Усі заходи, що вживаються для забезпечення тривалого життя деревини підпадають під визначення консервації деревини (wood preservation / timber treatment).

Крім структурних заходів по збереженню деревини, існує ряд різних (хімічних) консервуючих та процесів термічної, камерної, вакуумної сушки, опалювання, які можуть продовжити термін експлуатації деревини, брусу, деревних конструкцій або інженерної деревини. Це, як правило, підвищує довговічність і стійкість від руйнування комахами або грибка.

Консервація лісоматеріалів - це процес застосування різних методів та технологій для збереження деревини та інших лісових матеріалів від руйнування та розкладу. Цей процес важливий для підтримання якості та тривалості лісопродуктів, таких як дерев'яні балки, дошки, меблі та інше.

Для консервації лісоматеріалів застосовуються різні методи, зокрема:

1. **Обробка антисептиками**: Використання хімічних речовин, які запобігають розвитку грибків, бактерій та інших організмів, що можуть пошкодити деревину.

2. **Вакуумна імпрегнація**: Цей процес включає витягнення повітря з порожнин деревини та заповнення їх захисними речовинами, що сприяє проникненню консервантів усередину дерева.

3. **Термомодифікація**: Обробка дерева під впливом високої температури без доступу повітря, що допомагає знизити вологість та збільшити стійкість до гнилі та шкідників.

4. **Масляна обробка**: Використання олій або воску для захисту поверхні дерева від вологи та шкідників.

5. **Фарбування та лакування**: Застосування фарб або лаків для захисту дерев'яних поверхонь від впливу атмосферних умов.

Консервація лісоматеріалів допомагає зберегти природні ресурси та подовжити термін їх експлуатації, що важливо для сталого використання лісових ресурсів.

Історія

За словами Річардсона,Richardson, B.A. Wood preservation. Landcaster: The Construction, 1978. консервація деревини практикувалася майже стільки ж як і деревина. Існують зафіксовані факти консервації деревини, що сягають часів стародавньої Греції часів правління Александра Македонського, де мостовий брус просочувався олією. Стародавній Рим захищав свої корабельні корпуси, натираючи деревину дьогтем. Під час Промислової революції, консервація деревини стала визначальною в деревообробній галузі. Винахідники та науковці, такі як Bethell, Boucherie, Burnett та Kyan зробили історичні розробки в процесах та рішеннях консервації деревини. Комерційна вакуумна консервація почалася в пізній половині XIX-го століття з обробкою залізничних шпал креозотом. Консервована деревина переважно використовувалася для індустріального, аграрного та електромереж, де використовується і досі, поки її використання значно не зросло (принаймні в США) у 1970-х, коли власники будинків почали будувати тераси та облаштовувати задні подвір'я. Інновації в оброблюваних виробах з деревини тривають і донині, за попитом споживачів в менш токсичних матеріалах.

Небезпека Деревина, що оброблялася промисловим тиском (вакуумом) із затвердженими консервантними продуктами, становить обмежений ризик для населення та повинна бути належним чином утилізована. 31 грудня 2003 року промисловість обробки деревини США припинила обробку побутових пиломатеріалів миш'яком та хромом (хромований арсенат міді, або CCA). Це була добровільна угода з Агентством охорони навколишнього середовища США. Хромований арсенат міді було замінено пестицидами на основі міді, за винятком певних промислових цілей. Хромований арсенат міді все ще може використовуватися для виробів на відкритому повітрі, таких як вантажні причепи та нежитлове будівництво, як пристані, доки та сільськогосподарські будівлі. Промислові хімічні речовини для збереження деревини, як правило, не доступні безпосередньо для населення та можуть потребувати спеціального дозволу на імпорт чи закупівлю, залежно від товару та юрисдикції, де використовується. У більшості країн виробничі процеси по консервації деревини - це діяльність що підлягає ліцензуванню відповідних регуляторних органів, таких як EPA або їх аналогічні. Умови звітності та ліцензування сильно різняться, залежно від конкретних використовуваних хімічних речовин та країни.

Хоч пестициди і використовуються для обробки пиломатеріалів, консервація пиломатеріалів захищає природні ресурси, дозволяючи деревним виробам експлуатуватись довше. Попередні погані практики в промисловості в деяких випадках залишили спадщину забрудненої землі та води навколо місць обробки деревини. Однак, згідно з затвердженими в даний час галузевими практиками та регуляторним контролем, такими як впроваджені в Європі, Північній Америці, Австралії, Новій Зеландії, Японії та інших місцях, вплив цих операцій на навколишнє середовище повинен бути мінімальним.

Деревина, оброблена сучасними консервантами, як правило, безпечна для застосування з урахуванням відповідних запобіжних заходів та заходів особистого захисту. Однак оброблена деревина може становити певну небезпеку за деяких обставин, наприклад, під час горіння або коли з обробкою утворюються частинки деревного пилу або інші дрібнотоксичні залишки, або коли оброблена деревина безпосередньо контактує з продуктами харчування та сільського господарства.

Нещодавно на ринок були представлені консерванти, що містять мідь у вигляді мікроскопічних частинок, зазвичай з "мікронізованими" або "мікро" торговими найменуваннями та позначеннями, такими як MCQ або MCA. Виробники заявляють, що ці продукти безпечні, і EPA зареєструвала ці продукти.

Американська асоціація захисту деревини (AWPA) рекомендує всю оброблювану деревину супроводжувати Інструкцією для споживачів (CIS), повідомляти інструкції щодо безпечного поводження та утилізації, а також потенційні небезпеки для здоров’я та довкілля від обробленої деревини. Натомість багато виробників вирішили надати "Інформаційні таблиці безпеки матеріалів" (MSDS). Незважаючи на те, що практика розповсюдження MSDS замість CIS є широко поширеною, триває дискусія щодо практики та як найкраще донести до кінцевого споживача потенційні небезпеки та зменшення небезпеки. Ні MSDS, ні нещодавно прийняті Міжнародні таблиці безпеки (SDS) не вимагаються для оброблених пиломатеріалів згідно з чинним федеральним законодавством США.

Хімічні Хімічні консерванти можна класифікувати на три широкі категорії: водорозчинні, масляні і легкі розчинні консерванти (LOSP).

Мікронізована мідь Нещодавно впроваджена у США та Європі технологія ([мікронізована] або дисперсна) консервація частинками міді. У цих системах мідь подрібнюється до мікрочастинок і накопичується у воді, а не розчиняється хімічною реакцією, як це відбувається з іншими продуктами з міді, таких як ACQ та Азол міді. В даний час у виробництві є дві мікродисперсні мідні системи. Одна система використовує кват-біоцидну систему (відому як MCQ) і являє собою похідну з ACQ. Інший використовує біоцид азолу (відомий як MCA або µCA-C) і є похідною мідного азолу.

Прихильники мікродисперсних мідних систем вважають, що ця система працює так само або навіть краще, ніж розчинена мідна система як консервант деревини, але інші галузеві дослідники не погоджуються. Жодна з мікродисперсна мідна система не була подана на оцінку Американській асоціації захисту деревини (AWPA); таким чином, системи твердих часток не повинні використовуватися, де необхідні стандарти AWPA. Однак усі мікродисперсні мідні системи були випробувані та затверджені вимогами будівельних норм Міжнародними будівельними нормами International Building Code (ICC). Мікродисперсні мідні системи надають більш світлий колір, ніж системи розчинення міді, такі як ACQ або мідний азол.

Прихильники мікронізованих мідних систем стверджують, що системи підлягають сторонній інспекції за програмою моніторингу якості. Однак програма моніторингу не підлягає контролю з боку Американського комітету з стандартів пиломатеріалів (ALSC), як це потрібно для стандартних систем AWPA.

Дві системи мідних твердих частинок, одна з яких продається як MicroPro, а інша як Wolmanized за допомогою рецептури μCA-C, отримали сертифікацію екологічно рекомендованого продукту (Environmentally Preferable Product). Сертифікація EPP була видана Науково-сертифікаційними системами (Scientific Certifications Systems) та заснована на порівняльних оцінках впливу життєвого циклу з галузевим стандартом.

Розмір частинок міді, що використовується у «мікронізованих» мідних системах, коливається від 1 до 700 nm із середнім значенням менше 300 nm. Більші частинки міді (такі як фактичні мікроскопічні частинки) міді адекватно не проникають у структуру деревної клітини. Ці мікронізовані консерванти використовують наночастинки оксиду міді або карбонату міді, для яких існують ймовірні проблеми безпеки. Нещодавно екологічна група подала клопотання до EPA про скасування реєстрації мікронізованої мідної продукції, посилаючись на проблеми безпеки.

Мідне лудження Мідне лудження (ACQ) - консервант, виготовлений з міді, фунгіциду і quaternary ammonium сполуки (кват), як дідецилдиметилхлориду амонію, інсектициду, який також збільшує фунгіцидну обробку. ACQ набув широкого застосування у США, Європі, Японії та Австралії після обмежень щодо CCA. Це використання регулюється національними та міжнародними стандартами, які визначають об'єм поглинання консервантів, необхідний для конкретного кінцевого використання деревини.

Мідний азол Мідний консервант азол (позначається як CA-B і CA-C згідно зі стандартами Американської асоціації захисту деревини / AWPA стандарти) - головний консервант деревини на основі міді, який набув широкого застосування в Канаді, США, Європі, Японії та Австралії як наслідок обмеження CCA. Його використання регулюється національними та міжнародними стандартами, які визначають об'єм поглинання консервантів, необхідний для конкретного кінцевого використання деревини.

Мідний нафтенат Мідний нафтенат, винайдений у Данії в 1911 році, ефективно і широко застосовується, включаючи: огороджувальні стовпи, рамки, сітки, парники, комунальні стовпи, залізничні шпали, вулики та дерев’яні споруди в контакті з землею. Нафтенат міді зареєстрований в EPA як пестицид без обмежень, тому не мають вимог ліцензування щодо його використання як консерванту для деревини. Мідний нафтенат можна наносити за допомогою пензлика, занурення або обробки тиском.

Хромований арсенат міді

При консервуванні CCA мідь є первинним фунгіцидом, миш'як є вторинним фунгіцидом та інсектицидом, а хром є фіксатором, який також забезпечує стійкість до ультрафіолету (УФ). Впізнаваний зеленуватим відтінком деревини, CCA - консервант, який був надзвичайно поширеним протягом багатьох десятиліть.

У процесі обробки тиском водний розчин CCA застосовують за допомогою циклу вакууму та тиску, а оброблену деревину потім укладають насухо. Під час процесу суміш оксидів реагує, утворюючи нерозчинні сполуки, допомагаючи при проблемах вилуговування.

Процес може застосовувати різні кількості консервантів при різних рівнях тиску, щоб захистити деревину від підвищення рівня агресивності середовища. Збільшуючий захист можна застосовувати до: атмосферного впливу, імплантації в ґрунт або в морському середовищі.