Гамбурзька марка () — грошова одиниця Вільного та ганзейського міста Гамбург, яка бере початок свого карбування з 1325 року. До монетних реформ 1871-1873 років еталоном для визначення ваги чи вмісту щирого срібла слугували класична, курант- та любецька марки. У 1921-1924 роках у період гіперінфляції виготовлялися останні металеві та паперові власні марки Гамбурга у вигляді токенів та нотгельдів.
Історія
У 834 році Гамбург став карбувати перші монети. У 1189 році монетний двір отримав подяку від імператора Священної Римської імперії Фрідріха І Барбаросси за карбування монет належної якості (тобто монети, які містили в собі відповідну номіналу кількість срібла, що в Середньовіччі було нечастим явищем). У 1255 році Гамбург починає спільне карбування монет з Любеком з 34 футів на марку срібла. У 1325 році графи Гольштейни продають Гамбургу штемпель з правом на карбування власних монет.. З 1373 року Гамбург приєднався до Вендського монетного союзу і став карбувати монети встановленого союзом зразка. У 1389 році Гамбург придбав право карбувати власні монети, а не загальноімперські. Типовими монетами стали «віттени».
У 1435 році імператор Священної Римської імперії Сигізмунд І дарував право карбувати на монетному дворі Гамбурга золоті гульдени. У 1475 році його наступник Фрідріх III підтвердив дане право із дозволом на карбування золотих дукатів.
У 1502 році імператор Карл V почав втручатися у справи держав Вендського монетного союзу. У 1524 році срібні марки були замінені на талери. З 1553 року в Гамбурзі почали виготовляти талери та португалезиCuhaj G. S. Hamburg. Standard Catalog of German Coins 1501—present / compiled by N. Douglas Nicol. — 3rd. — Iola, WI: Krause Publications, 2011. — P. 486—487. — 1488 p. — ISBN 978-1-4402-1402-8..
З 1613 року Гамбург отримує статус Вільного ганзейського міста з правом карбування власних монет.. У 1619 році був заснований Банк Гамбурга (який у XVIII столітті отримав назву Першого жиробанку Німеччини), який працював з внутрішньою валютою розрахунків. Обчислювальним терміном для всіх валют стала банківська маркаБанк Гамбурга. У 1694 році Гамбург карбує монети номіналами в ½, 1 та 2 маркиCuhaj G. S/ Standard Catalog of World Coins 1601—1700 / — 4-ed. — Krause Publications, 2008. — P. 505—506. — 1442 p. — ISBN 978-0-89689-708-3. З 1725 року Гамбург починає знову карбувати європейські монети, які діяли за Курантною грошовою системою (), в основному карбуючи райхсталери. У 1809 році монетний майстер Ханс Шайрвер Кнох (1805—1842) викуповує монетний двір у французького уряду, війська якого на той час окупували німецькі землі. І хоча будівля Монетного двору була спустошеною та приладдя було продано на аукціоні, майстру вдалося виготовити монети від імені міста, де марка здебільшого використовувалася як вагова одиниця.
Монети
У 1694 році карбувалися монети номіналами в ½, 1, 2 марки.
В Німецькій імперії: 1873-1889 — Малий орел на монеті: 2, 5, 10, 20 марок 1890-1914 — Великий орел на монеті: 2, 3, 5, 10, 20 марок
Аверс Реверс Номінал Метал Дата Вага, гр Діаметр, мм Загальний тираж 2 маркиCuhaj G. S/ Standard Catalog of World Coins 1801—1900/ — 7-ed. — Krause Publications, 2012. — P. 418—419. — 1296 p. — ISBN 978-1-4402-3085-1 Срібло 1876–1878188018831888 11,111 28 4 811 14298 93660 44699 820 5 марок Срібло 1875–18761888 27,777 38 1 215 66140 363 5 марок Золото 1877 1,991 17,0 441 000 10 марок 10 марок (виготовлена в Ганновері («В») Золото 1873 3,982 19,5 25 000 10 марок (виготовлена в Ганновері («В») Золото 1874 3,982 19,5 50 000 10 марок Золото 1874-1888 3,982 19,5 1 708 321 20 марок Золото 1875-1889 7,962 22,5 6 239 000 2 маркиCuhaj G. S/ Standard Catalog of World Coins 1901—2000/ — 43-ed. — Krause Publications, 2016. — P. 870—871. — 2354 p. Срібло 1892–189318961898–19081911–1914 11,111 28 286 775286 4347 329 908715 833 3 марки Срібло 1908–1914 16,67 33 4 654 966 5 марок Срібло 18911893–18961898–19081913 27,78 38 59 409234 4002 585 475326 800 10 марок Золото 18901893189618981900-1913 3,98 19,5 245 000246 400344 0001 231 398 20 марок Золото 1893-189518971899-190019081913 7,98 22,5 1 817 000500 0001 503 00014491 133
Виготовлення монет Гамбурга після реформ 1871 та 1873 років У 1873 році за рішенням громадян був побудований новий монетний двір згідно із законодавством Німецької імперії. У 1873-1874 роках в Ганновері були виготовлені золоті 10-марочні монети для Гамбурга. У 1875 році запрацював новий монетний двір, який отримав дев'яту літеру латинського алфавіту «J». Ця літера позначається на грошових знаках і в нинішній час. Згідно з новими реформами загальноімперські монети від найменшого номіналу до двох марок карбувалися лише із позначкою монетного двору на них. З 1875 року монети номіналами в 2, 5, 10 та 20 марок карбувалися з гербом міста. У 1908 в обігу з'явилася монета номіналом в 3 марки, замінивши союзний талер. На початку Першої світової війни Гамбург припинив карбування монет від імені міста. Виробництво власних заготовок завершилося на виготовленні 5-марочної монети. Після поразки Німеччини в Першій світовій війні Гамбурзький монетний двір припинив карбування власних монет, і лише на загальнонімецьких монетах, до введення в обіг євро, використовувався штемпель з відміткою монетного двору. В наші часи відмітка монетного двору Гамбурга карбується на обігових, пам'ятних та інвестиційних монетах євро, крім того, Гамбург має контракти з неєвропейськими державами на виготовлення їхніх валют.
Нотгельди та токени Гамбурга
Зріст гіперінфляції в повоєнний та післявоєнний періоди через дефіцит дрібних, а згодом і великономінальних грошових знаків, сприяв появі великих обсягів місцевих нотгельдів та токенів. Вартість коштовних металів швидко зростала, а через брак робочих рук значно скоротилося карбування грошей на монетних дворах. Довоєнна валюта швидко поосідала у скринях населення, мідні та нікелеві монети в більшій кількості йшли на переплавлення з яких виготовляли продукцію та зброю для військових. Влада більшості німецьких держав намагалися обмежити, або навіть заборонити випуски «надзвичайних» грошей, натомість вимагаючи еквівалентні депозити реальними грошима. Але в більшості випадках ігнорувалися місцеві випуски нотгельдів. У 1919-1921 роках почали випускатися бони великих номіналів від 1 марки і далі, названими «Гросгельдами» (). Усього таких «купюр» надрукували приблизно 5 тисяч у 579 містах. У 1923 і 1924 роках налічувалося 3660 різновидів нотгельд від 562 емітентів. Більш неофіційні випуски називалися міфічними, або фальшивими. Найчастіше такі нотгельди зустрічалися у Гамбурзі. Сучасні колекціонери не особливо переймаються питанням, які з нотгельдів були «міфічними» та випускалися здебільшого для колекціонерів, а які випускалися на законних підставах. Багато міст та їхні місцеві установи, керовані жадобою легкої наживи, випускали нотгельди спеціально для колекцій в обхід законодавчих правил. Найбільш відомим зловживанням були: а) перевищення обсягу випуску; б) порушення термінів викупу; в) масовий випуск нотгельд дрібними підприємцями; У північно-західній частині Гамбурга фантастичні нотгельди виготовлялися 40-ма громадами, у Мекленбурзі 70-ма громадами. Фактично на всіх купюрах були зображені малюнки художників на теми Мекленбурзького письменника Фріца Рейтера (1810—1874), який описував побут місцевих селищ. Найневдалішою ідеєю з історії нотгельдів стала Гамбурзька уявна «Гольдмарка» (), яка за колишнім курсом 1914 року прирівнювалася до долара. За тим курсом 42/10 марки = 1 долару. Але, незважаючи на свою назву, ця марка ніколи не була забезпечена справжнім золотомArnold Keller: Deutsches Notgeld: Bd.7/8 Das Notgeld der deutschen Inflation 1923, 2 Bde. 1923 (2004/).
Металеві токени: 1/100, 5/100, 1/10 марки, 1923 рік; Металеві нотгельди: 200.000, ½ мільйони марок. 1923 рік; Паперові нотгельди (найпоширеніші): Harburg: 50 пфенігів, 1921; Altralschtadt: 2 марки, 1922 рік; Hugo Stinnes Linien: 1.000.000, 5.000.000, 10.000.000 марок, 1923 рік; Hamburg: 20, 25, 50 пфенігів, випуск 1920 року; 25, 50, 75 пфенігів, 1, 2 марки, випуск 1921 року; 1, 10, 25, 500 марок, випуск 1922 року; 1.000.000, 5.000.000, 10.000.000, 50.000.000, 100.000.000, 1.000.000.000, 5.000.000.000, 10.000.000.000 марок, випуск 1923 року;
Література The Account Books of the Reimarus Family of Hamburg, 1728—1780 (2 vols.). August 2015. ISBN 978-90-04-22782-8 Heinz Fengler. Transpress Lexikon Numismatik. Verlag für Verkehrswesen. Berlin 1988, ISBN 3-344-00220-1
Примітки
Посилання Гамбурзький монетний двір Від марок до євро. Історія карбування монет на Гамбурзькому монетному дворі Каталог нотгельдів Гамбурга Історія Гамбурга НумізПедія. Гамбурзька марка Каталог нотгельдів Гамбурга