Бори́с Миха́йлович Гуцуля́к (17 липня 1927, Задубрівці — 20 листопада 2015, Івано-Франківськ) — український хімік, педагог, доктор хімічних наук, професор.
Життєпис Народився 17 липня 1927 року в селі Задубрівці (анексована Польщею ЗУНР; Станиславівське воєводство, нині Снятинського району Івано-Франківської області, Україна) в учительській родині.
Батько — Гуцуляк Михайло Максимович (31.10. 1888, с. Воскресинці, нині Коломийський р-н, Івано-Франківської обл. — 18. 12.1946, с. Келихів, Снятинський район Івано-Франківської обл.), ветеран Першої світової війни, поручник Української Галицької армії (УГА), західноукраїнський педагог і дитячий письменник (належав до кола авторів журналу «Дзвіночок»). Мати — Гуцуляк (до шлюбу Долинюк) Килина Василівна (13.01.1900 — 13.03. 1941, похована в с. Тулова Снятинського району Івано-Франківської обл.) — вчителька, випускниця Снятинської учительської семінарії.
У школу пішов у 1933 р. в с. Келихові біля м. Заболотова Снятинського повіту, куди згодом після народження переїхали вчителювати батьки, потім навчався в Коломийській українській гімназії (до 1944 р.)
З 20 жовтня 1944 р. по 20 жовтня 1948 р. служив у радянській армії: спочатку у 378 запасному полку в селищі Татіщево Саратовської області, а в 1945 р. — в 90 окремому кулеметно-артилерійському батальйоні в Східній Пруссії, з 27 червня 1946 р. — на Південному Сахаліні в 52 артилерійському (гарматному) полку (637 артилерійскої бригади 79 стрілецької дивизії 56 стрілецького корпусу 15 армії Другого Далекосхідного фронту, потім - Далекосхідного військового округу).
У 1948—1949 рр. навчався у Станіславській кооперативній школі на продавця продуктових товарів і в 10 класі вечірньої середньої школи № 1 м. Станіслава. З 1949 р. по 1954 р. — студент хімічного факультету Чернівецького державного університету. З 1954 р. по 1958 р. — лаборант кафедри органічної хімії Чернівецького державного університету, з 1958 р. по 1961 р. навчався там само в аспірантурі під керівництвом професора Григорія Пілюгіна.
З 1961 р. по 1963 р. — асистент кафедри органічної хімії Чернівецького державного університету. У червні 1963 р. при Львівському державному університеті імені Івана Франка успішно захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук на тему «Синтез четвертинних солей N-арил-лепідинію та деякі їх перетворення».
У 1963—1964 рр. — заступник декана загальнотехнічного факультету Чернівецького державного університету.
У лютому 1964 р. обраний за конкурсом на посаду старшого викладача Івано-Франківського педагогічного інституту. Вища атестаційна комісія своїм рішенням від 16 вересня 1964 р. присвоїла науковий ступінь кандидата хімічних наук. У січні 1965 р. обраний на посаду доцента Івано-Франківського педагогічного інституту. 29 червня 1966 р. Вища атестаційна комісія (протокол № 29(n)) затвердила в науковому званні доцента.
У 1965—1968 рр. — завідувач кафедрою агробіології загальнонаукового факультету Івано-Франківського педагогічного інституту.
У 1968—1990 рр. — доцент кафедри хімії Івано-Франківського інституту нафти і газу (ІФІНГ). Керівник ряду бюджетних і госпдоговірних науково-дослідних тем, пов'язаних з хімічною промисловістю та покращенням екологічного становища області.
У березні 1990 р. при Київському державному університеті імені Тараса Шевченка захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора хімічних наук на тему «Синтез, будова і перетворення солей хінолінію, заміщених у піридиновому кільці». Рішенням Вищої Атестаційної Комісії від 17 серпня 1990 р. (протокол № 32/19) присвоєно науковий ступінь доктора хімічних наук.
У січні 1991 р. обраний за конкурсом на посаду професора кафедра хімії Івано-Франківського інституту нафти і газу (ІФІНГ), у травні 1992 р. рішенням вченої ради Івано-Франківського інституту нафти і газу (ІФІНГ) представлений до вченого звання професора і затверджений у ньому рішенням Вищої атестаційної комісії від 24 вересня 1992 р. (протокол № 2/4-пр).
У 1992—1999 рр. працював професором кафедри хімії Івано-Франківського державного технічного університету нафти і газу (ІФДТУНГ).
З вересня 1999 р. по 2001 р. — професор курсу «Хімія» фармацевтичного факультету Івано-Франківської державної медичної академії (ІФДМА). З січня 2001 р. по квітень 2004 р. — завідувач кафедри хімії фармацевтичного факультету Івано-Франківської державної медичної академії (ІФДМА).
З квітня 2004 р. і до червня 2011 р.— професор кафедри теоретичної та прикладної хімії Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.
З вересня 2011 р. — на пенсії, був професором-емеритом (членом редакційних колегій наукових журналів, керівником дипломних робіт, членом екзаменаційних комісій для аспірантів і т. д.).
Сфера наукових зацікавлень «Хімія четвертинних солей азотистих гетероциклів». Автор 121 наукової та 22 навчально-методичних публікацій, 30 авторських свідоцтв та одного патенту «Спосіб одержання 2-хлор-4-нітрофенолу (нітрофунгіну)».
Учасник багатьох наукових міжнародних і всеукраїнських конференцій.
Підготував 4 кандидатів наук. Член редакційної колегії «Вісника Прикарпатського університету» (серія: хімія), журналу «Фізика і хімія твердого тіла», був членом ряду спеціалізованих рад із захисту дисертацій.
Член Української Національної Комісії з української хімічної термінології і номенклатури.
Обирався членом обласної Ради товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка.
Член Прикарпатського відділення Наукового Товариства імені Шевченка.
Нагороди і відзнаки Учасник бойових дій. Нагороджений медалями «20 лет победы в Великой Отечественной войне», «50 лет победы в Великой Отечественной войне», «Захиснику Вітчизни» (Указ Президента України від 14 жовтня 1999 р.), пам'ятним знаком «50 років визволення України» (Указ президента України від 10 березня 1994 р.), орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Родина
Дружина: Гуцуляк Орися Михайлівна (до шлюбу Томин, 23 жовтня 1935, м. Городенка — 5 грудня 2008, м. Івано-Франківськ) — випускниця географічного факультету Чернівецького державного університету, кандидат економічних наук, доцент Івано-Франківського інституту нафти і газу.
Сини:
Гуцуляк Роман Борисович (16 грудня 1958, Чернівці — 21 вересня 2024, Київ) — кандидат хімічних наук, ст. науковий співробітник ІОХ НАНУ; був директором Державного науково-технологічного центру з консервації та реставрації пам'яток («Конрест», м. Київ); в останні роки життя — завідувач Музею «Золоті ворота» Національного заповідника «Софія Київська». Член УНК ICOMOS. Гуцуляк Олег Борисович ( 11 липня 1969, м. Івано-Франківськ) — кандидат філософських наук, доцент, учений секретар наукової бібліотеки Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, член Асоціації українських письменників (АУП).
Публікації
Дисертації та автореферати дисертацій Гуцуляк Б. М. Синтез четвертичных солей N-арил-лепидиния и некоторые их преращения: Автореф. дис… канд. хим. наук. — Львов. Львовский государственный университет им. И.Франка. — 1963. — 15с. Гуцуляк Б. М. Синтез четвертичных солей N-арил-лепидиния и некоторые их превращения: Дис… канд. хим. наук. — Черновцы. Черновицкий государственный университет. — 1963.-201с. Гуцуляк Б. М. Синтез, строение и превращение солей хинолиния, замещанных в пиридиновом кольце: Автореф. дис… докт. хим. наук. — Киев: Киевский государственный университет им. Т.Шевченко. — 1990. — 46 с. Гуцуляк Б. М. Синтез, строение и превращение солей хинолиния, замещенных в пиридиновом кольце: Дис… докт. хим. наук. — Киев. Киевский государственный университет им. Т.Шевченко. — 1990. — 450с.
Статті в наукових журналах
Пилюгин Г. Т., Гуцуляк Б. М. Исследования в области синтетических красителей. 14. Синтез N-фениллепидиний перхлората и некоторые его превращения // Журнал общей химии. — 1959. — Т. 29. — № 9. — С. 3076-3078.
Пилюгин Г. Т., Гуцуляк Б. М. Исследования в области синтетических красителей. 15. Синтез N-n-толил-лепидиний иодида и его превращения // Журнал общей химии. — 1960. — Т. 30. — С. 1299—1302.
Белоцкий Д. П., Гуцуляк Б. М., Новальковский Н. П. Изучение физико-химических свойств в системе тетраиодовисмутат калия — N-фениллепидиний перхлорат — вода // Журнал неорганической химии. — 1959. — Т.4. — № 12. — С. 2772—2774.
Белоцкий Д. П., Гуцуляк Б. М. Исследование взаимодействия железисто-синеродистого калия и N-фениллепидиний перхлората в водном растворе методом электропроводности // Украинский химический журнал. — 1960. — Т.26. — № 2. — С. 158—160.
Пилюгин Г. Т., Гуцуляк Б. М. Исследования в области синтетических красителей. 20. Циклизация п, n'-дитолиламина в четвертичную соль лепидиния // Журнал общей химии. — 1961. — Т.31. — № 2. — С. 623—626.
Пилюгин Г. Т., Гуцуляк Б. М. Исследования в области синтетических красителей. 23. Синтез N-n-оксифенил-б-оксилепидиния и его производных // Журнал общей химии.-1962.-Т.32.-№ 4.-С. 1050—1055.
Исследования в области синтетических красителей. 28. Синтез хиноцианиновых красителей со сложным непредельным радикалом у гетероатома азота/ Г. Т. Пилюгин, А. В. Домбровский, Б. М. Гуцуляк, Н. И. Ганущак// Журнал общей химии. — 1962. -Т.32. — № 5. -С. 1411—1414.
Пилюгин Г. Т., Гуцуляк Б. М., Злочевская А. В. Исследования в области синтетических красителей. 30. Синтез несимметричных карбоцианинов на основе некоторых ариллепидиниевых солей// Журнал общей химии. — 1962. — Т.32. — № 7. — С. 2200—2205.
Пилюгин Г. Т., Гуцуляк Б. М. Успехи в области синтеза, исследования и применения хинолиниевых соединений // Успехи химии. — 1963. — Т.32, № 4. — С.389 — 432.
Пилюгин Г. Т., Гуцуляк Б. М., Горичок Я. О. Исследования в области синтетических красителей. 38. Синтез и превращения 1,2-диариллепидиниевых солей // Журнал общей химии. — 1964. — Т.34. — № 6. — С. 1992—1997.
Пилюгин Г. Т., Гуцуляк Б. М., Горичок Я. О. Исследования в области синтетических красителей. 39. Конденсация 1-ариллепидиниевых солей с кетоном Михлера и аурамином // Журнал общей химии. — 1964. — Т.34. — № 7. — С. 2412—2416.
Исследования в области синтетических красителей. 45. Строение и УФ спектры поглощения лепидиниевых солей/ Г. Т. Пилюгин, Ю. С. Розум, Я. О. Горичок, Б. М. Гуцуляк // Журнал общей химии. — 1965. — Т.35. — № 3. — С. 506—509.
Исследования в области синтетических красителей. 54. Синтез изомерных 1-ариллепидиниевых солей и установление их строения с помощью УФ спектров поглощения/ Г. Т. Пилюгин, Я. О. Горичок, Б. М. Гуцуляк, С. И. Горичок // Химия гетероциклических соединений. — 1965. -№ 6. — С. 889—895.
Исследования в области синтетических красителей. 55. Симметричные триметилцианиновые красители из N-арил-5,6-бензолепидиниевых солей/ Г. Т. Пилюгин, Я. О. Горичок, Б. М. Гуцуляк, С. И. Горичок // Химия гетероциклических соединений. — 1965. — № 6. — С. 896—900.
Гуцуляк Б. М., Возняк В. И., Романко П. Д. ИК спектры четвертичных солей лепидиния//Журнал общей химии. — 1971. — Т.31. — № 12. — С.1251-1260.
Гуцуляк Б. М., Возняк В. И. Кинетика реакции конденсации перхлоратов лепидиния с пара-диметиламинобензальдегидом в среде уксусного ангидрида // Украинский химический журнал. — 1971. — Т.37, № 12. — С 1229—1232.
Гуцуляк Б. М., Романко П. Д. Строение ангидрооснования 1-фенил-З-ацетиллепидиния // Химия гетероциклических соединений.-1972.-№ 3.-С359-361.
Гуцуляк Б. М., Романко П. Д. Циклизация n, n'- дизамещенных дифениламинов в 1-арил-3-ацетиллепидиниевые соли // Химия гетероциклических соединений.-1972.-№ 5.-С659-661.
Гуцуляк Б. М., Романко П. Д. Исследование реакции циклизации арил-β-нафтиламинов с формальдегидом и ацетилацетоном в кислой среде // Журнал общей химии.- 1972. — Т.42, № 2. — С.240-246.
Гуцуляк Б. М. Соли хинолиния как биологически активные вещества // Успехи химии.-1972.-Т.41.-№ 2.-С346-374.
Гуцуляк Б. М., Романко П. Д. Синтез оксимов, тиосемикарбазонов и фенилгидразонов 1-арил-3-ацетиллепидиниевых солей // Журнал общей химии. — 1974. — Т.44, № 3. — С.665-668.