Іван Порфирович Ковтуненко (, Олександрівка Катеринославської губернії — , м. Нальчик, Кабардино-Балкарія) — радянський селекціонер українського походження у галузі декоративного садівництва. Заслужений діяч науки Кабардино-Балкарської АРСР (1961). Лауреат Сталінської премії (1952). Широку відомість здобув завдяки успішному впровадженню методу штучного вирощування блакитної ялини та селекції стійких до морозів форм шипшини і троянди.
Життєпис
Народився року в селі Олександрівка Катеринославської губернії Російської імперії (нині Дніпропетровська область, Україна). Незабаром вся родина переїжджає в Полтаву. Навчався в Полтавській чоловічій гімназії, згодом у Корочанській школі садівництва Курської губернії (нині Бєлгородська область, РФ), яку закінчив 1909 року. У 1910—1914 рр. працював у приватних розсадниках і садівничих господарствах Києва та Ростова-на-Дону. У 1914 році його запросили завідувати в Ростові-на-Дону плодово-декоративним розплідником.
У 1916 році Ковтуненко був призваний на військову службу і направлений на залізницю в Прохладний, Кабардино-Балкарії. Дізнавшись про його спеціальність, керівництво вирішило використовувати його знання на благо залізниці. З 1918 року очолював плодово-декоративний розсадник при залізничній станції в Нальчику. У 1930 р. заснував радгосп «Декоративні культури», а в 1932 р. створив дендропарк при ньому. У 1930—1932 рр. паралельно працював у Кабардино-Балкарському курортному управлінні. А з 1933 року і до кінця своїх днів в оранжерейно-квітковому господарстві Кабардино-Балкарського обласного комітету КПРС, переданому в 1950 році у відання тресту «Госзеленхоз» Міністерства комунального господарства РРФСР.
Помер Іван Порфирович Ковтуненко в 1984 році.
Наукова діяльність
Іван Ковтуненко розробив та впровадив методики вирощування декоративних рослин, які стали базовими для промислового садівництва, зокрема: технологію культивування блакитних та сріблястих форм ялини колючої; методи розмноження троянд, бузку, півоній.
Є автором кількох сортів декоративних культур: троянда «Кабардинка»; бузок «Бірюзова красуня» і «Гірський захід»; морозостійка шипшина.
За успіхи у вирощуванні цінних плодових, декоративних, квіткових та вічнозелених культур господарство, яким він керував, багаторазово відзначалося на Всесоюзній сільськогосподарській виставці (ВСХВ), пізніше — на ВДНГ у Москві, отримуючи дипломи, грамоти й медалі.
Вшанування пам'яті
Ім'ям Івана Ковтуненка названо вулиці в Нальчику та у селищі Долинське (Кабардино-Балкарія), де за його ініціативи було створено розсадники та оранжереї плодових і декоративних культур.
Основні праці Выращивание декоративных хвойных растений. — Нальчик, 1955. «Усиление жизнедеятельности корней» // Цветоводство. 1958, № 3. «Советует старейший питомниковод» // Цветоводство. 1981, № 2, 3.
Джерела