Проців

Про́ців — село у Вороньківській сільській громаді Бориспільського району Київської області.

Географія Водойми на території села — р. Павлівка, оз. Кошарище, оз. Чорненьке.

Місцевості (кутки) села У Процеві відомі наступні назви кутків: Лебедівка, Сальків, Софіївка, Хутір, Борцівський куток.

Герб У щиті, перетятому зеленим і лазуровим, вузька золота хвилеподібна балка. Поверх усього срібний лебідь з чорними очима і червоними дзьобом та лапами, з розпростертими крилами на золотих гребенях хвиль.Герб села

Історія

Сучасне село складається з трьох раніше окремих сіл: Салькова, Софіївки і Процева. Найдавнішим є Сальков - історія села бере свій початок щонайменше з часів Київської Русі. Тоді було відоме як городище Сальків.

Церква також була лише у Салькові.

У середні віки, за Гетьманщини, виникло селище Проців, що входило до складу Вороньківської сотні Переяславського полку. Пізніше, з середини XVIII ст. у Бориспільській сотні Київського полку.

За описом Київського намісництва 1781 року в селищі Проців було 46 хат. За описом 1787 року в селищі проживало 190 «казених людей».Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 93, 269

Є на мапі 1787 року.

У радянський період у Процеві було засноване одне з перших колективних господарств на території Бориспільського району — артіль «Колос» (1923). Вона об'єднувала 15 родин з 44 їдцями. 1924 року селяни Процівської артілі «Колос» та Ревненської артілі «Не гуляй нива» утворили нове спільне господарство — комуну ім. Леніна.

В 1933 році в селі проживало 1542 жителів і налічувалось 165 дворів. З села Проців виконавцями політики Голодомору було вивезено всі зернові і продовольчі фонди колективного господарства та запаси селянських родин. Від голоду померло в 1932—1933 роках 148 жителів. На місці масових поховань на сільському кладовищі в 1993 році встановлено дерев'яний хрест.

Об'єднання Проціва, Софіївки та Сальківа відбулось між 1946 і 1951 роками.

Історія вулиці Івана Кудрі

1912 — Іван Кудря, радянський диверсант-розвідник, чекіст. Боровся проти українського національно-визвольного руху, здійснював теракти й диверсії, уродженець села.

Уродженці Тименко Григорій (1945—1968) — український поет. Один із шістдесятників.

Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)

Посилання