувалася щодо пов'язаного з кримськотатарським рухом добровольчого формування. Номан Челебіджихан, який жив у 1885–1918 роках, був кримськотатарським політичним і громадським діячем, письменником та поетом, одним з організаторів Першого Курултаю кримськотатарського народу, головою уряду Кримської Народної Республіки, проголошеної у 1917 році, а також муфтієм мусульман Криму, Литви, Польщі та Білорусі. Він був одним із діячів кримськотатарського національного руху початку XX століття та виступав за національне відродження кримських татар, розвиток освіти кримськотатарською мовою, свободу віросповідання і політичні права кримськотатарського народу.

Вибір цього імені був пов'язаний із кримськотатарським складником підрозділу та його зв'язком із Кримом. Після початку повномасштабного вторгнення до формування долучилися добровольці, значну частину яких становили кримські татари та вихідці з окупованого Криму; у подальшому цей склад став основою підрозділу, що у 2023 році був розгорнутий у 48-й окремий штурмовий батальйон. Сам Ленур Іслямов, пояснюючи значення назви, зазначав, що підрозділ прагнув «не заплямувати ім'я Номана Челебіджихана».

У 2023 році командир батальйону Ленур Іслямов внутрішнім наказом запровадив найменування «імені Номана Челебіджихана» та ініціював процедуру його офіційного присвоєння на рівні Генерального штабу Збройних сил України. Однак процедура не була завершена, тому це найменування залишилося неофіційним, хоча широко використовувалося у публікаціях про підрозділ.

Попри неофіційний статус найменування, назва «48-й окремий штурмовий батальйон імені Номана Челебіджихана» тривалий час використовувалася самим підрозділом, українськими медіа та іншими публічними джерелами.

Історія Передумови створення

Після російської окупації Криму у лютому—березні 2014 року та встановлення Російською Федерацією контролю над півостровом частина кримськотатарського населення продовжила виступати за відновлення територіальної цілісності України. 27 березня 2014 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію 68/262, якою підтвердила територіальну цілісність України в її міжнародно визнаних кордонах. Українська влада також визначила території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя тимчасово окупованими територіями України.

У вересні 2015 року представники кримськотатарського народу за підтримки українських добровольчих та громадських організацій розпочали на адміністративному кордоні з Кримом громадянську блокаду півострова. 20 вересня учасники акції перекрили рух вантажного транспорту через основні автомобільні шляхи, що сполучали материкову Україну з Кримом. Організатори вимагали, зокрема, припинення переслідувань кримських татар, звільнення українських політичних в'язнів та створення умов для повернення Криму під контроль України. У листопаді 2015 року акція перейшла також до енергетичного етапу.

На тлі блокади частина її учасників почала розглядати можливість створення окремого кримськотатарського добровольчого підрозділу. У грудні 2015 року один із координаторів блокади Ленур Іслямов оголосив про формування добровольчого батальйону, який мав отримати ім'я Номана Челебіджихана — кримськотатарського політичного та громадського діяча початку XX століття. За повідомленнями того часу, передбачалося, що батальйон складатиметься приблизно з 560 військовослужбовців та виконуватиме завдання, пов'язані з охороною адміністративного кордону з Кримом і подальшим поверненням півострова під контроль України.

На початку 2016 року повідомлялося, що до формування підрозділу вже записалося близько 250 добровольців. Водночас на той момент не існувало остаточного рішення української держави про офіційне включення цього формування до складу силових структур, а представники Національної гвардії наголошували на необхідності його законодавчого оформлення. Таким чином, перші етапи формування добровольчого батальйону імені Номана Челебіджихана були безпосередньо пов'язані з громадянською блокадою Криму 2015 року та діяльністю її учасників на адміністративному кордоні з окупованим півостровом.

Створення та діяльність у 2016—2021 роках

У лютому 2016 року Ленур Іслямов зареєстрував громадське формування з охорони громадського порядку та державного кордону «Аскер». Його учасники почали спільно з українськими прикордонниками патрулювати адміністративний кордон з окупованим Кримом. Фактично саме «Аскер» став основною організаційною формою діяльності добровольців, пов'язаних із проєктом батальйону імені Номана Челебіджіхана.

У 2016—2017 роках представники «Аскеру» продовжували діяльність у районі Чонгара та інших ділянок адміністративного кордону. У лютому 2017 року на Чонгарі стався конфлікт між членами «Аскеру» та військовослужбовцями Збройних сил України. На той час батальйон імені Номана Челебіджіхана все ще не мав окремого номера військової частини та перебував на стадії формування.

Після 2016 року назва «батальйон імені Номана Челебіджіхана» продовжувала використовуватися щодо добровольців, які діяли на адміністративному кордоні з Кримом. Водночас офіційного військового підрозділу Збройних сил України з таким статусом у цей період створено не було. Учасники формування не брали участі в бойових діях на Донбасі, а основною сферою їхньої діяльності залишалися охорона громадського порядку та патрулювання прикордонної території.

У наступні роки окремі колишні учасники формування зазнали переслідувань з боку російських окупаційних органів у Криму. Російські правоохоронні органи звинувачували мешканців півострова в участі у «батальйоні імені Номана Челебіджіхана», хоча українські та правозахисні джерела наголошували на відсутності в нього офіційного статусу військової частини в зазначений період.

Таким чином, у 2016—2021 роках батальйон імені Номана Челебіджіхана існував передусім як добровольчий проєкт та пов'язане з ним громадське формування, діяльність якого була зосереджена на адміністративному кордоні з окупованим Кримом. Новий етап в історії підрозділу розпочався після початку повномасштабного російського вторгнення у лютому 2022 року.

Входження до Збройних сил України та бойовий шлях у 2022—2026 роках

Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року колишні учасники добровольчого формування імені Номана Челебіджіхана та інші добровольці відновили діяльність на військовій основі. На Київщині було сформовано добровольче формування територіальної громади імені Номана Челебіджіхана, яке згодом увійшло до складу Сил територіальної оборони Збройних сил України як рота вогневої підтримки 251-го батальйону 241-ї окремої бригади Сил територіальної оборони. Командиром роти був Ленур Іслямов. Основу підрозділу становили кримськотатарські та українські добровольці, зокрема вихідці з окупованого Криму.

У 2022 році військовослужбовці підрозділу брали участь в обороні Київської області. Надалі підрозділ виконував бойові завдання на різних напрямках фронту. У складі роти вогневої підтримки його військовослужбовці брали участь, зокрема, в обороні Бахмута. Також підрозділ діяв на Сумщині, Харківщині та Запоріжжі.

У серпні 2023 року підрозділ було розширено та реорганізовано в 48-й окремий штурмовий батальйон. Підрозділ продовжив бойові дії на різних напрямках, зокрема на Запоріжжі та Донеччині. У Донецькій області військовослужбовці брали участь у боях у районі Бахмута, а після переформування — у боях за Старомайорське, Золоту Ниву, Шахтарське та Благодатне.

У 2024 році 48-й ОШБ продовжував бойові дії на Донецькому напрямку. Підрозділ, зокрема, брав участь в обороні Макарівки та Сторожового, а також у боях за Старомайорське. 4 грудня 2024 року було повідомлено про участь бійців 48-го ОШБ у звільненні села Новий Комар Донецької області від російських військ. За даними DeepState, під час операції штурмова піхота батальйону за підтримки розрахунків FPV-дронів витіснила російські сили з населеного пункту.

Упродовж 2024 року батальйон залишався пов'язаний із Силами територіальної оборони, а наприкінці року був переведений до складу Сухопутних військ Збройних сил України. Підрозділ продовжував комплектуватися військовослужбовцями з бойовим досвідом та добровольцями, серед яких значну частину становили кримські татари й вихідці з південних областей України.

На початку 2025 року в батальйоні відбулися кадрові та організаційні зміни. Ленур Іслямов, який очолював підрозділ до січня 2025 року, залишив посаду командира. Після цього частина військовослужбовців колишнього складу 48-го ОШБ перейшла до інших підрозділів. Значна частина його основного складу згодом приєдналася до 426-го стрілецького батальйону.

У серпні 2025 року 48-й ОШБ увійшов до складу Штурмових військ Збройних сил України.

Весною 2026 року 48-й окремий штурмовий батальйон було розформовано, після чого його особовий склад було розподілено між іншими підрозділами Збройних сил України.

Репресії та переслідування Росією Після окупації Криму російська влада розпочала кримінальне переслідування осіб, яких пов'язувала з батальйоном імені Номана Челебіджихана. Перші затримання у так званій «справі батальйону імені Номана Челебіджихана» відбулися в окупованому Криму у 2018 році, а перші вироки окупаційні суди винесли у 2019 році. Серед перших засуджених були Февзі Саганджі, якого засудили до 10 років і 6 місяців позбавлення волі, та Ділявер Гафаров, який отримав 10 років ув'язнення.

Російська сторона розглядає цю справу як переслідування за участь у діяльності організації, яку в Росії визнано терористичною. За даними Кримськотатарського Ресурсного Центру, переслідуваних умовно можна поділити на три групи: військовослужбовців 48-го окремого штурмового батальйону, колишніх учасників добровольчого формування «Аскер» та цивільних осіб, які не брали участі у діяльності цих формувань. Правозахисники наголошують, що російська сторона використовує назву «батальйон імені Номана Челебіджихана» щодо різних категорій осіб, хоча ці формування мали різний правовий статус і не становили єдиної організаційної структури.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року переслідування поширилося і на військовослужбовців 48-го окремого штурмового батальйону, які потрапили в російський полон. За даними Кримськотатарського Ресурсного Центру, станом на 2026 рік у межах цієї справи було незаконно затримано 87 осіб, серед яких 71 цивільний та 16 військовослужбовців 48-го окремого штурмового батальйону. Загалом 61 особа отримала вироки, шість із них заочно. Військовослужбовців батальйону російські суди засуджували до тривалих строків позбавлення волі, кваліфікуючи їхню військову службу як участь у діяльності «терористичної організації».

Одним із таких військовослужбовців був Сейран Асанов, солдат 48-го окремого штурмового батальйону, який потрапив у полон 18 жовтня 2024 року поблизу Золотої Ниви Донецької області. 2 квітня 2026 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив його до 20 років позбавлення волі. У Кримськотатарському Ресурсному Центрі наголосили, що Асанов та інші військовослужбовці батальйону є військовополоненими, а не учасниками терористичної діяльності. У серпні 2026 року Асанова етапували до Владимирського централу для відбування покарання.

За повідомленням Кримськотатарського Ресурсного Центру, один із засуджених у цій справі, Рустем Віраті, помер у російській в'язниці у лютому 2025 року, а Андрій Дубущак зник безвісти.

Структура

Командування штурмові роти вогнева підтримка (міномети, АГС, ПТРК) розвідка та БПЛА-група інженерно-саперний взвод медична служба логістика та забезпечення

Оснащення Піхотна зброя: АК-74, М4, UAR, NLAW, РПГ-7, Стугна-П, міномети (60 мм, 82 мм) Втрати 6 травня 2024 - Ігор Бульдяк. Загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Старомайорське Волноваського району Донецької області.