Суході́л () — село в Білорусі, у Кам'янецькому районі Берестейської області. Орган місцевого самоврядування — Рясненська сільська рада.

Назва Суході́л () — сучасна назва. Суходо́л, Суходу́л (, ) — старі назви.

Історія Засноване у ХІІІ ст. як одне з поселень половців хана Тегака, яких переселив руський король Данило Галицький для захисту своєї держави від нападів ятвягів та литовцівЕвстигнеев Ю. А. Кыпчаки (половцы) куманы и их потомки. (к проблеме этнической преемственности). Санкт-Петербург, 2010.. Розташовувалося за 56 км від Берестя. Входило до Половецької волості, яку заселяли половці й до сьогодні вже асимільовані місцевим населенням.

Вперше згадується 1566 року в ревізії Берестейського староства.

У XV—XVIII століттях Суходіл був селом у складі Великого князівства ЛитовськогоАлексеюк М. И. Палавецкія паселішчы на Беларусі… С. 33—35.. Суходольці мали привілейоване становище порівняно з сусідами й зараховувалися до путніх бояр. Під час війни вони були зобов'язані виставляти 1-го кінного озброєного вояка на 2 волока землі. У мирні роки жителі Суходолу сплачували великокняжій скарбниці щорічно по 106 литовських грошей з волоки, але були вільні від панщини. На початок XVIII ст. суходольці втратили ці привілеї й виконували всі повинності нарівні з селянами інших половецьких сіл. Можливо, причиною цього було розорення країни за часів Північної війни. Протягом XVIII відбулося поступове закріпачення панцерних і путніх бояр.

1792 року село Суходіл перейшло до маєтностей Петра Ожаровського.

У 1863—1869 роках в Суходолі було збудовано православну Церкву святої ВарвариПраваслаўныя храмы Беларусі: энцыклапедычны даведнік / А. М. Кулагін; [рэдакцыйны савет: Г. П. Пашкоў, Л. В. Календа]. — Мінск: Беларуская Энцыклапедыя, 2007. — 653 с. 2000 экз. ISBN 978-985-11-0389-4.

У 1921 році село входило до складу гміни Половці Берестейського повіту Поліського воєводства Польської Республіки.

Адміністративна історія з 1566: Велике князівство Литовське, Берестейське воєводство, Берестейське староство, Милейчицька волость, Половецьке війтівство. з XVIII ст.: Велике князівство Литовське, Берестейське воєводство, Берестейський повіт, Половецька волость. з 25 грудня 1795: Російська імперія, Слонімське намісництво, Берестейський повіт, Половецька волость (за результатами третього поділу Речі Посполитої). з 12 грудня 1796: Російська імперія, Литовська губернія, Берестейський повіт, Половецька волость. з 28 серпня 1802: Російська імперія, Гродненська губернія, Берестейський повіт, Половецька волость. з 14 вересня 1917: Російська республіка, Гродненська губернія, Берестейський повіт, Половецька волость. з 7 листопада 1917: Російська РФСР, Гродненська губернія, Берестейський повіт Половецька волость. з 7 червня 1919: Цивільне правління (Польська Республіка), Берестейський округ, Берестейський повіт, Половецька гміна. з 12 грудня 1920: Тимчасове правління (Польська Республіка), Поліський округ, Біловезький повіт, Половецька гміна. з 19 лютого 1921: Польська Республіка, Поліське воєводство, Берестейський повіт, Половецька гміна (за результатами радянсько-польської війни). з 18 квітня 1928: Польська Республіка, Поліське воєводство, Берестейський повіт, Високо-Литовська гміна. з 2 листопада 1939: Білоруська РСР (за результатами німецько-радянського поділу Польщі). з 4 грудня 1939: Білоруська РСР, Берестейська область. з 1940: Білоруська РСР, Берестейська область, Кліщельський район. з 1 серпня 1941: Німецька імперія, Білостоцька округа, Більський крайскомісаріат. з серпня 1944: Білоруська РСР, Берестейська область, Кліщельський район. з 1945: Білоруська РСР, Берестейська область, Високівський район. з 17 квітня 1962: Білоруська РСР, Берестейська область, Кам'янецький район. з 25 серпня 1991: Білорусь, Берестейська область, Кам'янецький район.

Населення Станом на 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 34 будинки та 156 мешканців, з них: 75 чоловіків та 81 жінка; 155 православних, 1 римо-католик; 152 українці (русини), 2 білоруси, 1 «тутейший», 1 поляк.

У 1999 році в селі мешкало 94 особи.

За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення села становило 68 осіб.

Примітки

Джерела Алексеюк М. И. Палавецкія паселішчы на Беларусі // Помнікі гісторыі і культуры Беларусі, 1978. № 1. С. 33—35. Алексеюк М. И. Половецкие поселения на Брестчине. // Этногенез белорусов. М., 1973. Города и сёла Беларусии. Энциклопедия. Брестская область. Книга 2, Минск, 2006. Евстигнеев Ю. А. Кыпчаки (половцы) куманы и их потомки. (к проблеме этнической преемственности). Санкт-Петербург, 2010. Назвы населеных пунктаў Рэспублікі Беларусь: Брэсцкая вобласць: нарматыўны даведнік / І. А. Гапоненка і інш.; пад рэд. В. П. Лемцюговай. — Мінск: Тэхналогія, 2010. — 318 с. ISBN 978-985-458-198-9.

Посилання