«Бесіди біля каміна» () — серія з 30 вечірніх радіопромов, що проводилися Президентом США Франкліном Д. Рузвельтом з 1933 по 1944 роки. Рузвельт говорив у неофіційному стилі з мільйонами американців про прийняття надзвичайного закону Про банки у відповідь на банківську кризу, рецесію, ініціативу Новий Курс, і про хід Другої світової війни. На радіо, йому вдавалося розвіювати чутки і пояснювати свою політику. Його тон і поведінка вселяли впевненість у часи відчаю та невизначеності. Рузвельт був великим оратором на радіо, і бесіди біля каміна забезпечували йому повагу суспільства протягом усього його президентства.
Серія «бесід біля каміна» була серед перших 50 записів, зроблених частиною Національного реєстру записів бібліотеки Конгресу США, яка відзначила її як «впливову серію радіопередач, у яких Рузвельт використовував ЗМІ, щоб представити свої програми та ідеї безпосередньо для публіки і таким чином змінила відносини між президентом Рузвельтом і американським народом в 1933 році».
Походження
Рузвельт розумів, що успіх його адміністрації залежить від сприятливого діалогу з електоратом — це можливо тільки з допомогою методів масових комунікацій — і що справжньою силою президента була можливість взяти на себе ініціативу. Використання радіо для прямих закликів була, мабуть, найбільш важлива з інновацій Рузвельта в політичній комунікації.:153 Опоненти Рузвельта мали під своїм контролем більшість газет в 1930-ті роки і також відгуки преси були під їх контролем, залучаючи потрібні їм редакційні коментарі. Історик Бетті Хаучін Вінфілд каже,«...він і його радники були стурбовані, що упередженість газет майже напевно вплинуть на шпальти новин».Історик Дуглас Б. Крейг каже, що він «надав виборцям можливість отримати інформацію незасмічену упередженнями власників газет» з допомогою нового засобу — радіо.
Рузвельт вперше використав те, що стало пізніше відомо як «бесіди біля каміна» в 1929 році, як губернатор штату Нью-Йорк. Він зіткнувся з консервативним республіканським законодавчим органом, тому під час кожної законодавчої сесії він зрідка звертався безпосередньо до жителів Нью-Йорка. Його третя губернаторська промова—3 квітня 1929 року на радіо WGY—вважається біографом Рузвельта Френком Фріделем першою його бесідою.
У цих промовах Рузвельт звертався до радіослухачів по допомогу в схваленні його плану. Листи рясніли після кожної з цих промов, що допомагало тиснути на законодавців, щоб ті вживали заходів, які пропонував Рузвельт. Ставши Президентом, Рузвельт почав виголошувати неофіційні промови з 12 березня 1933 року, через вісім днів після своєї інавгурації. Він провів свій перший тиждень боротьбою з місячною епідемією закриттів банків, які руйнували сім'ї по всій країні.:78 Він закрив всю американську банківську систему 6 березня. 9 березня Конгрес прийняв Надзвичайний банківський закон, який Рузвельт використовував для ефективної роботи по створенню Федерального страхування вкладів, коли банки відкрили. О 10 годині за східним часом, недільного вечора, напередодні закінчення банківських канікул, Рузвельт виступив по радіо до публіки у понад 60 мільйонів чоловік, щоб сказати їм зрозумілою мовою «про те, що було зроблено в останні кілька днів, чому це було зроблено, і які будуть наступні кроки».:78–79
В результаті, за словами історика економіки Вільяма Л. Зільбера, сталася «дивовижна зміна суспільної довіри … Сучасна преса підтверджує, що громадськість визнала гарантію і, як наслідок, повірила, що банки знову будуть в безпеці, як пояснив Президент, в своїй першій бесіді.» Протягом двох тижнів люди повернули більше половини коштів, які вони збирали, а також перший біржовий день після банківських канікул відзначився найбільшим одноденним відсотковим зростанням цін.
Термін «бесіда біля каміна» була навіяна заявою прес-секретаря Рузвельта Стівена Ерлі, який сказав, що президенту подобалося уявляти публіку, як кількох людей, що сидять навколо його каміна. Слухачі могли уявити ФДР у своєму кабінеті, перед каміном і що вони сиділи поруч із ним.:57–58 Термін був вигаданий виконавчим директором CBS Вашингтонського офісу Гаррі С. Бутчером, у прес-релізі, до промови від 7 травня 1933. Цю фразу часто приписують журналісту CBS Роберту Трауту, але він сказав, що він був лише першою людиною, яка використала її в ефірі. Назва була підхоплена пресою і громадськістю і в подальшому використовувалася самим Рузвельтом, ставши частиною американського фольклору.
Презентація
Рузвельт зазвичай виступав з кімнати для прийому дипломатів в Білому домі. Він прибував за 15 хвилин до ефіру, щоб привітатись з представниками преси, включаючи теле- та радіокореспондентів. Ведучий NBC з Білого дому Карлтон Е. Сміт представляв його просто: «Пані та панове, Президент Сполучених Штатів». Рузвельт найчастіше починав промови словами: «мої друзі» або «мої дорогі американці», і він читав свій виступ з швидкозшивачів. Радник Президента і спічрайтер Семюел Розенман згадував, що він використовував загальні аналогії і слідкував за тим, щоб уникнути драматичних ораторій: «він шукав слова, які б він використовував в неофіційній бесіді з його друзями».:58 Вісімдесят відсотків слів, що були використані входили до тисячі найбільш часто використовуваних слів в англійській мові.
Історик радіо Джон Даннінг писав, що «це був перший раз в історії, коли велика частина населення могла слухати безпосередньо голову держави, і ці бесіди часто приписують до факторів, що допомагали зберігати високу популярність Рузвельта».
Кожне радіозвернення пройшло через десяток репетицій. Пильну увагу було також приділено подачі Рузвельта. Коли він зрозумів, що в ефірі було чутно незначний свист через щілину між його двома передніми нижніми зубами, Рузвельт встановив собі змінний міст.:58
Рузвельт вважається одним з найбільш ефективних ораторів в історії радіо. Хоча «бесіди біля каміна», іноді вважалися щотижневими подіями, Рузвельт виголосив всього 30 промов за час президентства тривалістю у 4422 дні. Він заперечував тим, хто запропонував йому виступати по радіо частіше, як видно у відповіді Расселу Леффингвеллу після звернення 23 лютого 1942 року:Єдине чого я побоююсь так це те, що мої «бесіди» стануть настільки частими, що вони втратять свою ефективність. … Кожний мій вихід в ефір означає чотири чи п'ять днів понаднормової роботи з підготовки того, що я кажу. Взагалі-то я не можу собі дозволити забирати цей час у важливіших справ. Я думаю, що ми маємо уникати надмірного особистого лідерства — мій добрий друг Вінстон Черчиль трохи постраждав через це.
Хронологічний список промов #ДатаТемаТривалість1Неділя, 12 березня 1933 рокуПро банкову кризу13:422Неділя, 7 травня 1933 рокуОпис програми Нового Курсу22:423Понеділок, 24 липня 1933 рокуПро адміністрацію національного відновлення Не записувалась4Неділя, 22 жовтня 1933 рокуПро успіхи в економіціНе записувалась5Четвер, 28 червня 1934 рокуДосягнення 73-го Конгресу США і критика Нового КурсуНе записувалась6Неділя, 30 вересня 1934 рокуПро уряд та капіталізм 27:207Неділя, 28 квітня 1935 рокуПро програму громадських робіт та Закон соціального захисту28:088Неділя, 6 вересня 1936 рокуПро умови засухи, фермерів та працівників26:499Вівторок, 9 березня 1937 рокуПро реорганізацію судової системи35:2810Вівторок, 12 жовтня 1937 рокуПро нове законодавство запропоноване Конгресу 27:4211Неділя, 14 листопада 1937 рокуПро статистику по безробіттю14:1612Четвер, 14 квітня 1938 рокуПро рецесію 40:4213П'ятниця, 24 червня 1938 рокуПро партійні праймеріз 29:0214Неділя, 3 вересня 1939 рокуПро європейську війну11:2515Неділя, 26 травня 1940 рокуПро національну оборону31:3216Неділя, 29 грудня 1940 рокуПро «Арсенал демократії»36:5317Вівторок, 27 травня 1941 рокуОголошення необмеженої національної надзвичайної допомоги44:2718Четвер, 11 вересня 1941 рокуПро збереження свободи інцидент з Greer 28:3319Вівторок, 9 грудня 1941 рокуПро оголошення війни з Японією26:1920Понеділок, 23 лютого 1942 рокуПро успіхи у війні36:3421Вівторок, 28 квітня 1942 рокуПро нашу економічну політику та пожертву 32:4222Понеділок, 7 вересня 1942 рокуПро інфляцію та успіх у війні26:5623Понеділок, 12 жовтня 1942 рокуЗвіт з передової29:2524Неділя, 2 травня 1943 рокуПро вугільну кризу21:0625Середа, 28 липня 1943 рокуПро падіння Мусоліні29:1126Середа, 8 вересня 1943 рокуПро капітуляцію Італії і третю хвилю воєнного займу12:3827П'ятниця, 24 грудня 1943 рокуПро Тегеранську та Каїрську конференції28:2928Вівторок, 11 січня 1944 рокуПро справи в країні, Оголошення про другий білль про права30:2029Понеділок, 5 червня 1944 рокуПро падіння Риму14:3630Понеділок, 12 червня 1944 рокуВідкриття 5-ї хвилі воєнного займу13:02
Сприйняття
Радіоаудиторія Рузвельта в середньому становила 18 % у мирний час, і 58 % під час війни. Ці «бесіди біля каміна» привертали більше слухачів, ніж найпопулярніші радіо-шоу, які слухали 30-35 відсотків радіослухачів. Бесіду Рузвельта від 29 грудня 1940, прослухали 59 відсотків радіослухачів. Його промову від 27 травня 1941 року, прослухали 70 відсотків радіослухачів.:240
Приблизно 62 100 000 людей почули бесіду Рузвельта 9 грудня 1941 — два дні після нападу на Перл-Гарбор — досягнувши 79 за рейтингом Хупера, що є максимумом для президентської промови. Приблизно 61 365 000 дорослих були слухачами 23 лютого 1942, під час наступної бесіди Рузвельта, у якій він виклав основні цілі війни. Напередодні промови Рузвельт попросив громадян мати карту світу перед ними. «Я буду говорити про дивні місця, про які багато хто з них ніколи не чули — місця, що тепер є полями битви за цивілізацію», — сказав він своїм спічрайтерам. «Я хочу пояснити людям щось з географії—про те, що є нашою проблемою і про те, якою повинна бути загальна стратегія війни. … Якщо вони зрозуміють проблему і те, куди ми рухаємось, я впевнений, що вони можуть прийняти будь-які погані новини не падаючи духом.» Продажі нових карт і атласів були безпрецедентними, хоча багато людей витягнули старі торгові карти із сховищ і закріпили їх на стінах.:319 Нью-Йорк Таймс" назвав виступ «одним з найвеличніших у кар'єрі Рузвельта».:320
Письменник Сол Беллоу згадав одне прослуховування бесіди під час прогулянки в Чикаго в один з літніх вечорів. «В'янення ще не зачепило в'язи, і під ними водії зупинилися, паркуючись бампер до бампера, і увімкнули свої радіоприймачі, щоб послухати Рузвельта. Вони опустили скло і відкрили двері автомобілів. Скрізь один і той же голос, з його дивним східним акцентом, який в іншій би ситуації дратував весь середній Захід. Ви могли б чути, не пропускаючи жодного слова, коли ви прогулювалися. Ви відчували щось спільне з цими невідомими водіями, чоловіками і жінками, що палять цигарки в тиші, не так багато, не стільки обдумуючи слова Президента скільки підтверджуючи правоту його тону і беручи запевнення з нього.»:450–451
Цей рівень близькості з політикою змушувала людей відчувати ніби вони теж були частиною процесу прийняття рішень в адміністрації і незабаром відчули, що вони знали Рузвельта особисто. Найголовніше, вони стали довіряти йому. Традиційна преса полюбила Рузвельта, тому що вони теж отримали безпрецедентний доступ до справ уряду.Lumeng (Jenny) Yu. The Great Communicator: How Roosevelt's Radio Speeches Shaped American History, pp. 89-106.
Наслідки Кожен президент США з часів Рузвельта періодично звертається до американського народу, спочатку на радіо, а пізніше додавши до цього телебачення та Інтернет. Практика регулярних промов почалася в 1982 році, коли президент Рональд Рейган почав виходити в радіоефір щосуботи.
Похвала Серія з 30 «бесід біля каміна» Рузвельта була включена в перші 50 записів, зроблених частиною Національного реєстру записів бібліотеки Конгресу. Вона зазначається як «впливова серія радіопередач, у яких Рузвельт використовував ЗМІ, щоб представити свої програми та ідеї безпосередньо для публіки і таким чином змінила відносини між президентом і американським народом».
Подальше читання